З 2014 року в окупованому Криму зафіксовано закриття понад тисячі ЗМІ та понад сотню випадків переслідування журналістів. Не тільки професійних, а й громадянських, адже саме вони стали висвітлювати те свавілля, яке чинили окупанти на півострові. 17 медійників нині перебувають у російському ув’язнені.
Суспільне Крим розповідає про переслідування проукраїнських журналістів та як російська пропаганда працює в окупованому Криму.
"Станом на 14-й рік, кримські журналісти звикли до української свободи слова, і ми вільно працювали тоді в Криму", — так кримський журналіст Микола Семена згадує початок російської окупації Криму.
Про те, що помилявся, зрозумів зовсім скоро. Росіяни відключили українські телеканали. До журналістів спершу вживали обмежувальні заходи.
"Нас викреслили зі списків людей, яким можна було приходити на сесії Верховної Ради, нас не допускали на уряд, нам забороняли брати інтерв'ю. Плануючи захоплення Криму, російські окупанти вже завчасно склали списки журналістів, яких треба було схилити на роботу на Росію," — розповідає Микола Семена.
До Криму завезли представників російських медіа. Семена тоді працював у проєкті Радіо Свобода — Крим.Реалії. За їхнім офісом було постійне стеження. А в квітні 2016-го до нього прийшли з обшуком.
"О 6 годині ранку до мене прийшли з обшуком і зажадали пред'явити всі комп'ютери, носії інформації . Вони повідомили, що стосовно мене було порушено кримінальну справу, нібито за заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації, оскільки ми постійно стверджували, що Крим — це Україна", — ділиться журналіст.
Вже за рік, у 2017-му, окупаційний суд засудив Миколу Семену до 2,5 років позбавлення волі умовно. У лютому 2020-го журналіст виїхав з Криму на материк.
"Росія — це ворог незалежної журналістики, і там, де з'являється Росія, там зникає журналістика як вид діяльності загалом. Наразі вся журналістика у Криму переформатована під російські стандарти і оспівує небувалий розвиток Криму під керівництвом російської окупаційної влади, і там існують заборони, існують спеціальні вимоги до висвітлення подій", — каже Семена.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк каже, що з 2014 року зафіксували в окупованому Криму закриття більше тисячі ЗМІ та понад сотню випадків переслідування журналістів. 17 медійників перебувають у російському ув’язнені. Серед них, зокрема, громадянські журналісти Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв та Амет Сулейманов.
"Зараз журналістика в Криму просто витіснена в громадянський простір, це так звана громадянська журналістика, коли просто людина бере камеру і йде, знімає або пише блог, або старається якимось чином протидіяти цій системі. Проти цих громадянських журналістів порушуються кримінальні справи, їх звинувачують у тероризмі, в екстремізмі — це просто традиційно для російської системи", — розповідає Оксана Романюк.
Саме з такими звинуваченнями окупанти сфабрикували справу проти кримського татарина Ремзі Бекірова. Після перших арештів співвітчизників чоловік вирішив фільмувати і розповідати світові про порушення прав людини в окупованому Криму.
"Усі незалежні засоби масової інформації були вже закриті. Насправді висвітлювати репресії, суди і обшуки вже було нікому, крім як громадянським журналістам. Ось так поступово, хочеш не хочеш, Ремзі й інші хлопці стали громадянськими журналістами", — ділиться Халіде Бекірова, дружина політв'язня Ремзі Бекірова.
Згодом Ремзі Бекіров став журналістом інтернет-видання "Ґрані.Ру". Та в березні 2019-го окупанти заарештували його, а за три роки російський суд позбавив чоловіка волі на 19 років за звинуваченням у причетності до ісламської організації "Хізб ут-Тахрір". Нині Ремзі Бекіров перебуває в колонії міста Абакан, Республіки Хакасія. Родина не бачила його 5 років.
"Перебуває майже за 5,5 тисяч кілометрів від нашого дому. Відтоді як він у цій колонії, не було жодного дзвінка, йому забороняють дзвонити і посилаються на те, що в умовах ШІЗО і в суворих умовах утримання дзвінки заборонені. А дозволені тільки у вкрай виняткових випадках", — розповідає дружина політв'язня.
Микола Семена каже, Крим без журналістики перетворився на інформаційну бульбашку для маскування воєнних злочинів окупантів.
"Росія увійшла в Крим злочинним шляхом, і утриматися в Криму, як і в інших окупованих територіях, російська влада могла тільки шляхом вчинення воєнних злочинів. Зрозуміло, що все це вона хоче приховати від громадськості, від міжнародного спостереження, і тому вона пресує журналістику як таку, і це таке боягузтво Росії — бути звинуваченому на міжнародній арені за воєнні злочини", — вважає журналіст.
За словами аналітикині Інституту масової інформації Олени Голуб, у Криму у підконтрольних окупантам медіа є заборона на згадки про Україну.
"Вони абсолютно уникають будь-яких згадок про Україну. Навіть коли я аналізую російські медіа, там України дуже багато, тобто там все так зване СВО, і в кримських медіа навіть тема СВО намагається не підійматися. Натомість є будівництво садочків, ремонт дитячих майданчиків, відкриття відділів лікарень. Якось про таке показове благополуччя, все рівно, все гладко. Дуже багато "паркету" так званого, коли офіційні спікери доповідають про свою повсякденну діяльність. Часто в цих новинах навіть немає інформаційного приводу", — розповідає Олена Голуб.
За словами медіаекспертки, один з прийомів пропаганди в Криму — занурення в радянське минуле, часто — на розважальному контенті.
"Є от чомусь постійний посил до СРСР: які рецепти найчастіше готували на Новий рік там в СРСР, або що роблять мами лише Росії, або які пісні улюблені були під час СРСР. Якщо ж йдеться про шоу-бізнес — це лише російський шоу-бізнес, і лише той, який підтримує те, що відбувається в Росії", — каже аналітикиня.
Нещодавно підконтрольний Кремлю очільник Криму Аксьонов звернувся до Путіна з тим, аби Крим та інші окуповані території називали не новими регіонами, а історичними землями. Цей наратив, кажуть у Представництві Президента в АР Крим, зараз активно просувають на півострові.
"Намагаються створити з Криму певну якусь важливість, певну Мекку для росіян, що це не за гроші, а саме вона є значимою в історії Російської федерації. І тому ця реальність (ми розуміємо, що це міф), але вони намагаються його нав'язати. І щоб унеможливити доступу до інформації з інших джерел, вони намагаються обмежувати зараз навіть ті ж VPN – постійно їх блокують, тобто не можна використовуватися тривалий час. І тому мешканці Криму мають певні проблеми з доступом до інформації", — вважає Денис Чистіков, заступник постійної представниці Президента України в АР Крим.
Обмеження доступу до інформації — ще один крок окупантів для ізоляції Криму, каже Чистіков. Спрямований, зокрема, на молодь. Цю тенденцію відмічають і в Інституті масової інформації.
"Із нових трендів, які ми помічаємо останнього року, це відключення Ютубу і погіршення доступу до інформації. Крим і так відрізаний від інформаційного простору, тому що там заблоковані ресурси, зокрема українські, міжнародні. Те, що Росія ще погіршує цей доступ до інформації — є додатковим порушенням права на інформацію місцевих громадян, — розповідає Оксана Романюк, директорка Інституту.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook