"Закордонні учасники їдуть сюди для того, щоб стати свідками й свідчити на користь України". Софія Челяк про BookForum

Фото: Sofia Cheliak/Facebook

Міжнародний фестиваль BookForum, Генеральним медіапартнером якого є Суспільне, цього року відбудеться вже 29 раз поспіль, але в новому форматі. З 6 по 9 жовтня Форум пройде у Львові, офлайн захід зможуть відвідати 100 осіб за спеціальними запрошеннями. Трансляцію онлайн зможе побачити весь світ, окрім країни-агресорки Росії.

Охопити такі масштаби стало можливо завдяки підтримці Hay Festival, одного з найбільших літературних фестивалів у світі. Також організатори вже анонсували програму заходів. Про BookForum говоримо з програмною директоркою, а також співведучої проєкту "Культурний інстинкт" на Суспільне Культура Софією Челяк.

Чому важливо проводити BookForum під час війни

З одного боку, завдяки трансляціям, завдяки підтримці Hay Festival та міжнародних партнерів українські голоси зазвучать, їхні історії будуть почуті, зокрема історії того, чим вони займаються під час війни.

До прикладу, українська письменниця Вікторія Амеліна зараз працює з міжнародними правозахисниками і збирає воєнні злочини, це важливо. Історія Станіслава Асєєва, який є в’язнем концтабору "Ізоляція", який зараз находиться на території Донецька, тимчасово окупованого, — це теж важливо.

Фото: Facebook Sofia Cheliak
Для іноземців є абсолютно страшною інформацією, що у ХХІ столітті на території Європи є діючий концтабір.

Історія Олени Стяжкіної, яка змушена була полишити своє рідне місто Донецьк і переїхати до Києва, і знову опинитися під бомбардуванням. Історія українських журналістів, письменників — так, все це ми будемо комунікувати для іноземців.

На слухачів BookForum 2022 чекають публічні дискусії та діалоги: деталі програми

Дуже важливо, що іноземці приїдуть сюди — ми маємо на меті, щоб вони стали амбасадорами України. У нас є дуже багато запитів від них на підготовку інтерв’ю, на написання текстів, на допомогу, і ми дуже сподіваємося, що ці люди мають вплив на тисячі людей за кордоном, і те, що вони побудуть тут і побачать на власні очі, що тут відбувається, — це неймовірно важливо для інформаційної війни.

Також для міжнародних медіа є величезним здобутком те, що цей фестиваль відбуватиметься наживо у Львові, що люди сюди приїжджатимуть. Ми не розголошуємо локацію з міркувань безпеки, але те, що міжнародні письменники та журналісти, правозахисники будуть тут, — це, мені здається, феноменально.

Фото: Facebook Sofia Cheliak
Це один з перших разів, коли країна, де відбувається війна, приймає таку велику міжнародну делегацію саме для того, щоб поговорити про воєнні злочини, про пам’ять, про ідентифікацію, постколоніалізм і те, як перемогти країну-агресора.

Про відсутність ярмаркової частини

Ярмарок нам важко забезпечити з міркувань безпеки для відвідувачів та учасників у тих умовах, які ми зараз маємо. У Львові немає приміщення, яке має достатнє укриття, куди ми можемо заховати людей під час повітряної тривоги.

Минулого року ярмарок проходив у локації, де було укриття, але зараз це приміщення працює як один з гуманітарних штабів у Львові. Це приміщення працює на потрібніші зараз виклики.

Про участь Пітера Померанцева

Він допоміг з комунікаціями і з представленням Hay Festival. Але найголовніше, що він робить під час фестивалю — організовує дискусію, назва якої коротка: "Це пропаганда". Учасницею зокрема буде Ема Вайнберг, яка була співзасновницею "Білих шоломів". Це організація в Сирії, яка одразу після бомбардувань цивільних об’єктів їхала і допомагала, розбирала завали. Вони теж постраждали від російських бомб. Їхня участь — це було одне з найважливішого, що було зроблено.

Ботоферми, бавовна, Кисельов. Що таке ІПсО, або інформаційно-психологічні операції

Мета цієї дискусії — обговорити шляхи і можливості того, щоб російські пропагандисти, які причетні до багатьох смертей не тільки на території України, теж були на лаві підсудних на трибуналі, який відбуватиметься після перемоги України.

Велика частина закордонних учасників їде сюди для того, щоб стати свідком і потім свідчити на користь України.

Британський журналіст та письменник Пітер Померанцев, фото Facebook / Пітер Померанцев

Про участь Джонатана Літтеля

Контекст — український переклад роману американсько-французького письменника Джонатана Літтеля "Благоволительки" про події Другої Світової війни був виданий зі скандалом. Сталося це через те, що післямову, присвячену подіям в Україні, запропоновану видавництвом "Старого Лева" автор публікувати відмовився. Зрештою без післямови роман видав приватний меморіальний Центр Голокосту "Бабин Яр", який фінансується грошами російських бізнесменів, наближених до Путіна. Відгуки про роман дуже суперечливі, наприклад, Юрій Винниченко назвав його "брехливим антиукраїнським романом" (ред.).

Якщо спостерігати за творчістю Джонатана Літтеля — він приїжджає в Україну, пише про Україну, його тексти поширюються на тисячні аудиторії, медіа різних країн перепубліковують їх. Ми розуміємо, що ця людина має дуже великий голос, і цей голос звучить, і його слухають. У межах фестивалю він буде на одній з панелей дискусії, назва якої "Воєнні злочини і пам’ять".

Опонуватиме йому Філіп Сенс, який займається історією юридичних термінів, трибуналів, його книга "Східно-Західна вулиця" зокрема про терміни "злочини проти людства" і "геноцид", які були введені у міжнародну юридичну практику. Також йому опонуватимуть Станіслав Асєєв, який є колишнім в’язнем концентраційного табору "Ізоляція", і Наталка Гуменюк, яка зараз працює зі збором воєнних злочинів, їхньою фіксацією і передачею до інституцій, які працюють над трибуналом.

Фото: Джонатан Літтель

Джонатан Літтель в силу обставин був пов’язаний з Росією, але як журналіст він зокрема висвітлював події на двох Чеченських війнах. Коли я його про це запитувала, він сказав, що в нього була інша оптика. Він пригадав фразу, яку йому сказали росіяни, коли він повертався з Чечні. За його словами, він розповідав їм про жах, який там відбувався, про людські цивільні жертви, а росіяни сказали йому: "Досить говорити про твою війну".

"Культурний інстинкт": Софія Челяк розповіла про героїв інтерв'ю для Суспільне Культура

Мені він сказав, що ніколи не чув від жодного українця чи українки такої відповіді — "коли я в них про щось запитую, навіть те, про що вони не хочуть говорити, вони знають, що це їхня війна". Тож якщо раптом його висловлювання на дискусії будуть неоднозначними чи антиукраїнськими, це буде промодеровано і опоновано дуже професійними людьми, які мають право йому опонувати. І ці думки однозначно будуть почуті дуже великою авдиторією на різних мовах.

Я передивилася його тексти, написані після повномасштабного вторгнення, і мені видалося доречним запросити Літтеля конкретно на цю дискусію.

Фото: Facebook Sofia Cheliak
Наша мета — це також бути некомфортними й провокувати такі дискусії, які будуть мати в майбутньому якесь правильне свідчення і правильний результат.

Питання Росії

Ми не говоримо про скасування Росії чи російської культури, тому що про це вже було сказано стільки, що ми вирішили опустити це питання. Наша мета — говорити про трибунал і про те, що ті люди, які зчиняють воєнні злочини, мають сидіти.

Говорити про український досвід українськими голосами, тобто розповісти, що ми переживаємо. Тому що про російсько-українську війну, про повномасштабне вторгнення, про напад Росії на Україну в 2014 році повинні говорити найперше українці. І найголовніше, щоб звучали саме українські голоси і український погляд.

Вулиці Затишна і Солов'їна, а Жовтнева — на честь місяця "жовтень". Дражливі питання декомунізації і перейменування

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!