Перейти до основного змісту

Вулиці Затишна і Солов'їна, а Жовтнева — на честь місяця "жовтень". Дражливі питання декомунізації і перейменування

. Колаж: Яніна Дияк

Чому виникає запит на вулиці Сонячна, Липова, вулиця Добра? Якщо замість радянського топонімічного ландшафту не утворюється україноцентричний — чи це загрозлива ситуація? Наскільки великий масштаб проблеми, де вона поширена і як пояснюють свій спротив ті, хто не мають проросійських чи прорадянських поглядів, а просто... не хочуть перейменувань?

Ми поспілкувалися з головою ГО "Декомунізація Україна" Вадимом Поздняковим про те, чому взагалі люди тримаються за ці назви — їм просто так звично і красиво, чи, може, вони бояться української ідеї? Можливо, вони справді вірять в аргумент, що на вулиці Пушкінській просто стріляли пушки?

"Вулиці не мають носити назв по типу "Квіткових" і "Вишневих". Вони мають бути на честь наших героїв", — вважає Поздняков. Але інколи не все так однозначно — Поздняков розповів нам, що від початку повномасштабного вторгення саме такі нейтральні вулиці найчастіше перейменовують на честь нещодавно загиблих героїв війни, мешканців того чи іншого населеного пункту.

У другій половині матеріалу наводимо розмову з Вадимом Поздняковим, але спочатку розгляньмо кілька ситуацій, де від перейменування в рамках декомунізації або відмовляються, мотивуючи рішення абсолютно позбавленими логіки аргументами, або все ж перейменовують, але на честь природних явищ.

На честь календарного місяця "жовтень"

Уже під час повномасштабного російського вторгнення громада на Львівщині відмовилася перейменувати вулицю, названу на честь жовтневого перевороту. Аргумент — бо ж існує такий місяць і громада "вважає за доцільне формувати власні наративи навколо топонімів". Також у селищі є ще вулиця Квітнева, що, на думку представників сільської ради, має все пояснити.

Конкретно це перейменування громада мала здійснити ще у 2016 році в рамках виконання норм закону про декомунізацію, зазначає Вадим Поздняков. У Радянському Союзі влада активно називала вулиці Жовтневими на честь більшовицького повстання, яке сталося в жовтні 1917 року.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

Схожий випадок і в Ленковецькій громаді на Хмельниччині. Тут вулицю Жотвневу не перейменовують, бо у цьому місяці є багато свят, зокрема... день людей похилого віку, яких у селі Лавринівці близько 70%.

"Такої відписки у мене ще не було", — коментує голова ГО "Декомунізація Україна" Поздняков.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

У Хмельницькій області схожий інцидент траплявся раніше. У травні сільський голова Гуківської сільради також відмовився перейменувати Жовтневу вулицю. Пояснення вигадали ще цікавіше:

"На ній росте багато дерев, які восени жовтіють".

Не хотіли також змінювати й назву вулиці Пушкінської, адже начебто "у давнину там були розташовані пушки". Однак після розголосу Жовтневу вулицю таки перейменували на Героїв України.

Про цю ситуацію написав блогер Андрій Попик із закликом "подякувати" голові Ленковецької ОТГ, авторові відписки про свята в жовтні, адже минулого разу, у випадку з Гуківською ОТГ, суспільний розголос подіяв миттєво.

У коментарях згадали ще одну схожу ситуацію — твердження від мера міста, що Іллічівськ названий на честь святого Іллі.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

Не "Петлюри", а "Затишна" чи "Дружна"

На честь абстракцій хочуть назвати свою вулицю жителі Ірпеня. Вони не згодні з рішенням комісії щодо перейменування вулиці Толстого на Петлюри. За їхніми словами, громада в Viber-чаті визначилася із чотирма варіантами — "Затишна, Солов'їна, Ясна і Дружна".

"Так, це, як ви називаєте, явища природи, але нам ці назви подобаються, — пише жителька Світлана Захарова, — Ми вважаємо рішення комісії незаконним, адже вони не врахували думку більшості жителів вул. Толстого".

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym
Поганий мир краще хорошої війни: переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

Не на честь Чехова, а на честь чеха

У Тернопільській області запевняють, що вулиця Чехова не на честь російського письменника Антона Чехова, а на честь чеха за національністю, який колись побудував млин на цьому місці, "і з цього пішла назва вулиці".

"Напевно, тоді усі вулиці Лєніна була на честь продавчині тьоті Лєни. Вулиця більшовицька, бо у людей тут картопля була більша, ніж у сусідньому селі тощо", — зауважує Поздняков.

