Навіть не знаю, чи потрібен нам тепер класичний Геловін, – стільки горорів було в нашому житті за минулі місяці. Ні, все-таки потрібен, – щоб з усього того, що нас лякає, гучно посміятися. І думаю, колись українські режисери щось таке знімуть. А поки що дивимось те, що є.
Не знаю, кого лякають усі ці монстрики, зомбі і вампіри. Якщо вже дивитися щось цього дня, то Гільєрмо Дель Торо і його антологію страшних історій "Кабінет курйозів". Або завжди актуального і дорослого Стівена Кінга. Тим більше, король жахів надихає нас своєю підтримкою, – погортайте недавні твіти Стівена Кінга.
На Netflix вийшла чергова порція страшненького за мотивами Кінга. Це містичний трилер "Телефон містера Герріґена", режисер Джон Лі Генкок, США, 2022 рік. Рецензія Віри Сивачук, ведучої програми "Віра в кіно" на Радіо Промінь.
Чотири рефлексії на фільм "Відблиск" Валентина Васяновича
Cюжет фільму
Маленьке задушливе містечко в осінній тональності, – все, як ми любимо у Кінга. 9-річний напівсирота Крейг, який гарно читає вголос, привертає увагу ексцентричного мільярдера Містера Герріґена.
Містерові – під вісімдесят. Він живе у розкішному маєтку на околиці міста і любить читати, ось тільки зір не дозволяє. Хто він насправді і як заробив свої мільярди, – напевне не знає ніхто. У Герріґена погана слава, але малого Крейга це не лякає. Двічі на тиждень за п'ять доларів і лотерейний квиток він читає класику своєму загадковому сусіду. За кілька років читання трансформується у міцну дружбу.
Але старість бере своє, – містер Герріґен помирає на очах у Крейга. Той не може змиритися зі ще однією втратою і кладе до кишені покійного свій подарунок – смартфон. Тут і починається містика. Невдовзі юнакові приходять дзвінки і смс-ки з того світу. А з тими, хто його кривдить, починають траплятись нещасні випадки.
Віра в кіно: рецензія на документальну драму "Аліса в країні війни"
Чому варто дивитися
Знаю, що ви спитаєте, – лячно? Все ж таки фільм жахів, та ще й за новелою Кінга. Боюся, на любителів жанру чекає маленьке розчарування. "Телефон містера Герріґена" – не епічний горор про сили потойбічччя, а повільний трилер з елементами підліткової драми, в якому містика – це лише спосіб говорити про втрату, помсту і моральний вибір.
Дональд Сазерленд і Джейден Мартен, – актори, між якими і в житті різниця у 60 років, – прекрасно розігрують цю п'єсу про дружбу протилежностей. А ще це фільм про залежність від гаджетів, адже його дія розгортається в той час, коли світ втрачає голову від першого айфона.
Висновок
Перед нами стандартна екранізація Кінга. Кіно пасивно відтворює текст, не пропонуючи нічого нового. Закадровий голос веде історію від першої особи, – звісно, можна просто насолоджуватися літературним стилем Кінга, але для цього є книжки.
Темп і атмосфера розповіді, манера зйомки, колір і звук – все це нагадує містичні трилери початку двохтисячних. Якщо вам це не заважає, тоді можете сміливо дивитись "Телефон містера Герріґена".
А я подумала про інше. Ну чому режисери, – навіть такі, як Джон Лі Хенкок, – вважають, що тексти Кінга самі себе екранізують? Хоча подекуди так і є.
"Фільми ефемерні, а книжки занадто хороші", – каже один з героїв на початку фільму. Чудове виправдання, якщо в кіно щось піде не так.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!