У вересні 2021 року Кабінет міністрів України затвердив перехід кримськотатарської абетки на латиницю, як було до того, коли в Радянському союзі її замінили кирилицею. У 2023-му мову корінного народу адаптували для розкладки клавіатури на комп’ютерах. У планах — розробити і для мобільних телефонів, — розповів Суспільне Крим філолог Арслан Фазилов. Він долучений до цих новацій, дає приватні уроки кримськотатарської і каже, що попит на її вивчення серед українців зростає.
До Дня рідної мови ми поспілкувалися з українкою, яка вчить кримськотатарську. А також з Арсланом Фазиловим — про ситуацію з мовою, яка за класифікацією ЮНЕСКО вже 15 років під загрозою зникнення, та як може допомогти у її збереженні штучний інтелект.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Арслан Фазилов народився у Сімферополі в родині філологів. Його дід — відомий кримськотатарський письменник та журналіст Різа Фазил. Після окупації Криму Арслан почав вивчати рідну мову на науковому рівні. І вже майже 7 років передає знання учням.
“Після депортації кримськотатарська була під забороною. Під забороною вивчення, публікації. Вона була “закенселена”. І на противагу поставлена російська. Практично 20 років мова не розвивалася взагалі”, — розповідає філолог.
З 2010 року, класифікацією ЮНЕСКО, кримськотатарська мова — під загрозою зникнення. Арслан Фазилов вважає, що депортація народу, цензура та русифікація — основні причини занепаду.
“Не було шкіл, не було викладачів, не було нічого. Люди намагалися виживати і про мову не думали” , – каже він і пояснює, які умови були в кримських татар у депортації: “Нас фактично вивезли, знищили мовний ареал, розділили народ по концентраційних зонах. Був комендантський режим. Наприклад з одного села не могли люди виїхати в інше. Тобто вже мовний ареал був втрачений. По-друге не вдалося попередньому поколінню передати мову наступному”, — каже Арслан Фазилов.
Окупація Криму ситуацію з мовним питанням лише погіршила. Тому Фазилов, каже, вирішив досліджувати кримськотатарську та передавати знання іншим. Адже носіїв мови, за словами чоловіка, не достатньо, щоб передавати її майбутнім поколінням.
“Я даю приватні уроки з 2018 року. Мої учні — кримські татари і українці. Кримські татари хочуть нею володіти, знати її, бути дотичними до мови, до культури, до Криму. А українці, дехто так сильно зацікавився кримськотатарською культурою і так сильно перейнявся, що їм захотілося вивчати мову. Декому це потрібно для чогось суміжного з роботою”, — розповідає викладач.
Ліна Мачульська — учениця Арслана Фазилова. Українка вивчає кримськотатарську протягом двох років. Спочатку дівчина відвідувала безкоштовні курси, згодом почала брати приватні уроки.
“Я дуже поважаю кримських татар, ціную культуру, історію, співпереживаю трагедіям, яких зазнав цей народ через Росію. Тому хотіла бути дотичною до розвитку кримськотатарської мови. Вважаю це своїм внеском у збереження кримськотатарської та прояв поваги до народу”, — пояснює Ліна.
Арслан Фазилов стверджує, що попит на вивчення кримськотатарської зростає. Проте, зауважує, що це складна для вивчення мова. І опанувати її зможуть ті, хто цього справді прагне.
“Можна піти легко вивчити англійську. Записатись на курси. В кримськотатарській це не так працює. Це досить важка мова”, — розповідає викладач.
Ліна Мачульська каже, кримськотатарську дійсно опанувати не легко.
“Наприклад, досі деякі слова складно вимовляти саме через фонетичну особливість. Є плутанина з граматикою, але з вчителем це швидко розбираємо. Також навчальних матеріалів є дуже мало, або вони російською. Я тішусь, що зараз викладачі кримськотатарської самостійно створюють книги чи курси, щоб кримськотатарська стала доступною для ширшої аудиторії”, — розповідає Ліна.
Відсутністю потрібних методичок та посібників ускладнює роботу і для викладачів — додає Арслан.
“Ситуація критична. Беремо інформацію з десяти різних книг. Щось проробляємо самі. Пишемо, малюємо. Окрім навчальної частини, ми маємо ще генерувати допоміжний контент”, — пояснює Фазилов.
Попри ці складнощі, Ліна Мачульська вже має успіхи у вивченні мови.
“Я вмію читати, ще не так добре, як хотілось, але стараюсь. Розумію основні фрази, а також знаю базову лексику для спілкування”, — розповідає вона.
У дівчини навіть є улюблена фраза кримськотатарською:
— Ukrainağa şan-şüret! — Слава Україні!
— Qaramanlarğa şan-şerefler! — Героям слава!
Філолог Арслан Фазилов стверджує, що зберегти мову через окупацію Криму — надзвичайно складно. Та на території материкової України — це реально, для цього державі необхідно сформувати чітку мовну політику.
“В Криму це дуже важко зробити. Все повітря перекрите окупантами, але на території материкової України ми можемо це зробити. Просто щоб в нас вийшло, нам потрібна колосальна підтримка від держави, від суспільства”, — каже Арслан Фазилов.
Філолог вважає, що для збереження кримськотатарської мови потрібно застосовувати і сучасні технології. Зокрема, брав участь у адаптації мови корінного народу для розкладки клавіатури на комп’ютерах. Планує інтегрувати і для мобільних телефонів. А ще, каже Арслан Фазилов, для збереження його рідної мови можна залучити штучний інтелект:
“В наш час прогрес відбувається дуже швидко, ми на повну користуємось штучним інтелектом. Якщо б навчити штучний інтелект кримськотатарській, то мова не вимре. Штучний інтелект буде її знати. Він не зможе її вимовити, але зможе написати кримськотатарською. Можливо, колись займусь цим”, — підсумовує філолог.
Нагадаємо, сьогодні, 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови громадська ініціатива "Nefes" проведе диктант кримськотатарською мовою. Його транслюватимуть о 19:00 (за київським часом) на YouTube-каналі "Nefes" та на сторінці ініціативи у Facebook, повідомляє ініціатива. Також трансляцію вестиме “Cemaat media”.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook