Інді-поп-виконавиця Схожа презентувала новий сингл "Друг" — композицію про зв'язок, що балансує між дружбою та коханням. Це пісня про внутрішній вибір: коли між двома людьми є хімія і тяжіння, але вони свідомо не переходять межу.
Що тримає двох людей поруч, коли між ними — лише мовчазна домовленість не йти далі? У новому випуску шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь співачка Схожа розповіла Марії Бурмаці про новий сингл "Друг", про хімію без розвитку, близькість без тілесності й дружбу, яка звучить як щось більше. А ще — про спонтанні кліпи, новий саунд і рішучість бути собою.
Текстову версію для Суспільне Культура підготувала Олена Кірста.
Пісня "Друг" звучить як щось дуже особисте. Як народилася ця історія?
Вона написана про друга, звичайно, але не про якусь конкретну людину, а про дружбу, про те, що таке справжня близькість. Для мене вона про щось дуже-дуже глибоке, інтимне і зовсім нетілесне.
Це пісня про зв'язок, який не переходить у кохання, а залишається саме дружбою. І тоді виникає питання: що втримує цю межу? Чому її не хочеться або не можна перейти?
Мені здається, що це — вибір обох. Коли люди розуміють, що є щось, що дуже тягне, — ось цей зв'язок, який дуже важко назвати.
Під час роботи над кліпом я довго намагалася описати режисеру, про яке відчуття ця пісня. Вийшло придумати таке: у фільмі є парочка і ви від самого початку розумієте, що між ними точно щось буде. Це відчуття, яке супроводжує впродовж усього фільму: там немає жодних чітких дій, що ви розумієте, що вони будуть разом, але ви відчуваєте це. Між ними є невидимий, неназваний зв'язок. Ця пісня про відчуття дуже нетілесної, душевної близькості.
Чому не переходять межу? Це така певна домовленість — залишатися одне для одного друзями. Мені здається, що любов буває дуже різна, і вона не завжди така однозначна, як кохання: що якщо люди люблять одне одного, вони мають бути разом як пара. Я думаю, що любов дуже багатогранна, і вона може жити в різних формах: і у формі чуттєвої дружби, такої душевної близькості — однозначно може, однозначно повинна. Тому я думаю, що це така певна домовленість, певний контракт між двома людьми.
Те, що ти розповіла, називають платонічним коханням. А ти взагалі віриш у дружбу між чоловіком і жінкою?
Я вірю. У мене є друг, і не один. І є найкращий друг Ваня — я не знаю людини, яка зрозуміє мене так, як він. І це саме дружба.
Чи має ця пісня адресата? Вона про когось конкретного?
Ні, ця пісня про дружбу. Я виросла в оточенні хлопців: у мене є старші брати й молодший братик, і якось так вийшло, що я росла в пацанській тусовці. Тому я знаю, що таке дружба і якою вона буває різною — і те, що вона буває тимчасова, і те, що вона однозначно існує між чоловіком і жінкою — це точно. І це пісня для всіх, вона про дружбу.
Ця пісня не схожа на все, що ти робила до того, саме своїм звучанням. Хто стоїть за саундом?
Дуже цікава історія. Насправді ця пісня з іншим аранжуванням лежала рік у столі. Ми планували реліз, і аранжування на цю пісню ще за два тижні до релізу було абсолютно іншим. Просто в один момент ми з командою вирішили спробувати дати цій композиції новий звук, освіжити її.
І до цього долучився Павло Врочинський — дуже молодий саундпродюсер, з яким мене познайомив директор лейблу Plan Діма Юрченко, мій друг. Це дуже молодий хлопець, йому, здається, 18. Він суперталановитий, я просто в шоці, яке покоління зростає, тому що те, що він робить — це дуже суперкласно. Він, чесно кажучи, за дві години зробив це аранжування.
Я йому скинула стару пісню — ну, цю пісню, але зі старим звуком. Кажу: "Слухай, ну дуже вона мені звучить несвіжо. Спробуй, може, в тебе вийде щось класне зробити". Я ні на що не розраховувала взагалі. За дві години людина кидає мені абсолютно іншу пісню вже: "Я тут трошки посидів, це не фінал, але ти послухай". Я така слухаю: "Вау!" І ми майже нічого не змінювали. Там був мастеринг якийсь базовий і все. Ось так і залишили все.
Я так розумію, що ти сказала оце "вау" — це було те внутрішнє клацання, коли ти зрозуміла, що оце воно?
Я дуже хотіла новий звук. Як ви сказали — от ні на що не схоже. Я рік жила з відчуттям, що не хочу робити таку музику, як робила раніше. Не тому що вона погана, просто тому що я хочу щось нове. І от людина за дві години показала мені, що може бути нове.
І що з цією піснею ти відкрила нове в собі як в артистці?
Для мене ця пісня — про рішучість. Якщо конкретно відповісти на ваше запитання, я відкрила в собі рішучість, бо я ніколи не вважала себе боязкою людиною, але й суперсміливою також не вважала. Особливо, що стосується, скажімо, таких особистих рішень. І з цією піснею я побачила, що мені може дійсно бути все одно, що про мене подумають інші.
На цю пісню вже відзнято відеокліп. Розкажи про нього.
Він дуже красивий, я всіх запрошую подивитись. Кліп, де я літаю на канаті, танцюю нарешті. Я обожнюю танцювати, я завжди мріяла танцювати в кліпах. І тепер боюсь, що кожен мій кліп буде танцювальний. Тому вибачте мені за це попередньо.
По-перше, хочу подякувати режисеру Олександру Гірченку. Ми придумали це все за тиждень. У нас була якась базова ідея, я прийшла до нього й кажу: "Слухай, реліз дуже скоро, треба щось робити". Ну, в мене так завжди, на жаль чи на щастя. І от він дуже швидко придумав цю ідею. Сашко дуже класний, бо він спочатку одне придумав, потім дзвонить мені вночі по відео, а він такий ще актор — сидить у кадрі з сигаретою і мені розповідає цю ідею. Каже: "Ти будеш на канаті". Перша моя думка була: вау, це класно. Але мені було трохи страшно.
Кліп вийшов класний: там і канат, там і поле. У нас було два знімальних дні, ми не могли ніяк зняти в полі, тому що починалась гроза, був град, ми тікали й повертались. Зйомки були дуже веселі і я дуже сподіваюся, що це відчується в результаті.
Уявімо, що у пісні "Друг" з'явилося продовження, друга частина. Якою б вона була? Більш відвертою, більш сумною, більш стриманою?
Я би зробила її ще більш драматичною в кінці, бо люблю драму. "Друг" — це пісня фактично про вибір не йти далі, не поглиблювати ці стосунки, а залишатися такими паралельними лініями. Але стриманість теж має свою ціну. Чи не боляче не йти туди, куди тобі йти хочеться?
Я думаю, що на це можна також подивитися під іншим кутом, тобто що ми відмовляємося від чогось заради чогось. І якщо в чомусь ми ставимо крапку — то це початок чогось іншого. Я думаю, що боляче, але кожен біль — це красиво, це про життя, про якусь дорослість, розуміння того, що я відчуваю цей біль для того, щоб, умовно, ми залишились друзями, щоб я зберегла цю близькість, адже у всього є причинно-наслідковий зв'язок.
Ти співаєш про прийняття без володіння. Що для тебе сьогодні справжня близькість?
Для мене справжня близькість — це коли ти дивишся в очі людині й відчуваєш, що в них не те що немає осуду, а в них є прийняття тебе таким, яким ти є. І це коли ти можеш бути такою, як ти є, поруч із тією людиною. Це про повагу, про особисті кордони й про таке спілкування, коли не обов'язково про них заявляти. Бо зараз в інфопросторі всюди ж це літає — "особисті кордони, обов'язково вмійте себе відстоювати". Постійно про якусь боротьбу.
Для мене справжня близькість — це коли не треба боротися, виборювати, щоб тебе любили та поважали — і взагалі виборювати щось.
Твоя пісня — про невидимий, дуже міцний зв'язок. А що ще, на твою думку, в нашому житті дуже важливе, хоч і невидиме?
Так багато всього. Любов, звичайно, — різна, багатогранна... А ще хочеться сказати: ось це невидиме — насправді патріотизм. Це дуже щось таке, що вже має форму, має певний ярлик і певні слова після коми, але для мене це насправді невидиме — те, чому, наприклад, ми досі тут. Це щось теж про любов, це якась із форм цієї любові.
Також зв'язок між сім'єю: з батьками, з братом, сестрою. Також зв'язок, коли ти зустрічаєш взагалі незнайомих людей, перетинаєшся з ними очима, ви ніколи більше не побачитеся, але ти відчуваєш щось, що неможливо описати й побачити, ти відчуваєш зв'язок.
Я взагалі така дуже людина "польотна", вважаю, що ми всі насправді одне ціле. Де б людина не перебувала і в якому куточку цієї планети не жила — ми одне ціле. І ми не незнайомці, ми всі знайомі, ми всі одна величезна сім'я. І я б дуже хотіла, щоб на нашій планеті панувала тільки любов.
Ця пісня вже в ефірі, вона вже на всіх платформах. Що далі?
Далі — нові релізи, далі — нові пісні. Я дуже хочу ЕР восени. Найближчим часом чекайте від мене ліричну історію, яка дуже дотична до цієї теми, яку ми з вами щойно проговорили: про людей, про ось цей невидимий зв'язок. Вона якраз про це, і я дуже сподіваюся, що вже менше ніж за місяць ви її почуєте.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати найкращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст-шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media