Перейти до основного змісту

Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому "Промприлад Арцентр"

Відкритття виставки "Як це зроблено" у Promprylad Art Center. Надано Promprylad Art Center/Олександр Дем'янів

12 грудня в Івано-Франківську офіційно відкрився "Промприлад Арцентр".Нині він має дві зали на двох поверхах, однак у планах за два-три роки розширити простір шляхом суміжних приміщень до 1300 метрів квадратних.

Інституція ж розпочала працювати раніше: влітку і з надалі реалізувала дві програми — стажування для підлітків Teen Takeover і "Школу культурних компетенцій", яка має на меті поповнити кадри культурної індустрії артменеджерами, кураторами та арткритиками. Окрім того, "Промприлад", у партнерстві з громадською організацією "Музей відкрито на ремонт", представлятиме Україну на 61-й Венеційській бієнале з роботою Жанни Кадирової "Гарантії безпеки".

Дебютна виставка артцентру — це проєкт "Як це зроблено" дуету Романа Хімея і Яреми Малащука, який працює на перетині візуального мистецтва та кіно. У ньому йдеться про історію простору колишнього заводу, переосмислення радянської спадщини та зміни, які відбулися з нами у період повномасштабної війни. Кураторкою виступила програмна директорка Promprylad Art Center – Ксенія Малих.

Анастасія Курінська побувала на відкритті виставки і спеціально для Суспільне Культура розповідає, якою вона вийшла.

Місце для рефлексій

На відкритті Ксенія Малих поділилася, що проєкт за участі Романа Хімея і Яреми Малащука задумався ще два роки тому, під час планування артцентру. Митці родом з Коломиї (Івано-Франківська область), а також мають безпосередній зв'язок з "Промприладом" завдяки своїй відеороботі "Як це зроблено", що дала назву виставці.

На відео 2021 року зображено демонтаж колишнього заводу "Промприлад", де вироблялись лічильники і прилади для нафтової та газової промисловості, і його ревіталізація у "Промприлад. Реновація", що задуманий як інноваційний центр і майданчик для комунікації, поширення знань, співпраці державного сектору, громадськості та бізнесу. Центр знаходиться у зручній для Франківська локації – 12 хвилин пішки від центру, і поєднуючи у собі освітні, мистецькі та розважальні напрямки лише збільшує свою привабливість.

У роботі "Як це зроблено" взяли участь колишні робітники заводу і ті, хто працюватиме в оновленому просторі. Відео закінчується кадрами, які відсилають нас до першої стрічки у світі, показаної на великому екрані – "Вихід робітників з фабрики" братів Люм’єр. Ми бачимо останню змінну одного з цехів заводу, яка покидає своє місце роботи у футболках, створених новими працівниками, що вже розпочали займати простір.

На відео Малащука та Хімея поєднані документальні та постановчі кадри, які у переплетінні створюють сюрреалістичну картину. До прикладу, коли працівники без зрозумілих на те причин розпочинають встановлювати батут, а затим на ньому стрибають. Власне, цей елемент винесений у реальну площину і перетворений на цікаве експозиційне рішення: два монітори, на яких транслюється робота, підвішені над батутом, що стоїть на трьох столах.

Ярема Малащук і Роман Хімей, робота "Як це зроблено" (2021) в експозиції однойменної виставки. Надано Promprylad Art Center/Олександр Дем'янів

Вперше я побачила "Як це зроблено" у рік створення. Вона експонувалася у межах виставки Future Generation Art Prize 2021 у Pinchuk Art Center, яким тоді був для мене головним джерелом відомостей про сучасне мистецтво. Я дуже добре запам’ятала це відео, адже магнетичним чином просиділа біля нього з годину.

Тоді мені було 18, я навчалася на прикладну математикиню і ніколи б не подумала, що писатиму про мистецтво для Суспільне Культура. Нині я дивилася на цю роботу вдруге, але вже не як глядачка ззовні, а зсередини спільноти, розуміючи хто створив цю роботу і про що вона. Я пригадала свій розгублений і невизначений стан напередодні повномасштабного вторгнення, і зафіксувала точку, у якій ми зараз, коли війна триває вже четвертий (одинадцятий) рік, але водночас зароджується щось нове, як ось Promprylad Art Center.

Про те, що робота спонукає до рефлексії говорить і Ксенія Малих, яка наголошує, що "Як це зроблено" є центральним твором експозиції, адже він розпочинає розмову про місце. Артцентр відкривається не у новобудові, а у просторі, що має історію і тому важливо зробити зріз, подивитися на те, що змінилося з 2021, як перетворився з того часу "Промприлад" і ми.

Звідки ми прийшли, де ми зараз і куди йдемо

Вітальними роботами експозиції стали токарно-гвинторізний та фрезерний станки, що важать по 3,5 тони. Колись вони були частиною устаткування "Промприладу", а нині їх вже не можливо десь використати, чи переобладнати. Їх експонують у скляних вітринах, як справжні музейні експонати, а після виставки відправлять на брухт.

Станок в експозиції виставки "Як це зроблено" у Promprylad Art Center. Надано Promprylad Art Center/Олександр Дем'янів

Верстати межують з роботою "Вибухи біля музею", на якій задокументовані зали Херсонського обласного краєзнавчого музею. Установа була розграбована російськими військовими наприкінці 2022 року, тому на відео, що зняте незабаром після деокупації міста, майже порожні зали.

"Ми зробили спробу захистити вже хоча б порожнечу", – сказав Роман Хімей під час відкриття.

Зображене супроводжує голос екскурсовода, що увиразнює втрати, детально описуючи який вигляд колись матиме експозиція.

Ярема Малащук і Роман Хімей, робота "Вибухи біля музею" в експозиції "Як це зроблено" у Promprylad Art Center. Надано Promprylad Art Center/Олександр Дем'янів

Єдина робота виставки створена цьогоріч – "Чотири сезони". Посилаючись на твори класичного мистецтва, для яких є типовим такий сюжет, Хімей і Малащук знімають, як FPV-дрон літає їхньою майстернею впродовж року, від зими до осені. Квадриптих порушує питання призвичаєння. Митці порівнюють дрон з мухою, адже він також став для нас настільки ж банальним і звичним атрибутом життя.

Ярема Малащук і Роман Хімей, робота "Чотири сезони" в експозиції "Як це зроблено" у Promprylad Art Center. Надано Promprylad Art Center/Олександр Дем'янів

Нікому не потрібні станки і простір заводу, який набуває значення завдяки переобладнанню – індустріальні артефакти, що засвідчують кінець радянської епохи, зіставляються з втраченою через Росію, яка проголосила себе наступницею Радянського Союзу, спадщиною. Те, що колись створювалося як фундамент "світлого майбутнього", тепер сусідить із доказами його руйнації. Старе обладнання заводу, порожні зали музею і нова буденність – послідовні ланки одного процесу.

У чому цінність?

Виставкові проєкти в артцентрах часто асоціюються з чимось масштабним, адже кожен намагається приголомшити глядача кількістю об’єктів і залучених митців, складністю конструкцій і нашаруванням сенсів. У цьому контексті експозиція Promprylad Art Center, що складається лише з трьох ключових робіт і містить мінімальну, а втім, достатню для розуміння, кількість текстів, виглядає як радикальний акт чесності.

Простір не перевантажений, тож кожна робота отримує право на власний голос, що не перебивається сусіднім експонатом. На першому поверсі знаходиться твір "Вибухи біля музею" і два станки, а на другому — "Як це зроблено" і "Чотири сезони" і кожен з перелічених має щонайменше окрему площину, або кут.

Завдяки такій кількості і відмежованості глядач має змогу зануритися у кожен з представлених експонатів у зручному темпі, а не похапцем "споживати" представлене, у спробах осягнути якнайбільше.

Експозиція першого певерху виставки "Як це зроблено" у Promprylad Art Center. Надано Promprylad Art Center/Олександр Дем'янів

Експозиція простежує тяглість історії "Промприладу", фіксує момент переходу від заводу, що був індустріальним центром міста, до інноваційного простору, який став осередком молодих франківців, і підводить до точки нової буденності, у якій ми зараз.

Насправді роботи навіть не потребують додаткових пояснень чи супровідних матеріалів. Просто переглянути відео буде достатньо. Адже часом прибравши надмірності можна побачити щось гранично справжнє і викристалізувати закладені сенси. Саме цим цінний проєкт.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня
Вибір редакції