Прогулянка-фоторепортаж з Венеційської бієнале: як виглядають павільйони різних країн

. Фото: Simone Leigh / Photo Timothy Schenk / Courtesy the artist and Matthew Marks Gallery

59-а Венеційська бієнале називаєься "Молоко мрій" – у центрі уваги цьогоріч три теми: зображення тіл та їх метаморфози, відносини людей і технологій, зв'язок між тілами та Землею. Серед митців-учасників переважають жінки та небінарні особи, адже, як завляють огранізатори, те, що в сюрреалізмі домінують білі європейські чоловіки, — це стереотип.

Цьогоріч на Бієнале представлено понад 1000 робіт від 213 художників з 58 країн світу. 180 з них беруть участь вперше. Разом з ARTnews давайте оглянемо найбільш вражаючі павільйони країн-учасниць.

Франція

Французький павільйон цьогоріч має незвичний вигляд для павільйонів на Бієнале й загалом для експозицій сучасного мистецтва. Авторка Зінеб Седіра зосередилася на русі за незалежність Алжиру й передала його таким, як це було показано у фільмах 1960-х років. Її виставка зачіпає тему колоніалізму, яка історично була важкою для французів, але робить це таким чином, що це водночас є і обнадійливим, і зворушливим.

Французький павільйон. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Французький павільйон. Фото: Art In America

Саами

Як правило, ця структура позначається як Nordic Pavilion, однак цього року її перейменували на честь корінного народу саамів, що проживає у Північній Європі. Тут є роботи, які натякають на бійню, яку вчинив нордичний колоніалізм над саамами, але будь-який вид насильства врівноважується глибоко вкоріненою вірою в силу опору.

Авторки Пауліїна Федорофф , Марет Анне Сара та Андерса Сунни представили скульптуру з сухожиль північних оленів, ключових тварин саамської культури, які доповнені різними ароматами: один має пахнути страхом, інший – надією. Також тут представлена інсталяція, на якій можна відслідкувати всі 50 років з моменту ухвалення у Швеції закону, який захищає права корінного населення. Є стелажі, на яких зберігаються архівні матеріали, що документують судові справи, порушені саамами.

Павільйон саамів. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

США

Сполучені Штати на Бієнале вперше представила темношкіра жінка і, як пише оглядач ARTnews, її павільйони виправдали ажіотаж. Її звати Сімона Лі й, за словами журналіста, вона "досвідчений митць на вершині своєї гри".

"Елегантні, спокійні скульптури в цьому павільйоні відкривають — і, лікуючи — переплітають історії расизму та мізогінії, беручи за орієнтир фотографії, які пропагували згубні стереотипи та колонізаторське бачення, які закріплювали деструктивне ставлення серед білих європейців", — зазначає журналіст ARTnews. У центрі уваги Лі — саме темношкірі жінки, тіла яких вона доповнює формами, схожими на глечик, завдяки яким вона стала відомою. Мисткиня отримала "Золотого лева" за найкращу участь у цьогорічній виставці Бієнале.

Павільйон США. Фото: Simone Leigh / Photo Timothy Schenk / Courtesy the artist and Matthew Marks Gallery

Павільйон США. Фото: LUIGI COSTANTINI / AP

Павільйон США. Фото: Andrew Russeth / ARTnews

Велика Британія

Британію цьогоріч представила мисткиня Соня Бойс зі звуковою інсталяцією, що об'єднує п’ять чорношкірих британських музиканток, які співають а капела. Павільйон зосереджує увагу на недостатньо визнаному внеску чорношкірих британських музикантів у культуру країни. Бойс показує відео кожної співачки окремо, а також пам’ятні речі, пов’язані з чорношкірими британськими музикантами, які вона зібрала. "Візуально вражаючий і лаконічний, цей павільйон пропонує форму спільності в спільноті, яка вже давно стала невидимою в британському мейнстрімі", — коментує оглядач ARTnews.

Саме Соня Бойс отримала цьогорічного "Золотого лева" за найкращий національний павільйон. Бойс – перша темношкіра жінка, що представляла Британію на Венеційському заході.

Павільйон Великої Британії. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Нідерланди

Цьогоріч павільйон Нідерландів розташувався окремо, у храмі 13-го століття Chiesetta della Misericrodia. Сюди можна зайти босоніж, влягтися на м'якій підлозі й насолодитися експозицією, яку оглядачі вже назвали "незабутньою подією" — вона називається "Коли тіло каже "Так".

На екрані протягом 30 хвилин близько десяти гендерквірних людей — часто топлес чи оголених — беруть участь у вільних семінарах щодо дотиків і згоди. В одному з відео вони переплетені стрічкою, в інших вони корчаться, шалено танцюють або просто лежать разом, усі обличчям в одному напрямку. У коротких інтерв'ю учасники розповідають про те, що ці семінари покращили їхнє життя, як вони навчилися любити дотики, як їм подекуди не вистачало цього в дитинстві від батьків. "Якби ми частіше торкалися, світ був би мирнішим", — розмірковує один з героїв.

Авторка, мисткиня Мелані Бонахо, називає себе "сексуальною натурщицею, тренеркою, фасилітаторкою і активісткою майстер-класу з обіймів". За її словами, герої її відео є прикладами близькості, зокрема після пандемії, яка розлучила багатьох.

Павільйон Нідерландів. Фото: ANDREW RUSSETH / ARTNEWS

Павільйон Нідерландів. Фото: ANDREW RUSSETH / ARTNEWS

Павільйон Нідерландів. Фото: ANDREW RUSSETH / ARTNEWS

Мексика

Мексика у своєму павільйоні також розповідає про культуру корінних народів. Найкращою роботою цього павільйону оглядачі називають роботу Фернандо Пальми Родрігеса. Він зібрав 43 сукні, що рухаються за візерунком — кожна з них символізує студентку, яка зникла безвісти в 2014 році в результаті масового викрадення, що викликало національні протести.

Інші мексиканські художниці також взяли участь у створенні експозицій — Маріана Кастільо Дебол розробила дерев’яну підлогу з вигравіюваним візерунком, що нагадує колоніалістичне мапування, а Наомі Рінкон Галлардо створила дивне відео, на якому виконавці втілюються в образи божеств, добре відомих жителям Оахаки.

Павільйон Мексики. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Латвія

Латвійський павільйон називають великим сюрпризом Бієнале — жодна зі скульптур тут не має такого драматичного масштабу, який можна побачити в інших павільйонах Бієнале, але всі вони вражають своєю дивністю. Тут можна побачити деформовані тарілки, що звисають зі столів, химерні вази й навіть працюючий фонтан. Зображені на виробах риби, равлики, змії, далматини, повні жінки та Будда, що є посиланням на віру митців у дзен. "Рідкісний момент чистого та нестримного візуального задоволення", — так коментує цей павільйон журналіст-відвідувач.

Павільйон Латвії. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Польща

Родзинкою виставки називають інсталяцію польсько-ромської художниці Малгожати Мірги-Тас для польського павільйону. Тут весь периметр стін суцільно обгорнутий зшитими клаптиками тканин, з яких вимальовуються стінні розписи. Інсталяція створена за зразком фресок п’ятнадцятого століття на астрологічну тематику в "Залі місяця" у палаці Скіфанойя, що в італійській провінції Феррара, а також за мотивами іконографії італійського Відродження про історію та міфологію ромів.

Павільйон Польщі.

Португалія

Педро Невес Маркес представив у португальському павільйоні три фільми про вампірів, що населяють повільно дрейфуючий космічний корабель."Хоча в цих фільмах немає нічого відверто дивного, вампіри використовуються як метафори людей, які перебувають у світі, де майже всі інші функціонують не так. Істоти Невеса Маркеса діють подібним чином — вони схожі на нас, але вони були маргіналізовані до такої міри, що вони більше не змогли жити на планеті. Попри все, вони знаходять засоби виживання", — розповідає оглядач ARTnews.

Павільйон Португалії. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Бразилія

Через те, що темою 59-ї Бієнале є зокрема зображення тіл та їх метаморфози, чимало павільйонів будуються, як людське тіло чи його частини, — це навіть стало певним кліше. Але бразильським митцям вдалося розкрити цю ідею небанально. Автор Йонатас де Андраде запрошує зайти в приміщення через гігантську скульптуру вуха. Вийти можна з іншого, але варто бути обачним, адже можна потрапити в пастку з масивної червоної тканини, що лежить шлейфом посередині й дихає повітрям, ніби легені.

Таких дивацтв тут чимало: скульптура відрізаного язика, з якого тече кров, підвішена голова, яка коливається вгору-вниз (і загрожує вдарити необережних глядачів), тощо. "Однак веселощі та ігри закінчуються, коли ви стикаєтеся з відео, в якому ритмічно перемежовуються зображення рук і ніг людей з кадрами потрясінь у Бразилії. У руках де Андраде його рідна країна Бразилія є хворим тілом, яке потребує лікування", — йдеться в описі до експозиції від мистецького видання.

Павільйон Бразилії. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Румунія

Румунська мисткиня Адіна Пінтілі адаптувала свій фільм Touch Me Not до відеоінсталяцій у павільйоні Бієнале — вона приділяє увагу людям з обмеженими можливостями та негетеросексуальним особам. Пінтілі хоче розширити визначення інтимності та поглибити емпатію між її героями та глядачем — тому герої фільму дивляться просто в очі відвідувачів.

Коли фільм мисткині отримав головну нагороду Берлінського кінофестивалю в 2018 році, думки критиків про нього поляризувалися через клінічні зображення неімітованого сексу, які подекуди трапляються в стрічці. "Загалом мені подобається моє тіло таким, яке воно є, — говорить у фільмі чоловік зі спінальною м’язовою атрофією. — Це подарунок".

Павільйон Румунії. Фото: Courtesy Romanian Pavilion

Австралія

Зображення, згенеровані з пошукових запитів, та гучна електрогітара — на таку експозицію можна натрапити в австралійському павільйоні. За задумом автора Марко Фусінато, артист виступає наживо, граючи на гучності, що розриває барабанну перетинку. "Затички для вух не надаються, але раджу відвідувачам павільйону прихопити свої власні", — іронізує відвідувач павільйону в статті для ARTnews.

Павільйон Австралії. Фото: Alex Greenberger / ARTnews

Павільйон Австралії. Фото: ANDREA ROSSETTI

Україна

Попри війну, Україна взяла участь у Венеційській бієнале. Павло Маков представляє країну на виставці із проєктом "Фонтан виснаження. Висока вода". Команді вдалося евакуювати фрагменти роботи з Києва, решту проєкту вони відтворювали в Венеції.

"Фонтан виснаження. Висока вода" складається з 78 воронок, зібраних разом у каскадний фонтан біля бетонної стіни. Робота натхненна браком життєвої сили, яку митець відчув, коли Україна стала незалежною на початку 1990-х років, і згодом знову, коли він подорожував Європою у 2000-х. За його словами, брак сил виявлявся в нестачі ідей та залежності від енергії недемократичних націй, що робило людей лінивими.

"Я відчув, що в Європі я відчуваю такий самий настрій, той самий брак життєвих сил, виснаження людства, якщо можна так сказати, цю залежність від повсякденної розкоші життя, яку можна купити енергією, яку дешево і легко купити в країнах, які є абсолютно недемократичними і заснованими на недемократичних принципах. Я зробив велику версію цього фонтану для своєї виставки в 2017 у Львові в Україні. Це було вже після початку війни 2014 року", – коментує Маков свою роботу.

Павільйон України. Фото: AP

Павільйон України. Фото: AP

Візуалізація "Фонтану виснаження". Архітектурна студія "Форма"

"Фонтан виснаження. Висока вода".

Росія

Росія як країна цьогоріч не представлена на Венеційській бієнале, їхній павільйон стоїть порожній. 26 лютого російські художники відмовилися представляти свій проєкт, за ними відмовився і куратор.

Прапор України поруч із закритим російським павільйоном. Фото: Art In America

Натомість куратор українського павільйону Борис Філоненко придумав, як можна використати Російський павільйон для мистецтва. Він повторив роботу відомого китайського митця Ай Вейвея й показав споруді середнього пальця. До повторення перформансу закликав й інших відвідувачів.

Показати середній палець російському павільйону: відвідувачів Венеційської бієнале закликають приєднатися до флешмобу.

Натомість роботи однієї російської художниці все ж експонуються в загальних залах. Мисткиню звуть Женя Мачнева, три її гобелени представлені на виставці.

Роботи російської художниці Жені Мачневої. Фото: AP

Роботи російської художниці Жені Мачневої. Фото: AP
Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!