Перейти до основного змісту

Публічні "вибачення", штрафи та адмінпротоколи: як окупанти в Криму переслідують дітей за проукраїнську позицію

Ексклюзивно

У грудні цього року пропагандистський Telegram-канал проросійського блогера з Криму Олександра Таліпова оприлюднив листа, в якому шестикласник бажає смерті військовослужбовцю російської армії. Школяру пригрозили та пообіцяли "перевиховати".

У жовтні за емодзі українського прапора в соціальній мережі адмінпротокол склали на маму 10-річної дівчинки з міста Саки — нібито за "дискредитацію російської армії". Їй закидали невиконання батьківських обов'язків.

А одинадцятикласника з Ялти торік окупаційний суд оштрафував на 40 тисяч рублів (16 тисяч гривень) за фразу: "Ми за Україну". Хлопця змусили публічно вибачатися перед РФ та Путіним.

Це лише частина історій переслідування дітей за проукраїнську позицію в Криму, які стали публічними. Це — міжнародний злочин і порушення Конвенції ООН з прав дітей, кажуть правозахисники. Про це і те, як переслідування впливають на психіку дітей — Суспільне Крим поспілкувалося з головою Центру громадянської просвіти "Альменда" Марією Суляліною та психологинею Анною Ленчовською.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

"Радянський патерн каральної психіатрії"

Переслідування дітей пропагандистами є політично вмотивованими та незаконними, каже правозахисниця Марія Суляліна. За її словами, такі дії спрямовані на залякування дітей — аби подавити будь-які спроби висловити власну думку та протест, а також схилити їх на свій бік.

Марія Суляліна зазначає — за російським законодавством, за дії дітей до 14 років відповідальність несуть батьки, старші діти самі відповідають за свої дії. Зокрема, пояснює вона, батьків дітей молодшого шкільного віку переважно викликають на розмову в спеціальні служби. На них складають адмінпротоколи та залякують.

"Якщо ми говоримо про дітей старшого шкільного віку після 14 років, оскільки після 14 років у дітей вже є згідно з російським законодавством теж кримінальна відповідальність. Ми фіксували випадки, коли дітей викликають на розмову та змушують записувати відеоспростування своїх слів. Тобто, це вже йде прямий тиск на дітей. Ми також знаємо про випадки, коли дітей змушують йти до психолога і з дитиною працює психолог, оскільки вони це кваліфікують, як девіантна поведінка і тоді в примусовому порядку дитина має спілкуватися з психологом", — розповідає Суляліна.

Відправляючи кримських школярів примусово до психолога, окупаційна влада чинить на них тиск та завдає травми дитячій психіці, наголошує правозахисниця. І проводить паралелі з радянською каральною психіатрією.

"Коли ми говоримо про психологів, ми говоримо вже про інший рівень порушень, про більш серйозні порушення, бо ми тут наближаємося до такого вже радянського патерну каральної психіатрії. Бо, розмови з психологом, розмови з фахівцями, які вміють впливати на свідомість — це їхня професійна задача впливати на свідомість. Це вже зовсім інший рівень, ніж навіть, коли просто дітей змушують зустрічатися з російськими солдатами й слухати розповіді про так звану визвольну мету війни, яку вони ведуть проти України", — каже Суляліна.

Психологиня Анна Ленчовська пояснює, що діти чутливі до того, що про них пишуть в соцмережах. Це залишається в їхній пам’яті на тривалий час та впливає на подальше життя.

"Мені здається, що діти взагалі чутливі до того, що про них публікують у соціальних мережах. Якщо це організація ("Крымский СМЕРШ" — ред.), яка є пропагандистською, і війною займаються дорослі, то це дуже неетично переслідувати дітей, тому що вони неповнолітні та вразливі до таких переслідувань у соціальних мережах", — зауважує психологиня.

Водночас вона впевнена, що багато залежить від відносин у родині та наскільки сім'я підтримує погляди дитини. Якщо родина проукраїнська, то дитина більш впевнена у своїх вчинках.

"Навіть якщо десь мене цькують чи там небезпечно мати проукраїнські погляди, але вдома я маю цю підтримку та опору. Якщо, навпаки, родина, наприклад, має інші погляди, інші цінності, то такій дитині може бути дуже складно. І в дитини можуть бути друзі лише онлайн і сильна ізоляція. Це може призводити до серйозних наслідків: самотності, самопошкоджуючої поведінки, навіть, суїциду", — наголошує Анна Ленчовська.

"Для підлітків характерний спротив і невміння аналізувати наслідки"

Ленчовська зазначає, що також варто зважати на психологічні особливості дітей дошкільного, молодшого віку та підлітків. Наприклад, молодші більш схильні говорити все, про що думають.

"У часи Радянського Союзу, небезпечні різні часи, батьки вживали, наприклад, іншу мову вдома між собою, щоб діти не розуміли, про що вони говорять. Щоб не бовкнути таке щось, наприклад, у дитячому садочку. Дитина дошкільного віку може бути до цього дуже вразлива", — пояснює вона.

А для підлітків характерний спротив і невміння аналізувати наслідки своїх дій. І тому вони йдуть на ризики, зокрема, й демонструючи свою проукраїнську позицію на окупованих територіях.

"Це така категорія людей, у яких мозок працює як будівельний майданчик, тобто в цей час мозок розвивається. (...) А ті зони мозку, які якраз відповідають за аналіз наслідків, ще не дуже розвинені в підлітків. І саме тому підлітки можуть демонструвати різні максималістичні позиції. Вони можуть йти на ризик і небезпеку. Готовність до ризику — це теж одна з важливих частин підліткового розвитку. І підлітки можуть ризикувати таким чином, не усвідомлюючи абсолютно наслідків для себе і для своєї родини", — розповідає психологиня.

"Тиск лише посилюється"

Правозахисниця Марія Суляліна вважає, що в майбутньому тиск на дітей та їхніх батьків в окупованому Криму посилюватиметься. Адже, попри небезпеку, спротив там триватиме.

"На жаль, з того, що ми бачимо в динаміці, тиск лише посилюється. Тому коли ми говоримо про окуповані території, що там немає спротиву, на окупованих територіях небезпечно показувати будь-який спротив. І ці діти, які пишуть листи, — зараз ці листи стали публічними і відомі загалу, — насправді дуже сміливі й героїчні. Бо це треба мати велику силу, розуміючи, що це в окупації написали такий лист і розуміючи, що за це може бути серйозна відповідальність не лише для тебе особисто, а й для всієї твоєї сім’ї", — каже голова Центру громадянської просвіти "Альменда".

Дітям варто пояснювати, що не про все можна говорити публічно. Такі поради дає батькам з окупованих територій психологиня.

"Адже є кейси, на Херсонщині, в Мелітополі тощо, де підлітки за свою проукраїнську позицію потрапляють в СІЗО, потім там перебувають, і це жахливо", — зазначає Ленчовська.

Водночас притягнення до відповідальності дітей та молоді за проукраїнську позицію на окупованих територіях є порушенням Конвенції ООН про права дитини та права на освіту, каже правозахисниця.

"Також ми можемо говорити про більш серйозні порушення та злочини міжнародного гуманітарного права", — резюмує Суляліна.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції