Назар Білик працює над пам'ятним знаком Георгію Нарбуту

Скульптор Назар Білик, який здобув Шевченківську премію за свої проєкти, створені під час повномасштабного вторгнення — Меморіал українським розвідникам, серії скульптур "Збурений простір" та "Сплав", — працює над пам'ятним знаком художнику Георгію Нарбуту.

Про це він розповів в інтерв'ю Суспільне Культура.

Білик зауважив, що не сприймає цей проєкт лише як роботу: "Це ініціатива, яка мене глибоко цікавить і до якої я відчуваю особисту причетність".

Він поділився, що знак буде встановлено на вулиці Рейтарській у Києві, навпроти брами Заборовського. Саме там, у часи УНР, була майстерня Нарбута, де художник певний час також навчав студентів.

За словами скульптора, нині дворик і будівлю поруч реконструюють, а сам пам'ятний знак з'явиться за кілька років.

Хто такий Георгій Нарбут

Георгій (Юрій) Іванович Нарбут — український художник-графік, ілюстратор. Автор перших українських державних знаків — банкнот і поштових марок УНР. Один із засновників і ректор Української академії мистецтв (нині — Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).

Як знавець геральдики, виконав безліч гербів, ілюстрував або оформлював "Малоросійський Гербовник" (Владислава Лукомського і Вадима Модзалевського, 1914 рік), "Герби гетьманів Малоросії" (1915 рік), "Старовинна архітектура Галичини" (Юрія Лукомського, 1905 рік), "Стародавні садиби Харківської губернії" (1917 рік).

У березні 1917 року переїхав до Києва. Розробив поштові марки Української Народної Республіки в 30, 40 і 50 шагів. У вересні 1917 року став професором графіки новоствореної Української академії мистецтв, а з грудня 1917 року (за іншими даними, з лютого 1918 року) — її ректором. В цей період виконав цикл українських державних паперів, серед яких банкноти, грамоти, листівки. Також створив проєкти Державного Герба і Печатки Української держави, які у 1918-му затвердив Павло Скоропадський.

Кульмінацією творчості Нарбута вважають "Українську абетку", в якій митець поєднав традиції українського рукопису та друкованої книги, а також використав досягнення європейських майстрів у галузі шрифту.

Читати ще