2 лютого — день народження одного з найвизначніших прозаїків Розстріляного відродження, засновника українського урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного. Виходець із маленького села на Дніпропетровщині, він мав хист і до гуманітарних, і до технічних наук, самостійно вивчив французьку мову, а потім й англійську.
Його називають психологічним письменником, бо аналіз людської психіки був його головним художнім завданням. Водночас Підмогильний – суворий аналітик своєї доби, бачить свій час у сотнях промовистих деталей. За його творами легко уявити далекі двадцяті роки XX ст., бо він вмів відтворити свій час з блискучою й неперевершеною правдивістю.
Оксана Забужко під час лекції про період "Розстріляного Відродження" у 2016 році казала: "Я багато років настійно повторюю у всіх виступах та інтерв’ю, чому я тій владі ніколи не прощу смерть Валер’яна Підмогильного. Те, що я, у мої формативні письменницькі роки, отримувала від французьких екзистенціалістів, було десь на 20 років спізненим, порівняно з українськими 1920-ми роками. Невипадково це теж післявоєнний досвід, перша травма, перше глибинне розчарування, перша катастрофа, перше національне поганьблення".
Наукова співробітниця музею "Літературне Придніпров'я" Анастасія Теплякова зазначає: "Підмогильний випередив свій час. Екзистенціалізм як літературна та філософська течія "на повний голос" заговорив у 50-60 роки ХХ ст. До екзистенціалізму з його філософією існування та вічними пошуками трагізму, абсурдності, невлаштованості людського буття чимало авторів "прийшло" після світових війн".
Проте сам Валер'ян Підмогильний одним із перших відчув увесь жах та абсурд, який насувається. І не просто відчув, а й точно зобразив і передав наступним поколінням у літературних творах і перекладах.
На прохання Суспільного Анастасія Теплякова підготувала добірку цікавих фактів про видатного письменника.
"Що ви так несучасного боїтесь? Все щире завжди сучасне". "Невеличка драма"
1. Роман "Місто" був задуманий Підмогильним як комедія
Найвідоміший твір автора – "Місто", виданий у 1928 році. "Місто" – перший урбаністичний роман в українській літературі, який став предтечею екзистенціалізму. Твір сповнений драматичними подіями, має досить мінорну "тональність". Проте сам автор "Місто" задумував як комедію. Про це дізнаємося з рукописів Підмогильного:
"Свій роман "Місто" я почав писати зовсім для себе несподівано – воно, за первісним задумом, мало бути кіно-сценарієм, і то комедією. […] Кіно-комедію я допровадив до четвертої частини і побачив свою цілковиту безпорадність на цьому зрадливому полі, і щоб відшкодуватись за поразку, вирішив скористуватися темою для роману. Від неї, видима річ, лишились самі уламки, чи певніше – самий тільки імпульс. Написав "Місто", бо люблю місто, і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки…" (авторська орфографія збережена).
У перший рік було видано 4 тисячі екземплярів книги та безліч відгуків у пресі. Наступного року вийшло друге видання – ще 5 тисяч. Одні критики раділи, що нарешті в українській літературі вийшов справжній "міський роман", інші критикували автора за песимізм, негативне ставлення до життя в місті, а в літературних колах Києва дехто зі знайомих Підмогильного впізнавав себе у персонажах роману.
У квітні 1928 року французький часопис "Новини літератури, мистецтва й науки" писав про вихід в Україні роману Підмогильного "Місто", а в червні газета "Prager Presse" вмістила розгорнуту анотацію роману. У жовтні того року Підмогильний приїхав у Прагу разом з Аркадієм Любченком, а звідти поїхав у Париж.
2. Перше оповідання Підмогильного було на інтимну тему
Валер'ян Петрович Підмогильний почав писати літературні твори дуже рано – оповідання "Важке питання" було створене ним у 16 років. Його герой розв'язує для себе складне питання: як стати дорослим чоловіком у фізіологічному сенсі цього слова.
Через півтора десятки років, коли Підмогильний став уже відомим письменником, критики і цензори закидали, що юний Валер'ян у 1917 році думав не про "велику революцію", а про власну фізіологію. Це стало однією з абсурдних причин цькування автора.
3. Перша книга Валер'яна Підмогильного вийшла друком, коли автору було усього 19 років
У вже перейменованому на Січеслав місті Підмогильний знайомиться з Петром Єфремовим, засновником часопису "Січ". У цьому виданні протягом 1919 року вийшли перші твори двох знаних українських письменників – Підмогильного і поета Валер'яна Поліщука.
Наступного року, коли Валер'яну було тільки 19 років, виходить перша книжка Підмогильного – під назвою "Твори. Том І". Таку назву можна трактувати по-різному: і як зухвалість юного митця, і як його далекоглядність, адже за відносно коротку літературну та перекладацьку кар'єру Підмогильний чи не щороку видавав новий прозовий твір та переклад із французької мови. Валер'ян Підмогильний залишив по собі чималий доробок у літературі, перекладах, літературознавстві та навіть мовознавстві.
Юрій Шевельов писав, що виразлива нещадність й тверезість бачення Підмогильного сформувалася вже у його першій книжці, з характерним для письменника фокусом на людині та її психології, поведінці в різних обставинах. "До життєвих явищ, до своїх персонажів цей юнак підходив із гострим скальпелем хірурга й рішуче препарував сучасність і людину в ній", – писав він.
До речі, завдяки літературознавиці Ярині Цимбал книжку можна прочитати за посиланням. Збірка "Твори. Том І" містить одне оповідання, яке в подальшому ніколи не перевидавалося, – "Важке питання".
4. Перекладав французьку літературу
Підмогильний – один із найвідоміших українських перекладачів французької літератури. За своєю стилістичною адекватністю та мовною віртуозністю його переклади творів Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Вольтера, Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюґо, Жоржа Дюамеля досі вважаються неперевершеними й охоче перевидаються багатьма українськими видавництвами.
Також Підмогильний був організатором, редактором і перекладачем багатотомних видань Гі де Мопассана (10 томів), Оноре де Бальзака (із запланованого багатотомного видання встиг вийти лише перший том у 1934 pоці) та Анатоля Франса (25 томів).
5. Лорд Лістер — псевдонім Валер'яна Підмогильного
Валер'ян Підмогильний народився у селі під Дніпром (Дніпропетровська область). Попри селянське походження, юний письменник у школі захоплювався "пінкертонівською літературою" (детективною), а твори у шкільному журналі підписував псевдонімом Лорд Лістер.
Уже до старших класів захоплення детективами минулося – і світ почув Підмогильного таким, яким ми його знаємо й пам'ятаємо: заглибленим у людину, її психологію на тлі доби.
"Мені здається, в людському житті цілком досить горя і бур, щоб їх ще треба було доповнювати в мистецтві. Тому я малюю тільки світле і радісне". "Повість без назви"
6. Математик Валер'ян Підмогильний
У 1918 році Валер'ян Підмогильний, який щойно здобув шкільну освіту, вступив до математичного факультету університету, відкритого Директорією УНР. На жаль, довчитися Підмогильному не судилося, проте він мав глибокі знання з математики.
7. Побився за стілець
У травні 1924 року, перебуваючі на відпочинку в Лівадії, що під Ялтою, Валер'ян Підмогильний побився із невідомим комсомольцем – в їдальні будинку відпочинку Харківської партійної школи. Причиною бійки став стілець, який комсомолець вкрав у письменника, який запізнився до столу.
У листі близькому другові Євгену Плужнику він писав:
"Я на хвилинку якось спізнився – дивлюся, моє місце зайняв якийсь молодик. Треба сказати, що хлопці ці такі далекі від примітивної навіть ввічливості, як я від них. Я і він – представники різних, глибоко ворожих світів. Він це виявив одразу, як я йому зауважив, що місце це – моє. Справа кінчилась тим, що я вдарив його в обличчя. Але бити я, самі знаєте, не вмію, та ще й стояв я так, що було незручно. Удар не мав досить звуку для морального задоволення. Тому я вдарив його ще раз, уже краще".
8. Учитель Валер'ян Підмогильний
Протягом 1919-1920 років Підмогильний працював викладачем математики в українській школі ім. Івана Франка. Водночас він став і секретарем секції художньої пропаганди відділу народної освіти.
Сьогодні це будівля музею "Літературне Придніпров'я", де з 2011 року письменнику встановлена пам`ятна дошка.
Я часточка, що випала з загального руху, діставши тим самим змогу побачити збоку весь процес. І за те, що я збагнув життя, воно засудило мене на самотність – "Повість без назви"
У 1921 році Підмогильний влаштувався на роботу в Києві, проте змушений був поїхати через голод – так він опинився у містечку Ворзель, де також викладав. Цього разу українську мову та політосвіту в трудовій школі. Саме там він познайомився із своєю нареченою Катериною Червинською, донькою священика та майбутньою акторкою.
9. Арешт Підмогильного
У 1920-х роках Підмогильний вступив в Асоціацію письменників, із якої потім утворилася "Ланка", а у 1926 році з "Ланки" постав МАРС – Майстерня Революційного Слова. Десятеро її учасників були чільними письменниками тієї епохи, однодумці, які не гналися за славою. Літорганізація проіснувала лише рік, проте й в 1930-х на партійних з'їздах згадували злим словом "попутників-марсівців".
Коли автор на початку 1930-х перебрався до Харкова, а потім спробував переїхати до Москви (проте надовго там не затримався) – за Підмогильним та його друзями з "Ланки" вже стежили.
Під час так званих "кіровських арештівКіровський набір – публіцистична назва репресій, розпочатих в СРСР Сталіним після вбивства Кірова 1 грудня 1934 у Ленінграді" 8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного та його колег було заарештовано зі звинуваченням в "участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії". До "організації" нібито належали також Євген Плужник, Микола Куліш, Валерʼян Поліщук, Григорій Епік, Микола Любченка (Кость Котко) – загалом 18 людей. Під час допитів Підмогильний винним себе не визнавав.
Невдовзі їх засудили до 10 років ув'язнення і доправили до Соловецького табору особливого призначення.
У день народження Підмогильного – 2 лютого 1936 року – помер від туберкульозу в тюремному лазареті Євген Плужник. А 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) особлива трійка НКВС ухвалила розстріл 1111 в'язня Соловецького табору, серед яких був і 36-річний Підмогильний, разом із великою групою української інтелігенції.
Валер'яна Підмогильного було посмертно реабілітовано у 1956 році. Пройшло ще 33 роки, перш ніж в Україні перевидали його твори. Так між другим і третім виданням "Міста" пройшло пів століття.
Більше про видатних українських письменників
- Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"
- "Завжди працюю над почуттями": 89 річниця з народження Григора Тютюнника
- Історія будинку “Слово” – центру відродження та терору української інтелігенції
- Іван Дзюба – ім’я, що формувало національну ідею України
- 1111 жертв Сандармоху: трагедія "Розстріляного відродження", яку Україна не має права забути
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!