Документальний фільм "Мирні люди" української режисерки Оксани Карпович номіновано на європейську кінопремію LUX Audience Award 2025, переможця якої обирають депутати Європейського парламенту та глядачі. Церемонія нагородження запланована на 29 квітня, а от віддати свої голоси можна аж до 27 числа.
Суспільне Культура розбиралося, що це за премія, які фільми також потрапили до короткого списку та як віддати свій голос.
LUX Audience Award спільно організовують Європейський парламент, Європейська кіноакадемія, Європейська комісія та мережа Europa Cinemas. Ця нагорода покликана відзначити найкращі європейські фільми, що розкривають важливі соціальні теми.
Європарламент вважає, що кіно як засіб масової культури є ідеальною платформою для дебатів і роздумів про Європу та її майбутнє. Крім того, ця премія дозволяє ширшій аудиторії дізнатися про ці стрічки й "допомагає їм перетнути кордони". Також вона дає глядачам з усього Європейського Союзу та за його межами змогу дивитися фільми, які, можливо, ніколи б не були показані в їхніх країнах.
Як зʼявилася премія
Нагороду за найкращий європейський фільм від Європарламенту насправді вручають ще з 2007 року, але сучасного вигляду вона набула лише у 2020 році — до цього переможці визначали виключно депутати.
Нагорода названа за латинським словом "lux", що означає "світло". Походження слова пов'язане з метою премії, яка полягає у "висвітленні публічних обговорень щодо євроінтеграції та сприянні поширенню європейських фільмів у Європейському Союзі"
Символом премії є Вавилонська вежа, тому і трофей виглядає подібним на неї. Це, вважають організатори, "символ історії, який обʼєднує мовні та культурні відмінності".
Нагороду розробила бельгійська художниця Жоселін Костер.
Спочатку премію присуджував Європейський парламент. Для першого вручення премії 17 членів журі, що складалося переважно з представників кіноіндустрії, переглянуло 800 повнометражних фільмів, знятих у Європі з травня 2006 по травень 2007 року. Тоді до шортліста увійшло 3 фільми, а проголосувати могли тільки ті члени Європарламенту, які подивилися усі роботи. Зрештою нагороду отримав німецький режисер турецького походження Фатіх Акін за стрічку "На краю раю".
Як змінилася премія з часом
Частково у відповідь на пандемію COVID-19 у Європі у вересні 2020 року було оголошено про зміни в назві, процесі відбору та розкладі вручення премії LUX. Про новий формат оголосила голова Комітету з питань культури Сабіна Вергеєн на 77-му Венеційському міжнародному кінофестивалі.
Серед змін було оцінювання кінострічок. Тепер до короткого списку почали відбирати 5 фільмів, які повинні були мати субтитри 24 європейськими мовами. А проголосувати могли не лише депутати Європарламенту, а й громадськість. При цьому, голоси журі й звичайних людей матимуть однакову вагу — по 50 %.
Які фільми відбирають до участі
Відбіркова комісія премії складається з представників європейської кіноіндустрії, її затверджує Комітет з питань культури та освіти Європарламенту. Їхнє завдання — відібрати з широкого переліку кінострічок лише 5 фільмів до шортліста. Комісія збирається щороку в червні у Брюсселі на дводенне засідання.
Є кілька основних критеріїв, за якими відбирають фільми. Це можуть бути як художні (ігрові) стрічки, так і документальні фільми, які демонструють європейські цінності та/або представляють європейську культуру. Крім того, важливим є і те, що вони мають розкривати ті питання, які впливають на повсякденне життя Європи та її майбутнє.
Фільми повинні бути вироблені або створені у копродукції в країнах — членах ЄС, Албанії, Вірменії, Боснії і Герцеговині, Грузії, Ісландії, Косово, Ліхтенштейні, Молдові, Чорногорії, Норвегії, Північній Македонії, Сербії, Україні та Чорногорії.
Тривалість фільму має бути не менша за 60 хвилин, але й дуже довгих стрічок (понад 120 хвилин) стараються уникати.
Стрічки також мають раніше або отримати нагороду, або привернути увагу на якомусь великому фестивалі. Крім того, вони мають вийти у прокат щонайменше у 5 країнах — членах ЄС (а у випадку фільмів з Каннського кінофестивалю — права на показ треба продати щонайменше в одну країну).
Перший офіційний публічний показ на фестивалі, в кінотеатрі або онлайн-реліз має відбутись у період із 1 липня попереднього року до кінця травня поточного року.
Як проголосувати за переможця
Глядачі можуть оцінити всі п'ять фільмів-номінантів на рейтинговій платформі LUX. Цьогоріч це можна зробити з 18 вересня 2024 року до 27 квітня 2025 року.
Для голосування потрібно поставити нашому фільму оцінку й обов’язково ідентифікуватися, вказавши один із контактів на вибір (це потрібно для того, щоб уникнути корупції).
Депутати Європейського парламенту голосують окремо. Оцінки можна змінювати необмежену кількість разів до кінця рейтингового періоду. До уваги братиметься лише фінальний бал.
Фільм, який набере найбільшу загальну кількість балів від глядачів та депутатів Європарламенту (з рівною вагою — по 50 %), і отримає премію. Церемонія нагородження відбудеться 29 квітня 2025 року в Європейському парламенті.
Короткий список LUX Audience Award 2025
- "Тварина" (Animal; режисерка Софія Екзарху, Греція, Австрія, Румунія, Кіпр, Болгарія, 2023)
- "Дагомея" (Dahomey; режисерка Маті Діоп, Франція, Сенегал, Бенін, 2024)
- "Потік: Останній кіт на Землі" (Flow; режисер Гінтс Зілбалодіс, Латвія, Франція, Бельгія, 2024)
- "Мирні люди" (режисерка Оксана Карпович, Канада, Франція, Україна, 2024)
- "Жюлі мовчить" (Julie Keeps Quiet; режисер Леонардо ван Дейл, Бельгія, Швеція, 2024)
Про що фільм "Мирні люди"
Фільм "Мирні люди" складається зі статичних кадрів: зруйновані будинки, вибиті вікна у квартирах, цивільні, які продовжують жити у нових умовах. Так аудиторія може побачити, як змінилися міста і села України після повномасштабної війни.
Відео слугує доповненням і фоном, коли звучать записи розмов бійців армії Росії, які воюють в Україні. Це телефонні розмови з рідними: сестрами, дружинами чи батьками. Найчастіше вони схвалюють дії російських військових, не маючи співчуття до українців.
Режисерка Оксана Карпович прослухала 31 годину записів цих розмов росіян, майже усі вони з відкритих джерел. Ці перехоплення раніше публікували в соцмережах СБУ та спецслужб. Це приблизно 940 унікальних розмов, серед яких режисерка обрала записи для фільму. Каже, що серед цих розмов вона почула лише від однієї жінки критичну позицію.
Оксана Карпович розповіла Суспільне Культура, що стрічка уже понад рік мандрує світом — зокрема, її показували у Європі, Канаді, США, у п’яти країнах Латинської Америки, у країнах Азії та в Австралії.
"На всіх цих континентах ми отримали нагороди або відзнаки в найрізноманітніших номінаціях. Це велике досягнення для мене особисто і нашої команди в цілому", — зазначає режисерка.
На її думку, номінація на премію LUX від Європейського парламенту дійсно посприяла поширенню фільму в Європі: "Якщо ми переможемо, для дискурсу про російський тероризм і воєнні злочини відкриються нові можливості".
Карпович також зазначила, що представлятиме команду фільму особисто на церемонії вручення нагороди у Брюсселі: "Це велика честь і унікальна можливість для мене нагадати європейським політикам і суспільству, що російська інвазія не зупиниться, а мир в Україну не прийде без участі Європи".
Що варто знати про інші фільми-номінанти
- "Тварина" (Animal; режисерка Софія Екзарху, Греція, Австрія, Румунія, Кіпр, Болгарія, 2023)
Це драматичний фільм, який розповідає історію Калії, лідерки групи аніматорів на грецькому острові. Там готуються до напруженого туристичного сезону і їй доводиться підтримувати яскраву програму. Оскільки робота стає дедалі важчою та інтенсивнішою, все виходить з-під контролю. Але шоу має тривати.
Вперше стрічку представили у серпні 2023 року на кінофестивалі у Локарно, де вона змагалася за головну нагороду, "Золотого леопарда". Також фільм показали на Віденському міжнародному кінофестивалі та на Міжнародному кінофестивалі у Мангеймі-Гайдельберзі.
Стрічка також була у короткому списку тогорічної Європейської кінопремії.
- "Дагомея" (Dahomey; режисерка Маті Діоп, Франція, Сенегал, Бенін, 2024)
Це документальний фільм, який розповідає про 26 артефактів Королівська Дагомея (держава розташовувалась на території сучасного Беніну). Вони потрапили до Франції під час колоніального періоду регіону (1872—1960 роки). Пізніше їх виставили у музеї в Парижі, але після початку кампанії за репатріацію предмети повернулися до Беніну.
Фільм висвітлює і дискусію студентів Університету Абомея-Калаві, які представляють свої погляди на репатріацію культурних цінностей. Вони критикують паризький музей за те, що він повернув лише 26 із 7000 цінних культурних артефактів з усього світу.
Важливу роль у фільмі відведено 26-му артефакту — статуї короля Гезо, який правив із 1818 по 1859 рік. Голос за кадром (озвучив письменник Макензі Орселе) розповідає про час, проведений ним у паризькому музеї, його спогади про Африку і думки про повернення на батьківщину.
Світова прем'єра фільму відбулася в основному конкурсі Берлінале у 2024 році, де він отримав головний приз — "Золотого ведмедя". Щобільше, Національна рада з питань кіно у Франції назвала його одним з найкращих документальних фільмів 2024 року.
Стрічка також була заявкою на "Оскар" від Сенегалу та потрапила до шортліста одразу у двох категоріях — як найкращий документальний та міжнародний фільм.
- "Потік. Останній кіт на Землі" (Flow; режисер Гінтс Зілбалодіс, Латвія, Франція, Бельгія, 2024)
Це єдиний анімаційний фільм у цьогорічному списку. Стрічка зовсім не має діалогів і розповідає про кота, який намагається вижити разом з іншими тваринами у, здавалося б, постапокаліптичному світі, де різко підвищується рівень вони.
Премʼєра стрічки відбулася у травні 2024 року на Каннському кінофестивалі в секції "Особливий погляд".
Крім того, вона стала латвійською заявкою на "Оскар", і зрештою здобула нагороду за найкращий анімаційний фільм. Це перша стрічка Латвії, яка перемогла не тільки на цій кінопремії, а й отримала "Золотий глобус". Обидві статуетки виставлені на огляд у Латвійському національному художньому музеї.
- "Жюлі мовчить" (Julie Keeps Quiet; режисер Леонардо ван Дейл, Бельгія, Швеція, 2024)
Це психологічна драма, яка розповідає про гравчиню елітної тенісної академії Жюлі. Її життя обертається довкола тенісу. Але раптом її тренер потрапляє під слідство і його відсторонюють від роботи, усіх гравців клубу закликають дати свідчення. Втім, Жюлі вирішує мовчати.
Світова прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі у 2024 році у секції "Тиждень критики", де він отримав нагороду Фонду Ґана за дистрибуцію та нагороду SACD.
Фільм також став заявкою від Бельгії на "Оскар", але не потрапив до короткого списку.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media