Бойовики радикального руху “Талібан” захопили Кабул, столицю Афганістану. Згодом МВС країни заявили, що штурму міста не буде – передача влади відбудеться мирно.
Воєнні дії в Афганістані тривають понад 40 років. У кінці 70-х почалася затяжна політична криза протистояння комуністів та ісламістів, до якої згодом приєдналися війська США.
Відповідаємо на головні питання: якими були передумови та причини війни в Афганістані, повстання ісламістів і створення руху "Талібан".
Що потрібно знати про Афганістан та його історію
Афганістан – це країна, яка не має виходу до моря та знаходиться в суворому районі на традиційному перехресті великих держав. Сили з Індії, Сходу, Близького Сходу і Заходу – усі намагалися пройти та впали перед Афганістаном, який ще поетично називають "цвинтарем імперій".
Афганська держава сьогодні об'єднує понад 20 народностей п'яти етнічних груп: іранської, тюркської, арабської, північноіндійської та дравідскої. В Конституції країни сказано: "Народ Афганістану складається з таких етнічних груп: пуштуни, таджики, хазарейці, узбеки, туркмени, белуджі, паші, нуристани, аймаки, араби, киргизи, кизилбаші, гуджур, брахвуі та інших".
У XIX ст. цей регіон представляв інтерес для двох імперій: Російської та Британської, які налетіли на Азію, захоплюючи якомога більше земель і постійно побоюючись одна одну. Межі Афганістану були досить випадково виокремлені як буфер між двома імперіями, що призвело до безпідставного змішання і розділення етнічних груп.
Англійці направляли численні дипломатичні місії в Афганістан, щоб зміцнити своє становище. Але в 1919 році більшість англійців виїхала – і Афганістан став незалежним еміратом, а трохи пізніше – королівством (1926-1973) під впливом Радянської Росії.
Король-реформатор Мухаммед Захір-шах у 1964 році видав нову конституцію, яка сприяла розвитку демократії та прав жінок. Люди з міста зраділи встановленню виборів і політичних прав, проте це викликало невдоволення з боку консервативного духовенства.
Тривало це до 1973 року, коли двоюрідний брат короля Мухаммед Дауд Хан влаштував безкровний військовий переворот проти свого кузена, після чого оголосив себе президентом і прем'єр-міністром нової Республіки Афганістан. Новий режим мав яскраво виражений авторитарний характер – після перевороту були розпущені парламент і Верховний суд, заборонена діяльність політичних партій.
Як війська Радянського Союзу опинилися в Афганістані
14 лютого 1977 року була прийнята нова конституція Афганістану. Першим президентом став Мухаммед Дауд, а єдиною легальною політичною силою – Партія національної революції. Відносини з Радянським Союзом різко погіршилися, водночас вдалося нормалізувати відносини з консервативними ісламськими країнами, зокрема, з Пакистаном і шахським Іраном.
Але реформи Дауда не мали успіху – в економіці Афганістану не сталося якогось реального прогресу і рівень життя не підвищився. Разом з тим переслідування своїх колишніх послідовників та прихильників співпраці з СРСР призвели до формування опозиційних рухів, найсильніший з яких очолила комуністична Народно-демократична партія Афганістану (НДПА), яка складалася з двох фракцій: “Хальк” і “Парчам”.
Під час прокомуністичного перевороту під керівництвом Нур Мухаммеда Таракі (лідера фракції “Хальк”) та Хафізулли Аміна у квітні 1978 року уряд Дауда було повалено, а він сам і його сім'я були вбиті. Новим президентом став Таракі, а Амін та Бабрак Кармаль (лідер “Парчам”) отримали пости заступників прем'єр-міністра Демократичної Республіки Афганістан.
Вигнання Дауда за допомогою комуністичної народно-демократичної партії Афганістану мало повну радянську підтримку. Після революції Хафізула Амін спробував провести марксистсько-ленінські реформи, що викликало спротив ісламістів та повстання частини населення. У 1979 році в країні почалась громадянська війна.
Президент Таракі звернувся до СРСР за допомогою в боротьбі як з бунтівниками, так і з Аміном (якого СРСР вважали про-західним). Генсек Брежнєв вирішив, що СРСР повинні взяти ситуацію під свій контроль – усунути неконтрольованого Аміна і приборкати анархію. Брежнєв був стурбований, що раніше іранська революція привела країну до ісламу – це ж могло поширитися на Афганістан і далі на мусульманські райони під радянським контролем.
Так Радянський союз відправив свої війська до Афганістану.
Як США воювали проти СРСР у Афганістані
Холодна війна шла повним ходом. У липні 1979 року американський президент Джиммі Картер підписав указ, що санкціонував фінансування антиурядових сил в Афганістані. ЦРУ постачали зброю для антиурядових збройних формувань, а на території Пакистану, в таборах афганських біженців, були розгорнуті центри спеціальної підготовки.
У грудні 1979 року під приводом боротьби проти повстанських груп почалося спільне повітряно-сухопутне вторгнення уряду Афганістану та СРСР проти антиурядових сил. Червона армія захопила багато міських районів Кабула, дороги та лінії зв'язку. Хазафулла Амін був схоплений і страчений, його місце зайняв Бобрак Кармані.
Племінні воєначальники повстанців (моджахеди) були відтиснуті в гори, проте це лише означало початок нового етапу у боротьбі – США через Пакистан почали перекидати моджахедам озброєння.
США хотіли стримати комунізм, моджахеди хотіли, щоб Афганістан був незалежним та ісламським, а Пакистан не був проти панісламського товариства.
Під керівництвом Ахмада шах Масуда моджахеди вели численні виснажливі бої з СССР. Незалежно від того, скільки радянські війська вигравали битв – вони програвали війну. У 1985 році пост генсека СРСР посів Михайло Горбачов, який ініціював розробку стратегії виходу з Афганістану.
Вона полягала у зміні Кармаля на Мухаммеда Наджибулла, який став новим президентом країни. У 1988 році Горбачов офіційно підписав Женевські угоди, які призвели до того, що СРСР були зобов'язані вийти з Афганістану і не чинити подальшого впливу на інші країни, а США та Пакистан – не сприяти моджахедам. У 1989 році радянська армія залишила Афганістан, закінчивши Радянсько-афганську війну, але не громадянську. Наджибулла залишався при владі ще протягом трьох років.
Підсумуємо: США таємно допомагали моджахедами в боротьбі проти СРСР. Коли радянські війська вийшли з Афганістану, моджахеди поділилися на безліч духовних наступників, зокрема "Талібан" і "Аль Каїду".
Як виник рух “Талібан”
Наджибулла розпустив уряд в 1992 році, коли моджахеди на чолі з Ахмада шах Масудом оточили Кабул. Столиця залишилась під контролем "Північного альянсу", що складався з бойовиків-моджахедів під командуванням таджиків Раббані та Масуда і узбека Дустума.
Це відразу ж спровокувало новий виток війни, тепер уже серед самих моджахедів, коли пуштун Хекматіяр осадив Кабул. Під час цієї боротьби за владу Кабул був обстріляний артилерією протиборчих сторін, і велика кількість культурних та історичних пам'яток афганської столиці була зруйнована. Війна між ними продовжувалась ще декілька років.
Здавалося, що в 1994 році Масуд переможе Хекматіара, але з'явився Мухаммед Омар, якого обурило, що після відходу радянських військ в Афганістані не встановлено ісламський режим. Він зібрав своїх послідовників для подальшої боротьби проти Масуда. Вони назвали себе "талібами". Переважно таліби були пуштунами за національністю та оголосили себе захисниками інтересів афганського народу.
До 1996 року під їхнім контролем перебувала більша частина країни. Масуд ігнорував "Талібан", поки члени руху не знайшли його і не стратили 9 вересня 2001 року. "Північний альянс" Масуда без свого лідера був приречений.
Чому США почали спецоперацію в Афганістані
Світова спільнота, за винятком кількох країн (Пакистану, Саудівської Аравії і ОАЕ), не визнали легітимності влади та жорстокої соціальної політики талібів.
Всього через 2 дні після страти Масуда терористичний осередок "Аль-Каїда" атакував Всесвітній торговий центр в Нью-Йорку. Його лідеру – Усамі бен Ладену – було запропоновано укриття в контрольованому талібами Афганістані. Цей напад спровокував президента США Джорджа Буша оголосити війну терору і зажадати від талібів здачі бен Ладена, проте вони відмовилися.
Після відмови США звинуватили "Талібан" у розміщенні на території Афганістану тренувальних баз терористичного руху "Аль-Каїда" та почали спецоперацію "Незламна свобода", яка стала найтривалішою війною в історії Америки та коштувала близько 1 трлн доларів тільки за офіційними даними.
За підтримки Північного Альянсу війська США розбили сили "Талібану", після чого рух перейшов до тактики партизанської війни та терористичних актів. За підрахунками американських аналітиків, станом на початок 2021 року до руху "Талібан" входило понад 150 тисяч активних прихильників. Якими силами рух розпоряджається, точно невідомо.
У 2020 році США і "Талібан" уклали угоду: США мають вивести війська, а таліби – не використовувати Афганістан для підриву безпеки Штатів.
Хто такі таліби
Назва руху "Талібан" походить від пуштунського слова "таліб" – студент ісламського навчального закладу медресе. Рух було засновано на початку 1990-х років студентами-пуштунами, його очолив ветеран війни проти радянських військ 1979-1989 років імам Мухаммед Омар, також відомий як Мулла Омар.
“Талібан” – це військово-політичне угрупування, мета якої – звільнити Афганістан від іноземної військової присутності. Рух складається з багатьох різних племен і народів, що населяють країну – з різними поглядами, зокрема й релігійними.
Основою ідеології руху стала релігійна течія ісламу ашарізм, що є частиною сунітської традиції. Основою політичної програми "Талібану" стали заклики до організації життя в Афганістані на основі норм ісламського права – шаріату – у його радикально традиційних трактуваннях. На думку талібів, будь-хто, хто суперечить ідеології ашарізму, підлягає гонінню.
Їхнє правління характеризувалося релігійною нетерпимістю щодо іновірців і жорстокістю – наприклад, злодіям відрубували руки.
Знищувалися архітектурні пам'ятки та храми інших релігій. Так, наприклад, у 2001 році попри протести світової спільноти таліби підірвали знамениті Баміанські статуї Будди, які були оголошені "язичницькими ідолами". Був істотно пограбований Національний музей Афганістану в Кабулі, який на дві третини втратив свою колекцію.
Таліби виступають за заборону телебачення, музики та музичних інструментів, алкоголю, комп'ютерів та Інтернету, білого взуття (білий – колір талібського прапора). Чоловіки обов'язково мають носити бороду певної довжини, жінкам забороняється працювати, з'являтися в громадських місцях з відкритим обличчям і без чоловіка або родича чоловічої статі. Крім того, таліби принципово виступали проти освіти для жінок і часто атакували школи.
Що відомо
- В аеропорту столиці Афганістану Кабула — хаос та паніка. Тисячі афганців хочуть вилетіти з країни попри відсутність необхідної кількості літаків.
- 1 травня 2021 року США та НАТО почали офіційно виводити своїх військових з Афганістану. Столиця країни Кабул перейшла в режим посиленої безпеки в очікуванні реакції талібів на рішення США вивести війська з Афганістану.
- 6 серпня таліби повністю захопили місто Зарандж, що на кордоні між Афганістаном та Іраном. Місто стало першою столицею провінції, захопленою екстремістами після початку виведення американських військ із країни.
- 10 серпня таліби повністю захопили міста Сарі-Пул та Саманган.
- 11 серпня, таліби захопили місто Файзабад – воно стало вже дев'ятим провінційнім центром, над яким встановили контроль бойовики.
- 12 серпня екстремісти руху "Талібан" захопили стратегічне місто Газні на південному сході Афганістану. Воно стало першою захопленою бойовиками столицею у південній частині країни.
- Вранці 15 серпня бойовики "Талібану" почали наступ на Кабул. Згодом рух "Талібан" заявив, що вже контролює 100% території Афганістану. Проте афганський журналіст Халед Нікзад заявив Суспільному, що таліби контролюють 32 із 34-х провінцій Афганістану.
- США та низка країн ЄС почали термінову евакуацію співробітників своїх посольств в Афганістані через наступ талібів.
- ЗМІ повідомили, що президент Афганістану Ашраф Гані залишив країну та перебуває у Таджикистані. Згодом Гані пояснив своє рішення виїхати з країни, щоб запобігти кровопролиттю. Того ж дня в Афганістані оголосили про мирну передачу влади талібам.
- Президент США Джо Байден заявив, що не шкодує про виведення американських військових з Афганістану попри швидку кризу влади та захоплення міст терористами.
Читайте також
Що буде з культурною спадщиною Афганістану після приходу до влади талібів
Нова влада Афганістану. Що відомо про рух "Талібан" та його лідерів
Афганістан оголосив про мирну передачу влади талібам. Текстовий онлайн
"Нескорений Афганістан". Що означає наступ Талібану для країни та регіону