16 серпня стало відомо про наказ Держкіно реорганізувати "Довженко-Центр" у декілька нових юридичних осіб. У "Довженко-Центрі" заявили, що це рішення означає ліквідацію національного кіноархіву. Заява викликала бурхливу реакцію суспільства, яку ми зібрали в підбірку, а на урядовому сайті з’явилася протестна петиція, яку підписало вже більше п'яти тисяч осіб.
Що відомо про "сплячі" структури, яким планується передати майно й функції Центру, як мотивують ці зміни в Держкіно та чи вигідно забудовнику, що будує ЖК поруч з "Довженко-Центром", аби останній припинив своє існування?
Про це Суспільне Культура поспілкувалося з головою кіноархіву "Довженко-Центру" Олександром Телюком та першою заступницею голови Держкіно Юлією Шевчук.
Кому передається доробок та функції "Довженко-Центру"
Згідно з наказом, "при реорганізації Центру Олександра Довженка буде утворено три самостійних (окремих) юридичних особи". Давайте дізнаємося більше про цих нових дійових осіб.
- Усі фільми з колекції та майно "Довженко-Центру" мають бути передані державній установі Науковий центр кінематографії України, основним видом діяльності якої за документами є "вища освіта". За словами працівників "Довженко-Центру", установа "Науковий центр кінематографії України" з моменту свого заснування за часів Януковича у 2011 році на базі "Наукового центру розвитку туризму" не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту, тощо. Співрозмовник Суспільне Культура, голова кіноархіву "Довженко-Центру" Олександр Телюк додає, що на думку команди організація має всі ознаки корупційної.
- Також зі структури Центру мають виокремити Державне підприємство Українська анімаційна студія, куди передадуть авторські права на українську анімацію. Зокрема, права на фільми Давида Черкаського, Едуарда Кирича, Євгена Сивоконя та інших.. Про студію поговоримо в окремому розділі цього матеріалу.
- Третьою юридичною особою лишається "Довженко-Центр", поки що з неописаним функціоналом.
Голова кіноархіву "Довженко-Центру" Олександр Телюк занепокоєний тим, що команда не знає, кому передається архів: "Це дуже сумнівна юридична особа. Це нагадує мені хірургічне втручання в тіло живої людини з незрозумілими наслідками і незрозумілими мотивами.
Це робиться не задля покращення рівня збереження кіноспадщини, тут мають місце "підводні течії". І на думку колективу, і на думку експертної спільноти — також ви бачили, яка реакція була в соціальних мережах, — це абсолютно не виправданий крок".
Архів — це така справа, в якій головне — не зашкодити, говорить Телюк. "Будь-які переміщення архіву несуть великі ризики для архіву. Ці негативні ризики можуть стати непоправними для національного кіноспадку".
Держкіно ж заявляє, що завдяки цьому рішенню Центр "отримає можливість більше займатися музейною справою та кінокультурою, організацією різноманітних івентів для її збагачення та поширення", а голова Держкіно Марина Кудерчук у етері загальнонаціонального марафону так прокоментувала очікувану ефективність створення структур: "Ну не діяли, зараз будуть діять".
Причини рішення
У своїй заяві Держкіно аргументувало необхідність реорганізації "Довженко-Центру" збитковістю та неефективністю інституції, яка підтримує свою діяльність коштом держави. З огляду на величезний послужний список досягнень "Довженко-Центру" така заява видається дивною — переглянути порівняльну таблицю діяльності "Наукового центру кінематографії" та "Довженко-Центру" можна тут.
Перша заступниця голови Держкіно Юлія Шевчук, чиїм підписом завірено наказ про реорганізацію, в етері "Культури на часі", на питання, чи є якісь завдання, з якими, на думку Держкіно, не впоралися працівники "Довженко-Центру", відповідає, що проблема не в цьому.
"Ми не говоримо про те, що працівники не впоралися. Наскільки я знаю, вони якісно функціонують, але є певні питання відповідності статутів діяльності наявних підприємств в оновленому законодавстві України саме у сфері діяльності кінематографа".
За її словами, таким своїм рішенням Держкіно намагається усунути правову колізію.
"Аналізуючи статут Центру Довженка і всі прийняті від Центру документи, ми побачили, що Центр в офіційному розумінні законодавства України по архівах не є архівною установою. Вони є державним госрозрахунковим підприємством. Підприємством, яке має працювати і отримувати певні доходи від своєї роботи.
А установа, за законодавством, утримується і дотується з державного бюджету. Проаналізувавши всю сукупність фактів, ми прийняли це рішення. Центр як функціонував, так і продовжує функціонувати".
Але чому б не змінити статут, замість ризикованої реорганізації-ліквідації, питає Олександр Телюк?
"Так, це юридично подано – ми маємо недосконалість нашого законодавства у сфері кіно. Для нас очевидно, що треба реформувати саме ці норми, але замість цього Держкіно пішло іншим шляхом, створюючи напівфіктивну структуру.
Це протиріччя не вирішується. Ми будемо залишатися частиною архіву у статусі державного підприємства".
Щодо прибутку Олександр Телюк пояснює, що в питанні "Довженко-Центру" мова має йти не про фінансовий прибуток як такий, а про публічний капітал — культурну цінність збережених здобутків, їхнє примноження.
Анімація
Окремо цікаво розглянути питання з анімацією. У заяві Держкіно зазначено, що "Довженко-Центр" не займається виробництвом анімаційних фільмів, а також не містить у своїй структурі підрозділ, який би опікувався питаннями анімації. Саме тому "є необхідність реорганізувати державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" шляхом виділу з утворенням окремої (самостійної) юридичної особи – державного підприємства "Українська анімаційна студія".
Юлія Шевчук також говорить про те, що Держкіно має ідею виділити напрямок анімації окремо.
"На нашу думку, потрібно було би підсилити цей напрямок, адже державних анімаційних кіностудії в Україні немає. До 2019 року існувала одна анімаційна кіностудія – і в результаті її приєднали до Центру Довженка.
Але ми бачимо, що у "Довженко-Центрі" нема навіть окремого структурного підрозділу, який би опікувався анімацією, оскільки анімація – це достатньо важливий напрямок для країни, для виховання дітей. Ми подумали і прийняли рішення, що потрібно відновити українську анімаційну студію, повернувши їй весь доробок фільмів, мультфільмів, які були створені на студії, і давши їм можливість розвиватися".
Олександр Телюк називає ідею створення державної анімаційної студії суперечливою. Він розповідає історію студії "Укранімафільм" до її приєднання до "Довженко-Центру" — вона була збитковою, мала борги. Телюк висловлює сумнів, що повернення в лоно держави покращить стан речей.
"У 2019 році архів фільмів студії "Укранімафільм" був переданий у "Довженко-Центр". Фільми і права. Кіноархів ми зберігаємо, ми не виконували функції студії.
І таким було "Укранімафільм" — воно існувало як державне підприємство з 1991 до 2019. Це було не найкраща сторінка української державної анімації. Збиткова організація, де співробітники працювали один день на тиждень. Це була організація, яка за 10 років своєї діяльності, маючи фінансування, створила лише 10 повнометражних мультфільмів. Водночас незалежні приватні державні студії за той час створили 100 мультфільмів. Вони мали менший бюджет, вони не мали такого штату працівників, це були маленькі команди, але це мультфільми, відсоток яких краще вистрілив на міжнародних фестивалях. Призвело до того, що "Укранімафільм" була ліквідовано, і це було абсолютно правильне рішення".
Що ж зробив "Довженко-Центр" з архівм "Укранімафільму"? З моменту приєднання "Укранімафільму" до Центру Довженка архів анімації систематизували й упорядкували.
- "Довженко-Центр" не лише виконував зобов'язання по договорах, які перейшли до нього як до правонаступника, але й в судовому порядку розірвав договір, який був підписаний попереднім керівництвом "Укранімафільму" про передачу виключних прав на українські анімаційні фільми російській компанії.
- Було підписано договір з Суспільним, що дозволило протягом двох років поширювати українську анімаційну класику на всіх телеканалах Суспільного мовника.
- Велася робота над описом всіх анімаційних фільмів (близько 400 найменувань) створених з кінця 1950-х початку 2000-х: підготовлені синопсиси, авторські картки, переклади іноземною мовою назв фільмів, субтитрування анімаційних фільмів англійською, польською, німецькою.
- Лабораторія "Довженко-Центру" відсканувала в якості 2К близько трьох десятків знакових українських анімаційних фільмів.
- Після початку повномасштабного вторгнення під час оборони Києва для підтримки морального духу батьків та дітей, які переховувалися в метро, "Довженко-Центром" за допомогою Департаменту культури КМДА було організовано покази мультфільмів "Укранімафільму" на 14 станціях київського метро.
- Міжнародні фестивалі, ретроспективи, інтерв'ю, освітні публікації, YouTube-канал Ukrainian animation — тут "Довженко-Центр" розповідає більше про те, що було зроблено з колекцією анімації з моменту її передачі Центру від занепадаючого "Укранімафільму".
Олександр Телюк продовжує: "Подивитися на стан інших державних кіностудій — студія "Київнаукфільм", просто здаються в оренду корпуси, все, що там, загниває, студія Олександра Довженка, яка перебуває у державній власності, теж не займається кіновиробництвом.
Нам як громадянському суспільству за цим потрібно дуже пильно слідкувати, бо це створює нові корупційні ризики".
Чи отримають працівники нові посади
За задумом Держкіно, працівників "Довженко-Центру" очікує звільнення й нове працевлаштування. Юлія Шевчук говорить, що реорганізація зачепить фахівців, яким буде запропонована нова робота в нових умовах.
Олександр Телюк говорить, що працівникам "Довженко-Центру" абсолютно незрозуміла їхня подальша доля — за його словами, з ними не комунікують й інформацію взяти ніде.
"Сторінка Держкіно в Facebook закрита, тобто це не та організація, яка вдало може прокомунікувати для громадянського суспільства своє рішення. Незрозуміла наша подальша доля, на яких посадах ми будемо працевлаштовані, в якій із трьох нових організацій, в яких частинах приміщення — це питання, на які ми не маємо відповідей".
За його словами, існує комісія по реорганізації, але її діяльність теж не прозора.
"Комісія по реорганізації, яку ми не бачили в обличчя, має все вирішити. Там чотири представника Держкіно і одна від нас, "Довженко-Центру", бухгалтерка, яка дізналася про включення в комісію лише з наказу. Вона не знає ні регламенту діяльності цієї комісії, ні де вони збираються.
У складі комісії немає представників громадськості, кінематографістів, кінокритиків, людей авторитетних у кіноспільноті, там виключно юристи, представники поліції. Вони-то представники Держкіно, але якщо почитати їхні біографії, то стає зрозуміло, що це люди не гумантіарного складу. На жаль, у нас нема ні довіри до них, ні гарантій з працевлаштування", — говорить Телюк.
А що там забудова
Позаду й на території "Довженко-Центру" будується три 24-поверхових будинки ЖК White Line забудовників A Development та Archimatika. Детальніше про стосунки із забудовниками розповідає колишній гендиректор Національного центру Довженка Іван Козленко в інтерв’ю LB у 2021 році.
За його словами, певний час Центр платив повний податок (1 млн 700 тис. грн) на землю для кінопідприємств, якою не користувався. Було прийняте рішення відмовитись від цієї землі та повернути її в управління громаді міста, але документи рік пролежали без руху в "Київземлі". Згодом стало відомо, що на ці ділянки є зацікавлений покупець-забудовник.
"Ми погодили компромісні межі ділянок, місто забрало в нас цей шматок на 1,8 га, винесло на голосування в Київраду і передало в оренду власнику будівель на 25 років, після чого почалось будівництво.
Я розумів, що ці компроміси та домовленості – неминучі. Я прийшов працювати у Центр Довженка 2011 року, і мені сказалиПро це Івану Козленко сказали власники будівель, а також тодішній міністр культури Михайло Кулиняк, який 2011 року приїздив у "Довженко-Центр" з інспекцією., що Центр переїде на Кіностудію Довженка, а наш основний корпус продадуть. Було зрозуміло, що вся земельна ділянка є предметом інтересу забудовників", – сказав Козленко. За його словами, це було спробою унеможливити переселення або ліквідацію Центру Довженка.
"Довженко-Центр" погодився на надбудову металевої конструкції над бомбосховищем, яка дозволяла зберегти єдину візуальну лінію фасаду мультифункціонального житлового комплексу White Lines. Утім, цей проєкт не погодило Міністерство культури.
За словами Івана Козленка, пише видання LB, спершу розроблявся тристоронній договір, де сторонами виступили б інвестор, Довженко-центр та МКІП як гарант дотримання прав держави. Від цього варіанту МКІП відмовився. Наступна редакція передбачала двосторонній договір, який МКІП мав погодити своїм наказом.
Ці слова підтверджує й власник компанії-забудовника A Development Олексій Баранов
“Ми з Іваном (Козленком, - ред.) узгодили цей договір, і пішли з ним до тодішнього міністра — Володимира Бородянського. Бородянський нічого не зробив. Потім ми були у Олександра Ткаченка. Ткаченко нас два роки водив за ніс. З Оленою Гончарук (в.о. директора Довженко-центру — ред.) ми також були на зустрічі з Олександром Ткаченком та Ростиславом Карандєєвим (перший заступник міністра культури — ред.). Ткаченко усно підтвердив, що затверджує договір, але по факту МКІП нічого не погодив", — коментує Баранов.
У лютому цього року прокуратура Києва звинувачувала забудовника у захопленні ділянки, пише видання Хмарочос. "У проєкт нашого комплексу будівля Довженко-Центру не входить та залишається у власності держави", — натомість запевнила видання пресслужба A Development.
Співрозмовник Суспільне Культура Олександр Телюк називає стосунки "Довженко-Центру" й забудовників "співіснуванням слабкого і сильного". За його словами, "державна інституція "Довженко-Центру" мала слабку агентність порівняно із забудовником, який має величезний фінансовий ресурс і політичний ресурс".
Він також зазначив, що за час пандемії та повномасштабного вторгнення із забудовником були "конфлікти, що стосувалися загарбання землі". Останні емоції спілкування з компанією були негативними, зазначив він.
У найсвіжішому коментарі за 19.08 для LB.ua, власник компанії A Development Олексій Баранов заявив, що не збирається купляти приміщення основного корпусу Довженко-центру.
"У мене ніколи не було бажання викупити це приміщення або приватизувати його. Нині — тим більше, адже через війну вся нерухомість в Києві наближається до нуля. Мені ці приміщення не потрібні”, — прокоментував він.
Реакція Мінкульту
Після негативної реакції в публічному просторі на наказ Держкіно про реорганізацію "Довженко-Центру" (ми робили підбірку реакцій представників культурної спільноти та користувачів соцмереж тут) Міністерство культури та інформаційної політики 18 серпня ініціювало обговорення з Кабміном та Держкіно щодо збереження цілісності фільмофонду, про що повідомило на офіційному сайті.
"Збереженість та цілісність колекції, що є частиною національної культурної спадщини, не має в жодному разі бути під загрозою. Ми стурбовані загрозою цілісності колекції "Довженко-Центру". Запиту на погодження щодо передачі колекції іншій юридичній особі станом на сьогодні ми не отримували. Наші фахівці обговорили ситуацію з ДП "Національний центр Олександра Довженка", а сьогодні ми ініціювали обговорення з Кабміном та Держкіно щодо можливих варіантів вирішення питання", – повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Що відомо
- 18 березня 2021 року у Івана Козленка, який очолював Довженко-Центр з 2014 року, закінчилась каденція. Він повідомив, що не буде подаватися на посаду директора знову.
- 15 квітня конкурсна комісія обрала нову голову "Довженко-Центру". Найбільшу шість голосів отримала Олена Гончарук, яка до цього була керівницею освітніх програм Музею кіно при Довженко-Центрі.
- Пізніше Мінкульт звернувся до Окружного адміністративного суду Києва з проханням скасувати результати конкурсу на посаду керівника "Довженко-Центру", а також повторно заслухати одного з кандидатів на посаду – колишнього російського бізнесмена і громадянина Канади Олексія Душутіна.
- Голова конкурсної комісії Ірина Подоляк тоді зазначила, що лист міністра "доволі дивний". На її думку, немає правових підстав визнавати результати конкурсу недійсним.
- У своїх заявах Олена Гончарук та колектив "Довженко-Центру" неодноразово натякали на упереджене ставлення Мінкульту – зокрема у червні 2021 року два з чотирьох корпусів центру виставили на приватизацію, що призвело б до втрати основного джерела доходу. Колектив звинуватив міністерство у намірі довести інституцію до банкрутства.
Більше про ситуацію навколо Довженко-Центру
- Держкіно планує ліквідувати "Довженко-Центр"
- "Кортіло якнайшвидше знищити інституцію": ексдиректор Довженко-Центру відреагував на новину про реорганізацію інституції
- В.о. генеральної директорки "Довженко-Центру" прокоментувала наказ про реорганізацію
- "У статуті зазначено, що підприємство є закладом культури": Держкіно пояснило наказ про реорганізацію "Довженко-Центру"
- Спочатку Держкіно, тепер УКФ. Чи справді влада перетягує контроль над культурними інституціями
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!