Також він наводить історичну довідку: до 1939 року хутір Чехова, на південній околиці якого тепер однойменна вулиця, називався Вихватинці. І саме в 1939 він був перейменований на "Чехова". "Яке цікаве співпадіння", — коментує Поздняков.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

Скіфські будьонівці

Вам здається, що на будинку офіцерів у Києві будьонівки? Придивіться краще, бо, на думку Міноборони, це просто головний убір, прототипом якого став "давньоруський шолом з кольчугою, форма якого також віддалено нагадує бойове скіфське спорядження та головний убір римських легіонерів". Саме з таким поясненням у міністерстві відмовилися прибирати будьоновців з фасаду.

"А Ленін схожий на козака, якщо йому вуса та чуба додати", "а зіга — це давньоримське вітання", "а прототипом Сталіна були одноклітинні організми", — додають в коментарях. "Тобто якщо л*йно раптом впаде на землю у вигляді пірамідки, то його прибирати не будуть, бо воно вже давньоєгипетське?", — поцікавилася також одна з дописувачок під постом.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

Щорс "вдало вписується" і взагалі жертва

Департамент охорони культурної спадщини відмовляється демонтовувати пам'ятник Щорсу — зокрема тому, що він "вдало вписується в міське середовище історичного центру" і ще він жертва більшовиків. "Який крінж", — коментує Вадим Поздняков.

Історик Назар Розлуцький в коментарях провів власний аналіз схожих ситуацій: "Організатор Голодомору, генсек ЦК КПУ Косіор також жертва більшовиків, зрештою. Його ж репресували у 1937. Мабуть, йому теж варто пам'ятник забацати. Та й Молотов жертва, його дружину посадили в табори. Та й Сталін, подейкують, також не своєю смертю вмер."

Також дописувач Микола Шило додав:

"А Лєнін — жертва марксізму-лєнінізму!"

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

Окрім Гагаріна

У вересні друга громада на Харківщині перейменувала російські та комуністичні вулиці, що, безперечно, є чудовою новиною. Проте нові назви абсолютно не радують, пише Вадим Поздняков. Також чомусь жодну вулицю Гагаріна не перейменували. "Напевно, дуже шанують його", — припускає Поздняков.

Більшість з перейменувань у Нововодолазькій громаді такі, повні списки можна переглянути тут.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym
Милий у шалаші, "часікі тікают". Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок

Серп і молот, Альоша та червоно-чорний прапор

Швидко наділити старе й колоніальне новими сенсами спробували на Тернопільщині, у селі Язловець.

"Серп і молот, радянський Альоша, напис слава радянським воїнам та червоно-чорний прапор. І вистачило ж мізків. Теж шлемо звернення на демонтаж", — пише Вадим Поздняков.

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

Причини феномену "Сонячних вулиць"

Вадим Поздняков пояснює, що прагнуть назвати вулиці абстрактно найчастіше глибоко в нетрях України.

"Це проблема нашої великої урбанізації — усі мізки відтікають у великі міста. Молодь їде, залишаються в більшості люди старшого покоління, які нічого не хочуть змінювати і мають певну ностальгію за радянським минулим. Тому зазвичай вони не хочуть якісь україноцентричні назви, і залишають собі Сонячні, Вишневі, Затишні. Будемо відвертими, я знаю декілька сіл, де живуть одні бабусі за 70 років".

Декомунізація по-ужгородськи поруч з похованнями українських воїнів. "Міська рада прийняла рішення про демонтаж радянської символіки на пагорбі Слави, зняли серпи і молоти, проте чомусь залишили це", — пише Поздняков. Фото: Facebook Pozdniakov Vadym

А от коли Сонячні вулиці масово виникають у доволі крупних населених пунктах — такого допускати не можна, стверджує Вадим Поздняков.

"Є населений пункт, де 20-30 тисяч населення – як місто Васильків на Київщині — і всі вулиці Вишневі, Волошкові. А місто Васильків має свою велику історію, там можна було б набагато більше перейменувати.

Також зрозуміло, якщо в населеному пункті половину вулиць назвали нейтрально, а половину — на честь національного пантеону чи місцевих, локальних видатних діячів. Але ж є громади, де взагалі все має умовні нейтральні назви і українського майже не існує – це великі проблеми.

Вони або чекають Росію, або вони бояться, щоб їх не покарали російські окупанти в разі окупації".

Фото: Facebook Pozdniakov Vadym
"Хірургічне втручання в тіло живої людини". Що відбувається з "Довженко-Центром" і до чого тут забудова й анімація

На честь майбутніх героїв

Але інколи не все так однозначно. Поздняков каже, що є трохи більші громади, які обирають нейтральні назви, але він не ставиться до цього негативно. Справа в тому, що вони роблять це спеціально, адже під час війни є ймовірність, що хтось із цього населеного пункту загине, і тоді цю вулицю перейменують на честь героя.

"Як би це сумно не звучало, але зараз іде повномасштабна війна, багато людей гине на фронтах. Тому деякі селищні голови казали, що залишають умовні Вишневі і Сонячні на таку сумну перспективу".

За словами Позднякова, він уже помічає, що зараз різноманітні Вишневі, Затишні, Акацієві, які назвали так ще в 2016, перейменовуються на честь загиблих на війні героїв.

"Є такі громади, де, на жаль, дуже мало своїх видатних особистостей, і вони не знають, на честь кого називати. Тому нехай поки буде так.

А вже після закінчення повномасштабної війни, я думаю, буде нова хвиля вшанування загиблих героїв. На жаль, ця війна надовго, загине насправді багато людей видатних. Це сумно визнавати, але, на жаль, іноді ці Вишневі вулиці – це заділ на майбутнє. Деякі голови нам прямо кажуть, що залишають таку кількість вулиць з такими назвами, бо може хтось загинути з громади.

Так, звісно, я пропоную перейменовувати більшість вулиць на честь визначних українців, але першочергове завдання — вичистити всі російські і комуністичні топоніми".

Святе місце пустим не буває

Тож якщо місце звільняється під час декомунізації від радянщини й не заповнюється новими ідеологічно-забарвленими в сторону України сенсами, то воно лишається вакантним ідейно, не реабілітує українську ідею?

Так, але Поздняков, тим не менш, називає будь-яке очищення від російського вже великим позитивом. Це вже крок вперед, говорить він, але звісно, краще було б зробити два кроки, й одразу давати українські назви.

"Якщо громада робить перейменування на нейтральні назви, вони лише відтерміновують наступний крок в перейменуванні вулиць на честь національних героїв – в цьому проблема.

Їм все одно рано чи пізно доведеться це зробити, якщо ця громада взагалі буде функціонувати далі. Якщо громада адекватна, перспективна — ліпше це зробити зараз, ніж через умовні десять років".

Що робити, якщо ви хочете якісного перейменування?

В одному з коментарів на сторінці "Декомунізація Україна" дописувач виправдовував якесь із не дуже вдалих перейменувань з позиції "більш якісного годі чекати під час війни". Поздняков на це відповідає, що якісно можна зробити завжди й він має купу прикладів, коли одні місцеві краєзнавці робили дуже якісний пакет перейменувань, а їхня сусідня громада натомість робила вулиці з назвами природних явищ.

По-хорошому розробляти рекомендації для кожної громади мали б в обласній військовій адміністрації й у Департаменті культури, але держава трошки самоусунулася від цього процесу, говорить Поздняков. Позитивні кейси радше виняткові – за його словами, по Україні є декілька задіяних у декомунізацію районних адміністрацій, зокрема на Сумщині голова ОВА взяв це під контроль, — і там процес перейменування проходить нормально.

У цій ситуації ви не одні — ось до яких інституцій радить звернутися за допомогою в цьому питанні Вадим Поздняков:

  • департамент культури обласної адміністрації — там завжди є місцеві краєзнавці;
  • якщо це маленька громада, то можна звернутися до райцентру;
  • до місцевогокраєзнавчого музею;
  • до Міністерства культури;
  • до Інституту Національної пам’яті.

Потрібно буде трохи зачекати з висновками, але тоді перейменування вдасться зробити якісно, говорить він. "Тут лише питання до тих, хто не бажає робити свою роботу якісно, й, на жаль, це проблема низького рівня освіти місцевих голів. Нам неодноразово приходили різноманітні відповіді з помилками або навіть дзвонили п’яні заступники голів або голови селищних рад – і таке бувало.

Там, де очільники громад плюс-мінус адекватні, освічені люди, там обговорення проходять плюс-мінус окей. Натомість там, де люди живуть в ментальному Радянському Союзі, все відбувається не зовсім добре".

Також за допомогою і професійними порадами можна звертатися до ГО "Декомунізація Україна" — тут лишаємо посилання на їхній сайт, сторінку в Facebook i канал у Telegram.

Очільник Вадим Поздняков говорить, що відповідь, можливо, буде не дуже оперативною, адже їм надходить безліч запитів, але вона гарантовано буде: "Інколи нам надсилають дуже багато повідомлень, відповіді на які займають декілька днів. Треба ж кожному дати якісну відповідь, надіслати звернення і т.д. Але відповідь буде гарантована. Ми допоможемо".

Ботоферми, бавовна, Кисельов. Що таке ІПсО, або інформаційно-психологічні операції

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції