Максиму (ім’я змінено з міркувань безпеки) 32 роки. Він народився у Севастополі. Через правопорушення чоловік потрапив у поле зору російських силовиків. Альтернативою в’язниці йому озвучили участь у так званій СВОпропагандистський евфемізм, запроваджений керівництвом Росії і вживаний проросійськими джерелами для опису вторгнення Росії в Україну з 2022 року. По той бік фронту Максим вже пів року. Нині перебуває на окупованій частині Донбасу. Свою історію він розповів Суспільному Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Під час окупації Криму Максим вже був у свідомому віці. Він пригадує, відчув шок, коли російські війська зайшли на територію півострова:
“Я народився в Україні, більшу частину життя прожив тут. Не розумів, як Росія могла просто так розпочати атаку”, — розповів він.
Попри те, що Росія з початку окупації Криму незаконно призиває до лав своїх збройних сил кримчан, співрозмовник уникав строкової служби.
“В армії не служив, бо Крим вже формально перебував у складі Росії. І тому не йшов туди служити. Тим паче за гроші в Росії можна зробити все”, — зазначив чоловік.
Втім, уникнути мобілізації та участі у повномасштабній війні РФ проти України в складі російської армії Максимові не вдалося.
“Я займався не зовсім правомірною діяльністю, але робив все обережно. Як тільки образив впливову людину, мною зацікавилися силовики. Почали “копати” під мене, стежити. Одного разу я прийшов додому і побачив відчинені двері, а потім до мене увірвалися озброєні люди. Підкинули заборонені речовини, покликали своїх понятих, застосували силу, зламали мені два ребра. Мені сказали, що у в'язниці я не проживу. Я не дурень, якщо на цій війні, не СВО, є шанс ще вижити, то там немає”, — каже Максим. — “Контракт я підписав у військкоматі. Суто юридично — сам прийшов, сам підписав, сам виявив бажання. Але по факту просто втік від суду та в'язниці”.
Далі Максим розповідає про умови навчання та перебування на полігоні:
“Це швидше табір, ніж полігон, бо там куполів я на людях бачив більше, ніж в житті храмів. На цьому полігоні було все жахливо. Їжу взагалі їсти неможливо, я в їдальню сходив за 19 днів підготовки один раз і то не поїв там. Добре, що були гроші, і харчувався в кіоску недалеко від частини. Місце проживання взагалі жах — намет радянський, спека +40, вдень у наметі неможливо перебувати, гірше ніж у лазні".
По той бік фронту, в армії окупанта, він перебуває вже більше пів року.
“Шкода всіх, хто гине: цивільних в Україні, військових ЗСУ, навіть рядових російських солдатів. Вони йдуть сюди добровільно, але багатьох фактично змушують”, — розповідає про свої настрої Максим.
Додає, що має знайомих, які теж потрапили під незаконну мобілізацію в окупованому Криму. Щоправда, дехто під впливом російської пропаганди пішли добровольцями.
“Навіть зараз один служить. З їхніх слів, пішли самі боронити батьківщину (Росію — ред), тільки я не зрозумію, яку і від кого. Називають українців німцями та фашистами, хоча німці та фашисти нападали у ті роки, а не захищалися”, — каже Максим.
На запитання про можливість здатися в полон, Максим відповідає, що зараз це неможливо. Водночас будує плани на життя після війни.
“Після закінчення війни хочу поїхати з Росії та більше ніколи не повертатися, жити будь-де, але не там”, — підсумовує Максим.
Правозахисники про кримчан в окупаційному війську
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів Суспільне Крим, що всі особи, які беруть участь у бойових діях проти України, вважаються комбатантами та несуть відповідальність за свої дії.
Комбатанти у міжнародному праві — це люди, які входять до складу збройних сил воюючої країни та беруть участь безпосередньо у воєнних діях. Під такі критерії підпадають кримчани, мешканці Донбасу та окупованих частин Запорізької і Херсонської областей.
Крім того, Павліченко нагадав, що мобілізація та служба цивільних з окупованих територій в російській армії є порушенням IV Женевської конвенції (про захист цивільного населення під час війни).
“Разом із примусовим наданням російського громадянства людям нав’язують обов’язок проходити військову службу, що є грубим порушенням міжнародного права. Такі особи потрапляють в полон, гинуть та отримують поранення. Вони є законною воєнною ціллю ЗСУ. Тобто, коли вони опиняються на полі бою, мають бути знищені, як законна військова ціль. Відповідно, в разі, коли вони потрапляють у полон, вони будуть військовополоненими. Вони будуть розглядатися як ті, хто брав участь в збройній агресії на боці російської армії. З усіма відповідними наслідками. На сьогоднішній день — це статус військовополонений”, — зазначив Павліченко.
За його словами, кримінальна відповідальність для військовополонених настає тільки у випадках доведення участі у воєнних злочинах.
Також, що стосується примусової мобілізації людей з окупованих територій, кожен випадок оцінюється індивідуально. Якщо примус буде доведений, це може позитивно вплинути на становище такої особи, наголошує правозахисник.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook