Кримчани Юрій та Ельміра Баранови вже три місяці щодня виходять на мітинг під стіни українського парламенту, вимагаючи звільнення полонених українців, серед яких, як вони вірять, знаходиться їхній син Ернест.
Він зник безвісти під час бою на сході України, і батьки впевнені, що він живий та перебуває в російському полоні. Незважаючи на холод, дощ та вітер, подружжя щодня привозить гарячий чай та сподівається на підтримку і увагу до долі свого сина й інших полонених.
Батьки Ернеста розповіли в інтерв'ю Суспільне Крим про свого сина.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Щодня підйом о пів на шосту: самовари, чайники. О восьмій ми вже там і до п’ятої години. Дощ, вітер — ми все одно стоїмо, бо нашим хлопцям у полоні набагато важче", — ділиться Юрій Баранов, батько Ернеста.
Батьки востаннє спілкувалися із сином 14 червня 2022 року. Наступного дня їх повідомили про його зникнення. За свідченнями побратимів, хлопця поранили під час бою.
"15-го червня чоловіку зателефонували й сказали, що Ернест зник у бою. Побратими бачили, як його поранили, але щільний обстріл не дозволив забрати його тіло", — розповідає мати Ернеста, Ельміра Баранова.
Хоча офіційно Ернест Баранов визнаний зниклим безвісти, батьки впевнені, що він живий і знаходиться у полоні.
"Хлопці нас запевнили, що коли були такі зіткнення, то якщо б, каже, Ернеста вбили — вони б його не забрали, вони б його лишили. А так, каже, сліди надання медичної допомоги, то сто відсотків — це полон", — пояснює Ельміра.
Ернест Баранов народився у Феодосії й мав чітку проукраїнську позицію ще з дитинства. Після окупації Криму його родина виїхала з півострова. У Києві Ернест закінчив військовий ліцей ім. Івана Богуна та у 2020 році підписав контракт із ЗСУ. Служив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти — підрозділі, який воїни називають "Борсуками".
"Я йому сказала: "Зроби гарне фото". Він мені його надіслав. Це 503-й окремий батальйон морської піхоти, "Борсуки". Їх так прозвали ще з моменту створення, коли командиром був Сухаревський з позивним "Борсук". З того часу вони — борсуки", — ділиться спогадами пані Ельміра.
Юрій Баранов, батько Ернеста, з дня зникнення сина не голить бороду.
"Спочатку так просто пішло, а потім вирішив: поки не обійму сина — не буду голитися", — каже пан Юрій.
Пані Ельміра після зникнення Ернеста полишила роботу. Каже не змогла більше працювати у кафе.
"Коли ти з такою проблемою, а коло тебе життя продовжується. Та сама молодь відпочиває, гуляє. Ви самі розумієте заклад громадського харчування, де є алкоголь і все на світі, і музика. Ну це було не посильно для мене", — ділиться жінка.
Батьки з усіх сил намагаються домогтися повернення сина: відвідують інстанції, організовують мітинги та не втрачають надії. На початку жовтня Ельміра Баранова навіть їздила до Туреччини на прийом до церковного вікаріяСвященик-помічник в церкві та зустріч із консулом, щоб привернути увагу до свого сина та інших полонених.
"Ми провели мітинг у Стамбулі. Тримала фото Ернеста, написала турецькою: 'Мій син у полоні третій рік'", — розповідає Ельміра.
Попри всі труднощі та складні переживання, сім'я Баранових щодня бореться за звільнення Ернеста, вірячи в його повернення.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook