В окупованому Криму зросла кількість звинувачень у державній зраді та співпраці з іноземною державою — Печончик

Ексклюзивно
Третій Міжнародний форум Експертної мережі Кримської платформи, Київ. 2024 рік. Суспільне Крим

В окупованому Криму зросла кількість звинувачень у державній зраді або співпраці 275.1 КК РФз іноземною державою. Українські правозахисники наразі моніторять 8 таких справ.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про це та про моніторинг правозахисних організацій політично вмотивованих справ в окупаційних судах Криму розповіла Голова правління Центру прав людини ZMINA та представниця Експертної мережі Кримської платформи Тетяна Печончик під час ІІІ Міжнародного форуму Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, передає кореспондент Суспільне Крим.

Вона зазначила, що до 2021 року подібних справ не було взагалі.

"Зараз судовий моніторинг триває в окупованому Криму. І він тривав всі ці роки. Ми бачимо те, що змінилося після повномасштабного вторгнення. По-перше, зараз набагато стало складніше із доступом до судів. Зокрема, в Криму введений жовтий рівень терористичної загрози. Це означає, що у більшості судів є заборона на відкриті судові засідання, тому ми можемо констатувати порушення гласності судових процесів", — розповіла Тетяна Печончик.

Голова правління Центру прав людини ZMINA заявила, що збільшення кількості звинувачень у державній зраді або співпраці з іноземною державою відбулось після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За її словами, раніше "традиційними" категоріями політично вмотивованих справ в окупованому Криму були ті, які стосувалися релігійних переслідувань. Вона навела до прикладу справи Хізб ут-Тахрір та Свідків Єгови.

Тетяна Печончик також розповіла про роботу правозахисних організацій, які допомагають висвітлювати незаконні вироки та політично вмотивовані справи в окупаційних судах Криму.

Вона зазначила, що цей моніториг потрібен був, в першу чергу, для міжнародних організацій, оскільки вони не мали доступу до кримських судів після російської окупації.

Тетяна Печончик зазначила, що в перші роки окупації Криму вже було зафіксовано декілька десятків політичних в'язнів і їх ставало тільки більше.

"Коли ми говорили про те, що це є політичні в'язні, несправедливі та політично вмотивовані переслідування — ми мали на чомусь базувати свої твердження та наводити докази. В першу чергу, мабуть, не для українського суспільства, бо для нас усіх очевидно, що в Криму є дуже великі проблеми з правом на справедливий суд. Але для тих же міжнародних організацій, які ні тоді, ні зараз не мають доступу до території окупованого Криму. Правозахисні організації фактично були єдиними, що могли працювати на території Кримського півострова з дуже великими ризиками", — пояснила вона.

Тетяна Печончик також розказала, що ініціатива з моніторингу окупаційних судів виникла у 2016-2017 роках.

"Одним із викликів було те, що в умовах окупації до нас цього ніхто не робив. І потрібно було розробити методологію, яким чином ми будемо взагалі оцінювати те, що відбувається в окупаційних судах. Тоді була створена група експертів з України, з Молдови. Це була міжнародна група, яка розробила першою, мені здається, досить унікальну методологію того, як моніторити судові процеси в окупації. І в своїй методології ми спиралися, в першу чергу, на міжнародні стандарти права на справедливий суд", — розповіла вона.

Голова правління Центру прав людини ZMINA зазначила, що в 2018 році за результатами цієї роботи був опублікований перший системний аналіз щодо дотримання права на справедливий суд у політично вмотивованих справах, який був підготовлений групою з шести організацій: п'ять українських та однієї з Молдови.

"Цікаво те, що ця справа базувалася на результатах досліджень судового моніторингу, бо в його основу полягли 174 відвідування окупаційних судів і спостереження за тим, що відбувалося в дев'яти політично вмотивованих справах", — додала вона.

Тетяна Печончик розказала, що у першому системному аналізі розглядалися справи Володимира Балуха, Сулеймана Кадирова, Ігоря Мовенка, Миколи Семени, Ільми Умерова, Ахтема Чийгоза

"Тоді у своїй роботі ми перевіряли гіпотезу, яка полягала в тому, що судова система, яка створена в умовах окупації — не здатна забезпечити ефективний захист від незаконного переслідування у політично вмотивованих процесах", — резюмувала вона.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook