У Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" з 29 травня до 31 липня триває виставковий проєкт "Коли руйнується світ" — присвячений невтіленому меморіалу Бабиного Яру, над яким працювали Ада Рибачук та Володимир Мельніченко (АРВМ) для архітектурного конкурсу 1965 року.
Кураторка проєкту Анастасія Пасєка розповіла Суспільне Культура про ідею, концепцію та втілення проєкту.
Концепція виставки
До кураторської команди проєкту ввійшли Марія Мізіна, Анастасія Пасєка та Михайло Алексеєнко. Знайомство з меморіалом, над яким працювали митці, почалося з книги-реквієму пам'яті трагедії у Бабиному Яру Ади Рибачук та Володимира Мельніченка.
"Нас вразив підхід авторів до створення меморіалу та роботи з пам'яттю. Працюючи з архівами, ми поставили собі за мету не тільки показати ідею проєкту, а й дати глядачу можливість простежити шлях від досліджень та ескізів до остаточної художньої форми. Також нас надихнула можливість представити цей проєкт саме в Бабиному Яру", — розповіла Анастасія Пасєка.
Експозиція ґрунтується на архівних матеріалах і досліджує шлях художників у спробі знайти мову для вшанування пам'яті. На виставці представлені авторські ескізи, фотографії, тексти та відреставрований макет меморіалу із колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ.
"Концепція виставки — передати ідею авторів, показавши логіку створення цього нереалізованого проєкту через архівні матеріали, не накладаючи на них власних інтерпретацій. Це документальна виставка, у якій голос самих митців є центральним".
Експозиція
Експозицію виставки можна умовно поділити на три частини. Перша дає контекст та представляє ідею меморіалу — саме в ній розташовано макет 1965 року, який куратори віднайшли та відреставрували. Ймовірно, він експонується вперше.
Друга частина дає простежити за роботою митців від досліджень до розроблення ідеї та форми, а також створення книги у 1991 році. Ця книга була для авторів своєрідним підсумком роботи над невтіленим меморіалом. В окремій кімнаті також експонують відеороботу Олексія Радинського "Шлях", створену спеціально для виставки.
Робота над виставкою тривала майже пів року — від перших зустрічей у Музеї-майстерні АРВМ до відкриття у виставковому центрі НІМЗ "Бабин Яр".
Найбільшими викликами, розповідає Анастасія Пасєка, були робота з великим обсягом архівного матеріалу — відбір, пошук артефактів — і паралельно нестача надійної інформації про сам конкурс 1965 року. Команді було важливо відділити факти від припущень — попри міфотворчість навколо подій того періоду.
"АРВМ не просто створювали пам'ятник — вони розробляли меморіал-досвід. Їхній підхід до меморіалізації базувався на глибокому дослідженні місця та контексту. І хоча проєкт не був реалізований, ми вважаємо, що він є важливим саме зараз. В Україні триває процес переосмислення того, як ми вшановуємо пам'ять. Ми шукаємо нову мову для цього — і проєкт АРВМ дає нам цінні орієнтири", — підсумувала Анастасія Пасєка.
Про АРВМ
Художники Ада Рибачук і Володимир Мельніченко понад 50 років працювали у творчому дуеті. Вони познайомилися під час навчання на живописному факультеті Київського художнього інституту, а в 1954-му разом проходили переддипломну практику на Баренцовому морі. Після цього вже не розлучалися — як у житті, так і в професійній діяльності.
З 1950-х років працювали в галузях монументального мистецтва, живопису, графіки, скульптури, архітектури та ландшафтного проєктування.
АРВМ створили оформлення кількох київських будівель, зокрема Центрального автовокзалу та Палацу дітей та юнацтва. Наймасштабнішим проєктом став Парк пам'яті на Байковій горі. Щоправда, у 1982 році радянська влада вирішила залити бетоном рельєфи Стіни пам'яті площею понад 2000 м² — це стало великим потрясінням для авторів.
У Києві на вулиці Малопідвальній, 10Б, наразі функціонує Музей-майстерня АРВМ, де зберігається більшість мистецької спадщини дуету.
Про архітектурний конкурс
У 1965 році оголосили архітектурний конкурс — у відповідь на запит суспільства вшанувати пам'ять розстріляних у Бабиному Яру. Художників закликали створити пам'ятник "Жертвам фашизму в Шевченківському районі міста Києва".
У конкурсі взяли участь Авраам Мілецький, Йосип Каракіс, Яків Ражба, Євген Жовнеровський, Альберт Крижопільський, а також дует художників Ади Рибачук і Володимира Мельніченка.
Після розгляду поданих проєктів конкурс анулювали. Згодом, у 1976 році, на державне замовлення було виготовлено і встановлено "Пам'ятник радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської Армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру". Сюжет і назва пам'ятника наслідують радянську політику замовчування теми Голокосту та ключових аспектів трагедії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media