OTOY: "Культурна цінність творчості переважає цінність мого життя"

. Фото: Ігор Ткач/Радіо Промінь

В українській музичній спільноті про нього говорять вже кілька років. Навесні цього року репер OTOY (справжнє ім’я – В’ячеслав Дрофа) планував видати довгоочікуваний повноформатний альбом, але не так сталося, як гадалося.

Замість цього ми отримали "воєнний" EP "Околофронт". Про події, які лягли в основу тієї роботи, про свій зв’язок із полком "Азов" і культурну цінність своєї творчості музикант розповів Ксенії Івась в ефірі "Вікенду нової української музики" на Радіо "Промінь".

"Бажання вбивати та перемагати міксується з депресивним настроєм"

Крутий українець В’ячеслав Дрофа у нас в студії! Славо, як твої справи?

Добре. Ти сказала, що я крутий українець, а ти знаєш, що в школі мене називали циганчам? Я любив засмагати на сонечку, коли грядки сапаєш, сонечко припікає, засмага швидко липне. Ще і з моїми бровами та вусами, які почали, здається, роки в чотири рости – ну циганча!

Вітаю тебе з виходом ЕР "Околофронт". Кожна пісня – це окрема історія.

Це чотири забіги на складну дистанцію. Чотири граничні стани, які я почав переживати з початку війни, — по суті те, що зі мною відбувається. Перетин цивільного життя з військовим. Переживання, ненависть, бажання вбивати, бажання перемагати. Це все міксується з депресивним настроєм. Коли ти сидиш – навколо тебе розгортається якийсь фаталізм. А потім – та нє, нормально, Херсон завтра візьмем.

У тебе є пісня, яку ти присвятив брату, який зник у Маріуполі.

16 квітня він зник безвісти. Доступу до "Азовсталі" ми зараз не маємо. Є певні домовленості з рашистською стороною, що ми будемо забирати звідти тіла. Це єдиний спосіб дізнатися про зниклих. Змінити їхній статус на "загиблий". Червоний Хрест ще займається пошуком полонених у СІЗО Росії, так званих "ДНР" і "ЛНР". Процес триває. Ми багато хлопців шукаємо, але я не можу сказати, що є певні результати. Велика кількість тіл знаходиться під завалами "Азовсталі". Завали не розбирають і нас не пускають.

"Я раніше сильно боявся смерті. А потім такий – ну камон!"

У відеопроєкті "Артилерія" ти передавав на зберігання в "Мастерскую" (лейбл і продюсерський центр Івана Дорна, – прим. ред.) свій диск із невиданими піснями.

Знаєш, я раніше сильно боявся смерті. Пив пігулочки, щоб серце не стало. Хоча в мене ніколи проблем із серцем не було. А потім такий – ну, камон! Я можу просто піти у кіно і "гуфнусь". Я зрозумів, що та культурна цінність, яку я хочу доносити своєю творчістю, переважає цінність мого життя.

Коли до тебе приходить усвідомлення, що ідеологія, твоя творчість, яка насичує тебе, надихає прокидатися і робити щось нове. Коли все це стоїть вище за твоє особисте життя. Не залишуся в живих я — залишиться моя творчість. А "Мастерская" – це мої хороші друзі, ми любимо одне одного усім серденьком, тому я подумав – нехай буде собі такий варіант.

Ти вступив до руху опору ССО. Чому саме туди?

Зараз я працюю як військовослужбовець в патронатній службі полку "Азов". Чому туди? Коли дружина мого брата відчула потребу в коштах та в пошуках житла, я вирішив допомогти. Вдалося зібрати кошти, і я почав цікавитися – це поодинокий випадок чи таких людей багато? Коли зникає боєць, починаються проблеми із зарплатами, і жінки залишаються без коштів. Немає тіла — немає підтвердження ні його загибелі, ні перебування в полоні.

Я зрозумів, що таких людей багато. І заснував ініціативу AGOV. Вона покликана захистити рідних захисників Маріуполя.

Що є головним для українського бійця? Це безпека його сім’ї. Коли ти розумієш, що твоя дружина, діти, мати чекають тебе вдома в теплі та готові тебе реабілітувати – морально чи фізично – ти йдеш у бій. Ми почали всю цю історію як волонтерську, а потім я приєднався до патронатної служби і зараз ми займаємося усім спектром, що пов’язаний з ідентифікацією тіл бійців, пошуком, обміном полонених, підтримкою поранених.

Це мій обов’язок. Я розумію, що міг би піти на передову, але окрім тих навичок, що я маю, я ще маю якийсь страх. Маю ще який не який медійний вплив – і не скористатися цим було б дивно. Менше б було від мене користі. Зараз ми вже майже на мільйон гривень допомогли сім’ям "Азова".

Які задачі виконуєш саме ти?

Окрім AGOVу як соціальної ініціативи – це організація церемоній прощання, поховань бійців. Супровід сімей, батьків на ідентифікацію тіл. Подання кримінальних справ на вбивство їхньої дитини особами, які незаконно перетнули кордон України. Різні історії.

"Більше спати, кохатися, приймати антидепресанти"

У минулому житті ти ще займався дизайном.

Й досі займаюся. Міксую зараз три поля. Я нещодавно потрапив до лікарні з діагнозом "спазми судин мозку". У Львові відчув себе погано, викликав швидку, а коли повернувся до Києва, лікарі поставили діагноз і порадили більше спати, кохатися, приймати антидепресанти і трохи розвантажитися. Я намагаюся виконувати ці поради.

Більше

Що з творчістю?

Буду видавати ще два сингли. Один має назву "Червоніє сонце". А другий — з київським музикантом Андрієм Бармалієм – називається "Відчай". А ще буде пісня про дуальну єдність. Є єдність нашого народу, а є єдність, коли ти продаєш броніки з ресор і тобі пофіг, помре чи ні чувак на фронті.

І буде альбом, який мав вийти у квітні – "Темна". Він записаний з монахами, в ньому буде 23 треки. Це не етно, це сучасна музика. Друзі казали, що я прям Каньє! Але ні, я роблю українську, не шароварну музику. Я думаю, вам зайде. Ми шукали нове звучання. Мені самому цікаво, як люди на цей альбом відреагують.

Ви знімали звуки живих інструментів та робили з цього семпли?

Я вважаю, що артист, коли переходить з електронного на аналогове звучання, – це його етап дорослішання. Круто писати все на синтезаторах, але коли ти береш до рук ліру, гладиш її, торкаєшся її відполірованого дерева – це мммм…..

Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська і Міла Кравчук

Підписуйтеся на Радіо "Промінь” у SoundCloud, щоб першими почути нові епізоди подкасту “Вікенд Нової Музики” та дізнаватися про найяскравіші новинки від українських артистів.

Більше інтерв'ю з українськими музикантами

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!