В Києві 21 січня відбувся захід на тему "13 пріоритетних кроків держави у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2025 році". На заході спікери обговорювали пріоритетні кроки стосовно захисту прав людини у 2025 році. Зокрема, захисту мешканців окупованого Криму, які систематично піддаються тиску з боку РФ.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це передає кореспондент Суспільне Крим.
Так, основною темою заходу став захист прав людини, реалізація яких дозволить забезпечити послідовну державну політику стосовно постраждалих внаслідок війни, сприятиме досягненню справедливості та забезпечить передбачуваність дій держави.
Водночас до Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять: Центр прав людини ZMINA, ГО "Донбас SOS", ГО "Крим SOS", БФ "Право на захист", БФ "Схід SOS", ГО "Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ", БФ "Stabilization Support Services", Кримська правозахисна група.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова наголосила, що пріоритетні кроки стосуються в першу чергу цивільних осіб.
"Очевидно, що в питаннях захисту військовослужбовців, у питаннях ветеранів, резервістів та є інші питання, які не охоплюються переліком цих пріоритетних кроків. Ми вважаємо, що це також є пріоритетом держави, наші організації працюють у першу чергу у сфері захисту цивільних, власне на ці питання ми звертаємо увагу. І власне перша частина кроків присвячена тим питанням або рекомендаціям, які коаліція може і надає Верховній Раді України", — розповіла Альона Луньова.
Вона також зауважила, що необхідно притягати до відповідальності тих осіб, які вчиняли на території України злочини.
"Це потребує додаткової розробки, ми наполягаємо на тому, що законодавчі законопроєкти мають бути відповідно до норм міжнародного права і з урахуванням тої практики, яка вже є. Бо ми маємо майже 150 тисячам проваджень лише після початку повномасштабної війни, щодо вчинення імовірно воєнних злочинів. Крім частини яка стосується міжнародних злочинів є ще національна частина, ті злочини, які стосуються блоку проти основ національної безпеки. Ще одна рекомендація, яка від нас надходить до Верховної Ради — це зміна законодавства і підходів загалом до притягнення осіб, які звинувачуються у колабораціонізмі", — наголосила Луньова.
Зі свого боку голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник відмітила, що для цивільних людей потрібно створити умови для їхньої реабілітації після війни.
"Нам дуже важливо, коли наші цивільні звільняються з полону, щоб вони так само були забезпечені усім необхідним, як і наші військові. На сьогодні ми маємо добру процедуру для військових, які повернулися з полону: регабілітація, медична допомога, адоптація і так далі. Але для цивільних ця процедура остаточно не запрацювала, вони потребують житла, вже не можуть повернутися в окупацію їм так само потрібно допомога з реабілітацією, адаптацією і так далі. І ми сподіваємось, що в найближчі місяці побачимо ці зміни.
Координаторка напряму правозахисту БФ "Схід SOS" Юлія Матвійчук зазначила, що під час війни необхідно приділяти достатньо уваги й людям з інвалідністю та похилого віку.
"Сьогодні ми говоримо не лише про місця для розміщення евакуйованих — ми говоримо про гідність і турботу. Під час війни важливо не залишати без уваги тих, хто найбільше потребує підтримки: людей з інвалідністю, людей старшого віку. Нам вкрай необхідно створювати місця для розміщення таких людей вже зараз аби запобігати гуманітарній катастрофі. Водночас Україна має визначитися, що означає бути державою для кожного свого громадянина, незалежно від того, чи він живе на території підконтрольній Уряду України, чи в умовах окупації. Ми маємо будувати мости, а не залишати прогалини", — наголосила Юлія Матвійчук.
Зі свого боку юристка ГО "Донбас SOS" Наталія Юрлова зазначила, що потрібно усунути дискримінацію стосовно виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які перемістились до 24 лютого 2022 року.
"Пенсії для багатьох з них — це єдине джерело доходу. Однак ми досі стикаємося з дискримінацією у цьому питанні. З 2014 року було запроваджено додаткові вимоги для отримання пенсій ВПО: обов’язкова довідка про взяття на облік, періодична ідентифікація, обмеження у виборі банківської установи. При цьому ті, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, отримують пенсії на загальних умовах. Це створює нерівність, яка є неприпустимою. Постанова КМУ №637, що закріплює ці обмеження, та діє вже понад 10 років, нарешті має бути скасована", — сказала Наталія Юрлова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook