Тиск на кримського політв'язня Бекірова у російській в'язниці: правозахисники зробили спільну заяву

Політвʼязень Ремзі Бекіров. Кримська солідарність

Українські правозахисники звернулись до російської, української, іноземної влади та міжнародних організацій через тиск на кримського політв'язня, громадянського журналіста Ремзі Бекірова від адміністрації виправної колонії №33 Хакасії. Окупанти засудили його до 19 років ув'язнення.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Відповідну спільну заяву опублікував Центр прав людини ZMINA 10 вересня.

"Етапування незаконно позбавленого волі громадянського журналіста Ремзі Бекірова, жорстоке та нелюдське ставлення, погрози та майже постійне його перебування в штрафному ізоляторі є продовженням тиску та порушенням прав людини з боку посадових осіб РФ", — йдеться у повідомленні.

До спільного звернення до РФ, України та міжнародної спільноти долучились такі правозахисні організації:

  • Центр прав людини ZMINA;
  • Кримська правозахисна група;
  • Об'єднання родичів політв'язнів Кремля;
  • Громадська організація "Крим SOS";
  • Центр громадянських свобод;
  • Громадська спілка "Дім прав людини "Крим";
  • Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу.

Так, вони закликають російський уряд звільнити всіх українських політв'язнів, у тому числі Бекірова, а також припинити тортури, нелюдське поводження, регулярне порушення прав людини, застосування російського законодавства щодо українців та переслідування мешканців окупованих Росією територій.

Водночас правозахисники вимагають від української влади направити звернення до адміністрації виправної колонії, де утримують Ремзі Бекірова з вимогою провести перевірку і забезпечити дотримання його прав.

Також просять Україну внести кримського татарина до списків на обмін полоненими, активно просувати питання його звільнення, забезпечити ефективне розслідування обставин ув’язнення, недотримання стандартів справедливого суду Бекірова, запровадити санкції проти тих, хто причетний до його ув'язнення та створити ефективний механізм звільнення незаконно затриманих мешканців Криму.

Міжнародну спільноту правозахисні організації теж закликають звернутись до колонії, де утримують кримського політв'язня, з такою самою вимогою, а також вимагати в уповноважених осіб РФ негайного звільнення Бекірова, стати медіатором процесу його звільнення, підтримувати Україну у звільненні всіх тимчасово окупованих територій (ТОТ).

Що ще вимагають від міжнародних організацій та іноземних державних органів влади:

  • Запровадити персональні санкції проти російських посадовців, причетних до незаконного ув'язнення, жорстокого і нелюдського поводження, інших порушень прав Бекірова;
  • Посилити дипломатичний, санкційний та інші види тиску на Росію, щоб вона більше не порушувала права людини щодо українців на окупованих територіях;
  • Всебічно підтримувати Україну для гарантування деокупації ТОТ у межах її міжнародно визнаних кордонів.

Що відомо про Ремзі Бекірова

Ремзі Бекіров — громадянський журналіст, який вів онлайн-трансляції обшуків і судів у політично мотивованих справах проти жителів Криму. Він є ініціатором ідеї про колективну допомогу сім'ям кримських політв'язнів. Має трьох неповнолітніх дітей.

27 березня 2019 року у Криму пройшли масові обшуки. Слідчі дії проводилися в Кам'янці, Строганівці, Білому — селищах у передмісті Сімферополя, де живуть переважно кримські татари. Співробітники ФСБ РФ затримали тоді двадцять людей. Ще трьох затримали у Ростові-на-Дону за кілька днів, трьох оголосили у розшук. Пізніше у цій справі затримали ще двоє кримських татар.

25 кримськотатарських громадських активістів звинуватили в причетності до ісламської політичної партії "Хізб ут-Тахрір". Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання "Кримська солідарність". Шабана Умерова, Ремзі Бекірова, Різу Ізетова та Раїма Айвазова звинувачували за частиною 1 статті 205.5 КК РФ про організацію діяльності терористичної організації.

10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив правозахисника Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі.

У липні 2024 року Бекірова вивезли з в'язниці №2 Єнісейська Красноярського краю РФ. До цього йому відмовляли в переведенні в колонію ближче до Криму, а саме у Ростовській області РФ. Оскаржити місце етапу нібито можна лише після того, як ув'язненого етапують.

Кримський політв'язень намагався домогтися, щоб йому зарахували термін етапування до тюремного терміну - так він міг би опинитися в колонії вже в березні 2024 року. Але 2-й Східний окружний військовий суд Чити, до якого Бекіров адресував позов, відповіді не надіслав, а рішення про перерахунок терміну не ухвалив. Тому кримський татарин провів у в'язниці довше встановленого терміну.

Що відомо про другу Сімферопольську групу "справи Хізб ут-Тахрір"

27 березня 2019 року в Криму пройшли масові обшуки в будинках кримських татар. Слідчі дії проводили в Кам'янці, Строганівці, Білому Сімферопольського району. Окупанти затримали 20 кримських татар за підозрою в причетності до міжнародної політичної партії Хізб ут-Тахрір.

Ще трьох осіб російські спецслужби оголосили в розшук. 28 березня 2019 року вони відзвітували про затримання ще трьох кримських татар у місті Аксай Ростовської області Росії. Серед затриманих був цивільний журналіст "Кримської солідарності" Осман Аріфмеметов.

Того ж дня окупаційний Київський районний суд Сімферополя заарештував всіх затриманих, обравши їм запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Влітку 2019 року кількість затриманих по цій групі "справи Хізб ут-Тахрір" збільшилась до 25 людей. Багато із затриманих були активістами громадського правозахисного руху "Кримська солідарність", відомого своєю активною роботою із захисту жертв політичних переслідувань у Криму. Серед них є правозахисники, громадянські журналісти та волонтери.

Через величезний обсяг матеріалів окупанти розділили кримінальну справу з 25 учасників на п'ять п'ятірок підсудних.

24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону визнав фігурантів справи винними в терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Енвера Аметова і Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а цивільних журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва і Османа Аріфмеметова — до 14 років. Чотири роки політв'язні проведуть у в'язниці, а потім ще рік будуть обмежені у свободі пересування. Підсудні винними себе не визнали і вважають своє переслідування політичним.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook