Перейти до основного змісту

Рамадан за ґратами. Як Росія порушує релігійні права кримських мусульман-політв’язнів

Ексклюзивно

Серед кримських політичних в’язнів, більшість — представники кримськотатарського народу. У квітні 2024 року Кримськотатарський ресурсний центр повідомляв про 320 людей, яких росіяни в окупованому Криму переслідують за політичними мотивами. 217 з них — кримські татари, які сповідують іслам. Це ті, про кого відомо правозахисникам. Про релігійні утиски в пенітенціарних установах РФ: СІЗО, колоніях і в’язницях, захисники говорять постійно.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Редакція Суспільне Крим зібрала приклади утисків за релігійними ознаками в російській неволі, з якими стикаються кримські політбранці, зокрема, у священний для мусульман місяць Рамадан, який цьогоріч триває з вечора 28 лютого по 30 березня.

За даними громадянської ініціативи "Кримська солідарність", серед порушень прав мусульман у російській неволі, зокрема, йдеться про вилучення чи заборону релігійної літератури та предметів для молитов, неможливість вживати їжу відповідно до релігійних вимог, переведення в ШІЗО за здійснення молитов (намазу).

Дружина фігуранта другої Бахчисарайської групи у "справі” Хізб ут-Тахрір", Сервера Мустафаєва, Майє, розповіла, що її чоловік колись зіткнувся з такою проблемою.

"Під час обшуку в СІЗО №1 міста Сімферополя в камері у нього забрали Коран. Він подав адміністративний позов на керівництво СІЗО. Минуло багато часу та судів і, врешті-решт, Серверу повернули його Коран. По-перше, обшук у камері відбувався тоді, коли його самого там не було. По-друге, в самій книзі стояла навіть печатка. Будь-яка книжка, що потрапляє в слідчий ізолятор, проштамповується", — роз’яснює Майє Мустафаєва.
Майє Мустафаєва. Фото: Олександра Єфименко

Дружина правозахисника та громадянського журналіста додає, що у Сервера виникали певні складнощі стосовно його права на зустрічі з духівником, імамом в колонії у російському місті Тамбов. До Мустафаєва в виправну колонію імам прийшов через рік перебування політв’язня там.

"Сервер неодноразово писав заяви, щоб імам до нього зайшов, але не виходило. Ми спочатку не розуміли, чому. Потім зрозуміли, що тиск із боку колонії. Наскільки мені відомо, вони спочатку не дозволяли, потім були проблеми з боку духовного управління. Але після великої кількості заяв, після того, як ми самі з’їздили на зустріч до імама, через рік він прийшов до Сервера, вони спілкувалися", — розповідає Майє.

Жінка зазначає, що через велику кількість мусульман, які відбувають покарання в цій колонії, керівництво пішло на зустріч: зараз, у черговий Рамадан, їм не забороняють готувати халяльну їжу. Відповідні продукти з’явилися у крамниці при колонії.

"Спочатку в магазині взагалі такої продукції не було, хоча мусульман у цій колонії було багато. Але поступово, крок за кроком, Сервер познайомився навіть з керівництвом цієї крамниці. Ми вийшли на поставників і знайшли, хто постачає в цю крамницю халяльну продукцію. Звісно, в будь-якій колонії є свої нормативи та правила. Сервер сидить там вже другий рік і постійні заяви, відвідування керівництва принесли свої результати", — говорить Майє Мустафаєва.
Сервер Мустафаєв. Фото: Олександра Єфименко

Інша ситуація у виправній колонії №5 в місті Петропавловськ-Камчатський. Це – 12 700 кілометрів від Криму. Саме в цю колонію етапували 64-річного Сервета Газієва, фігуранта другої Сімферопольської групи у "справі" "Хізб ут-Тахрір". Його сестра Світлана Аблямітова розповіла, що про етапування брата дізналася 28 грудня 2024 року.

З Камчатки він зміг зателефонувати сестрі тільки в березні, провівши два тижні на "карантині" та понад три місяці у дорозі під час етапування. Брат розповів, що у цій колонії він — єдиний мусульманин. Раціон харчування складається з двох видів м’яса: свинини та яловичини.

"Виходить, він зараз може їсти через день. Пише мені, просить відправити посилку. Але посилка буде йти два з половиною місяці, ви можете собі уявити, що буде з продуктами за цей час? І що буде з цією посилкою? Була ідея надіслати йому гроші, щоб він сам все собі купив, але брат каже, що в крамниці немає халяльної їжі", — розповіла Світлана.
Світлана Аблямітова. Фото: Олександра Єфименко

За словами жінки, подолати шлях у понад 12 тисяч кілометрів, щоб відвідати брата на довгостроковому побаченні, в неї немає можливості. Ані фінансової, ані фізичної:

"Писатиму заяву, щоб його перевели ближче до дому. У мене, по-перше, своя інвалідність третьої групи, по-друге, дуже скромна пенсія".

У 2021 році в СІЗО Ростова Газієв переніс мікроінсульт. Тоді в нього паралізувало праву частину обличчя. Він так і не отримав належної медичної допомоги, після мікроінсульту його направили до тюремної лікарні лише за кілька днів. Там медики повідомили йому, що він – здоровий і не потребує медичної допомоги. Пізніше, під час виписки з лікарні, Газієв зазнав фізичного тиску: його повалили на підлогу, завдали ударів по спині, скрутили руки та поголили бороду. Насильницьке гоління бороди — теж одне з порушень прав мусульман у пенітенціарних російських закладах.

Сервет Газієв. Фото: Олександра Єфименко

В’язень Кремля, Ремзі Бекіров регулярно заявляє про порушення прав мусульман у колонії №33 міста Абакан, республіка Хакасія. За словами дружини Ремзі, Халіде Бекірової, умови в колонії такі, що її чоловік не може тримати піст. Халіде розповідає, що згідно з правилами мусульманського посту, Ремзі вперше за день може поїсти тільки після 19-ї години. В цей час вечеря у колонії вже минула.

"Виходить, що ні молитви він читати не може, ні уразу тримати. Він змушений голодувати. Загалом не надано умов у колонії, щоб мусульмани здійснювали релігійні обряди, хоча, за російською конституцією, вони мають надавати умови", — розповіла Халіде.

Вона також додала, що на минулому побаченні зустріла свого чоловіка, який схуд на 15 кілограмів. Попри всі перепони, Ремзі від посту відмовлятися не збирається. За півроку в цій виправній колонії громадянського журналіста сім разів поміщали у штрафний ізолятор з формальних причин: читав намаз у нічний час, використовував рушник, замість намазлиху (килимок для здійснення намазу — ред.), не привітався зі співробітником, не одягнув шапку.

Ремзі Бекіров. Фото: Олександра Єфименко

Окрім перерахованих проблем, з якими стикаються кримські татари-мусульмани в колоніях і СІЗО, аналітики "Кримської солідарності" виокремлюють таку проблему, як "взяття на облік як терориста та екстреміста у пенітенціарних установах РФ".

Декілька кримських татар стоять на профілактичних обліках як "особи, що схильні до тероризму". Це в колоніях обґрунтовують лише статтею 205.5 КК РФ, за якою засудили людину. Станом на зараз зафіксовано чотири таких випадки: стосовно Сервета Газієва, який потрапив на профілактичний облік у в’язниці у Владимирі. А також Айдера Джапарова, Руслана Месутова і Рустема Сеїтмеметова.

Взяття на такий облік для політичних в’язнів загрожує більш пильною увагою з боку співробітників колонії, часте потрапляння до штрафних ізоляторів, нерідко через надумані причини, а також до більш суворих умов утримання.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції