Щорічно у червні відзначають Прайд-місяць. Розповідаємо, як з'явилася традиція його святкування, звідки походить термін "прайд", коли в Україні розпочали проводити Марші рівності та як підтримати спільноту ЛГБТК+.
Суспільне Культура зібрало усе, що вам потрібно про нього знати.
Прайд-місяць (або Місяць гордості ЛГБТК+) — щорічне червневе святкування гордості ЛГБТК+, яке вшановує внесок лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та квірів у культуру та спільноту. Впродовж місяця відбуваються численні освітні події та кампанії солідарності, що присвячені тематиці ЛГБТК+.
Прайд — акція, що є найвидимішою подією Прайд-місяця. Це мирна хода, яку здебільшого проводять наприкінці червня, з метою вшанування гідності та свободи представників ЛГБТК+.
Термін "прайд" придумали американські активісти у 1960-х роках, коли рух за права гей-спільнот набрав радикальних обертів. За різними версіями його авторами є або Джеко Бейкер та його чоловік Майкл Макконнелл, які стали першою одностатевою парою в США, що оформила свій шлюб та отримала свідоцтво, або Том Гіггінс, письменник та громадський діяч, який заснував організацію, що допомагала кубинським біженцям-геям.
Популяризаторкою терміна вважають Бренду Говард, за що її навіть називають "матір'ю прайду". Вона була учасницею Фронту визволення геїв і Коаліції за права лесбійок та геїв і головою бюро спікерів Альянсу гей-активістів — усі ці організації боролися за надання лесбійкам та геям громадянських і політичних прав, а також прагнули покінчити з дискримінацією за сексуальними уподобаннями.
Термін також популяризував Стівен Дональдсон, який заснував першу в США та світі спільноту ЛГБТ-студентів — Студентську гомофілічну лігу (нині Колумбійський квір-альянс).
Довгий час гомосексуальність ототожнювали з психічними захворюваннями, натомість термін мав заперечити цю стигматизацію. Тож активісти хотіли показати, що бути геєм чи лесбійкою — це гордість (pride), а не сором.
Історія Прайд-місяця
У 1960-х роках дуже мала кількість закладів вітала у себе представників ЛГБТК+, які не приховували свою сексуальну орієнтацію. Одним із них був гей-бар у Стоунволлі (Нью-Йорк). На той час він був єдиним баром для геїв у Нью-Йорку, де вони могли вільно танцювати один з одним. Тому місце було популярним.
Щоб поліція не перешкоджала роботі бару, власники щотижня давали їм хабарі. Попри це, 28 червня 1969 року до закладу, в якому тоді було близько 200 людей зі спільноти ЛГБТК+, увійшли представники правоохоронних органів, а кілька з них весь вечір перебували під прикриттям усередині бару на підставі перевірки правопорядку. Поліція вишикувала усіх відвідувачів у шеренгу й перевіряла їхні документи, аби перевірити справжню стать клієнтів, що були вбрані у жіночий одяг, та заарештувати їх.
Тих, кого не заарештували, вигнали з приміщення. Однак якщо раніше вони просто розходилися по домівках, цього разу біля бару почав збиратися натовп із близько 150 людей. Спочатку вони тихо стояли, але коли арештованих почали заводити в автозаки, з натовпу почулися вигуки: "Гей-сила" та "Ми здолаємо". Поліція намагалася стримати натовп, та опір протестантів лише набирав обертів.
Цією подією розпочалася серія заворушень, які щораз ставали усе масштабнішими. Їх іменували Стоунволлськими повстаннями.
Попри те, що це не був перший випадок, коли представники спільноти ЛГБТК+ давали відсіч переслідуванням сексуальних меншин, які спонсорував уряд, бунт ознаменував новий етап у боротьбі за права спільноти у всьому світі.
У першу річницю Стоунволлських заворушень, 28 червня 1970 року, у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Чикаго відбулися перші прайди, хоча поліція дала дозвіл неохоче. Активісти зібралися, аби вшанувати пам'ять про Стоунволл та наголосити на потребі у рівних правах.
Це повпливало на розширення руху ЛГБТК+, у наступні роки до прайдів почали доєднуватися інші міста світу.
Зокрема, перший мітинг у Лондоні відбувся з нагоди третьої річниці у Стоунволлі, у 1972 році. У 1979-му відбувся перший прайд на Близькому Сході, в Ізраїлі, у 1994-му — у Південно-Східній Азії, у Кесон-Сіті (Філіппіни) та Східній Азії — Токіо (Японія.) Перший прайд у Південній Азії відбувся у 1999 році у місті Колката (Індія).
Попри це, досі лишаються країни, де прайди ЛГБТК+ заборонені, а гомосексуальність криміналізована. Серед них, зокрема, Алжир, Єгипет, Саудівська Аравія, Лівія, Марокко й Судан. Після поправок до конституції цьогоріч прайд заборонили також в Угорщині.
Сьогодні прайди в усьому світі все частіше мають розважально-правозахисний характер. Це святкування прав, які спільнота ЛГБТК+ вже має, та наголошення на питаннях, у яких представники спільноти ще не є захищеними.
Одне з найбільших святкувань відбувається у багатьох містах Європи та Америки, а також Сан-Пуло (Бразилія) та Бангкоку (Таїланд), де це позитивно впливає на економіку. Зокрема, цьогоріч очікують, що заходи, присвячені прайду, зберуть 1,3 млн учасників.
У США Місяць гордості визнаний на офіційному рівні у 1999 році. Тоді президент Білл Клінтон проголосив його "Місяцем гордості геїв та лесбійок". У 2011-му Барак Обама розширив це поняття, додавши до нього усю спільноту ЛГБТК+. У 2021 році, після вступу на посаду, Джо Байден визнав червень Прайд-місяцем, а також пообіцяв боротися за повну рівність прав спільноти ЛГБТК+.
Попри усі попередні досягнення Дональд Трамп, який обійняв посаду президента 20 січня 2025 року, вороже налаштував проти себе спільноту ЛГБТК+, адже ввів низку дискримінаційних впроваджень: заборонив програми, що сприяють "різноманіттю, рівності та інклюзії" і заявив, що у США існуватиме лише два гендери — чоловічий та жіночий.
Цьогоріч в Америці вже відбувся Всесвітній прайд, який тривав з 23 травня по 8 червня. Захід збирає активістів ЛГБТК+ з усього світу, але він мав значно менші масштаби через політику Трампа, адже представники спільноти з інших країн не захотіли його відвідувати.
Символи прапора ЛГБТК+
Веселковий прапор вже давно став всесвітнім символом спільноти ЛГБТК+ — він з'явився у 1978 році. Його створив художник та відкритий гей Гілберт Бейкер, адже він вважав, що прапор — це найбільший символ гордості.
Спочатку прапор складався з восьми кольорів і кожен мав своє значення:
- рожевий — секс;
- червоний — життя;
- помаранчевий — зцілення;
- жовтий — сонячне світло;
- зелений — природа;
- бірюзовий — магія / мистецтво;
- індиго — спокій / гармонія;
- фіолетовий — сила духу / духовність.
Перші прапори Бейкер разом із командою волонтерів створив вручну. Вони замайоріли 25 червня 1978 року на прайді у Сан-Франциско. Коли Бейкер захотів розповсюджувати свій виріб, то стикнувся зі складнощами у виробництві рожевого та бірюзового кольору, тож їх прибрали. Також замінили колір індиго, який став синім.
Сучасний прапор — шестисмуговий: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, синій та фіолетовий.
Прайд-місяць в Україні
Місяць гордості в Україні присвячений підтримці та видимості представників ЛГБТК+. Впродовж червня проводять заходи задля підвищення обізнаності щодо викликів та прав спільноти.
В Україні прайд-парад називається Маршем рівності. Це правозахисна хода на підтримку рівних прав для спільноти ЛГБТК+.
Марш вперше мав відбутися в Україні у 2012 році, однак тоді його скасували через безпекову ситуацію. Його вдалося провести лише у 2013 році, а з 2016 року ним опікується громадська організація "КиївПрайд". У 2020 році захід скасовували через COVID-19, а у 2022 і 2023 роках — через повномасштабне вторгнення. Минулого року Марш рівності повернувся.
"КиївПрайд" 30 червня 2019 року став частиною української колони на Всесвітньому прайді в Нью-Йорку, який було присвячено 50-річчю Стоунволлських заворушень. Українці вперше вийшли окремою колоною поряд із грузинськими представниками та принципово не долучилися до пострадянських країн.
Цьогоріч марш "КиївПрайду" має відбутися 14 червня.
Прайд-місяць важливий не лише для ЛГБТК+, адже він про рівність та права людей.
До подій можуть доєднуватися й ті, хто не є представниками спільноти. Адже це сприяє інклюзивності та рівності людей усіх статей та сексуальних орієнтацій, а ще дає змогу дізнатися про актуальні виклики, з якими зараз стикається спільнота.
ЛГБТК+ підтримують також бренди та організації. Вони традиційно створюють мерч, прикрашають магазини та змінюють свої логотипи на веселкові кольори.
До цьогорічного Прайд-місяця свої логотипи у соціальних мережах змінили книгарня "Сенс", яка також розробила мерч під гаслом "Сенс у рівності", "Книгарня Є", "ПриватБанк", Сomfy та магазин "Всі. Свої".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media