Понад 160 випадків переслідування журналістів в окупованому Криму зафіксували правозахисники з Центру прав людини ZMINA протягом 2022-2023 років. Цьогоріч таких випадків вже понад 30. Здебільшого, йдеться про тиск на професійних та громадянських журналістів.
До Дня журналіста, який відзначають в Україні 6 червня, кореспонденти Суспільне Крим разом з головою Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергієм Томіленком та менеджеркою Центру прав людини ZMINA Вікторією Нестеренко проаналізували стан журналістики на території окупованого півострова.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Нестеренко розповідає, що Росія почала тиск на журналістику одразу після окупації Криму. Спершу взялись за професійних журналістів та ЗМІ, які відмовились підтримати дії РФ на півострові.
"Силовики із самого початку захоплення Криму приходили в редакції до ЗМІ, намагалися їх завербувати, перетягнути на свою сторону, щоб вони висвітлювали російські фейки, російську пропаганду. Так само шукали професійних журналістів, намагалися на них тиснути. Ще тоді вся професійна журналістика була знищена, що сприяло розвитку громадянської журналістики", — сказала вона.
За інформацією постійної представниці президента України в АР Крим Таміли Ташевої, до 2014 року на півострові було зареєстровано понад 3 тисячі медіа. Після окупації число зменшилося до 250, з яких 19 були російськими, інші — перереєстрованими. Журналістів, які не згодні працювати за російським законодавством та російськими правилами роботи — переслідують.
За 2022-2023 роки Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки тиску на журналістів в Криму. До цієї статистики ввійшли кримінальні переслідування, викрадення журналістів, адміністративні протоколи, обшуки та погрози в інтернеті. Тиснуть як на професійних, так і на громадянських журналістів.
"Якщо говорити вже про 2024 рік, то з початку цього року нами зафіксовано понад 30 випадків тиску на професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, зокрема, це стосується журналістів ініціативи "Кримська солідарність". Зараз за ґратами перебуває 16 журналістів, ще минулого року було 14. Зараз список збільшився, тому що там є Сергій Цигіпа, якого засудили в жовтні 2023-го на 13 років ув'язнення, також там є Вілен Темер'янов, який знаходиться в СІЗО і йому загрожує до 20 років ув'язнення", — додала Нестеренко.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко розповів, що спочатку Росія в Криму "відшліфувала" репресивні механізми, а вже тоді поширила їх на окуповані території Херсонської та Запорізької областей.
"Прикладом цьому є доля Сергія Цигіпи, над яким влаштували показове судилище в Криму і відправили в одну із в'язниць безпосередньо Росії. Звичайно, що ситуація погіршується і голос альтернативи, голос свободи не може вільно, без переслідувань звучати в Криму", — зауважив він.
Водночас за словами Томіленка, коли окупанти організовують такі показові суди, це чи не єдиний спосіб отримати інформацію про самих журналістів. Адже часто після затримання окупантами минають дні чи тижні, коли дізнатись про місце перебування людини практично неможливо.
"Такі судилища, які влаштовують над журналістами в Криму, принаймні певною мірою дозволяють, насамперед родичам переслідуваних журналістів, отримувати певний зворотний зв'язок, пробувати надавати юридичну чи консультаційну допомогу, передавати передачі. На відміну від ситуації з журналістками Вікторією Рощиною та Іриною Левченко, по яких відсутні підтверджуючі документи та можливості надання допомоги... Росія хоче показати, що вона захищає свою національну безпеку від небезпечних елементів і відповідно в такий спосіб намагається демонізувати медійників", — зазначив голова НСЖУ.
За понад 10 років росіяни відпрацювали низку способів чинити тиск на медійників, наголосила Нестеренко. Часто вдаються до обшуків вдома та в редакціях, затримання на кілька діб, проведення допитів, перевірок, вилучення особистої чи робочої техніки, погрожують та накладають штрафи.
"Ще один такий тиск на медіа і на громадянських журналістів та блогерів полягає в тому, що нещодавно їм обмежили продаж реклами на їхніх ресурсах. Через це частина ЗМІ уже припинили свою роботу, тому що для них продаж реклами є одним із способів доходу для того, щоб забезпечувати свою діяльність і ми вважаємо це ще одним способом тиску", — заявила менеджерка Центру прав людини ZMINA.
За інформацією Кримської правозахисної групи, в окупованому Криму росіяни незаконно увʼязнили щонайменше 15 громадянських та цивільних журналістів. Торік правозахисники змогли ідентифікувати понад 90 людей причетних до переслідувань журналістів. Голова організації Ольга Скрипник зазначила, що загалом у базі майже тисяча підозрюваних. А всі зібрані дані правозахисники передають прокуратурі АР Крим та в Офіс генпрокурора України.
Чинити тиск на тих, хто переслідує медійників можна і за допомогою накладання на них санкцій. Тож правозахисники насамперед займаються питанням санкцій, зауважила Нестеренко.
"У правозахисній практиці є випадки накладання санкції на осіб, що чинили злочини проти журналістів. Ці санкції розподіляються по Україні, коли їх накладає РНБО, а також по європейських країнах та США. Останнє подання було по Ірині Данилович. По деяких журналістах є зібрана інформація саме про людей, які їх переслідують, то це посадові особи в окупованому Криму і посадові особи в Росії, це, наприклад, судді, працівники ФСБ, прокурори, начальники колонії, начальники медичних служб при колоніях та СІЗО. По одній особі журналіста можуть проходити до 10 посадовців", — пояснила вона.
Водночас Національна спілка журналістів України на міжнародній арені посилює взаємодію з партнерами. Під час Конгресу Європейської федерації журналістів 100 делегатів європейських країн одноголосно проголосували за відкрите звернення з вимогою про негайне звільнення всіх незаконно ув'язнених Росією і, зокрема, українських журналістів, заявив Томіленко.
Крім того, НСЖУ започаткувала ініціативу щодо збору свідчень журналістів про воєнні злочини РФ проти журналістів та свободи слова.
"Однією з ініціативи спілки журналістів України є ініціатива "Розстріляна свобода слова" щодо збору свідчень журналістів про воєнні злочини Росії проти журналістів та свободи слова. Ми записали понад 100 відео свідчень, серед яких є свідчення рідних кримськотатарських громадянських журналістів, рідних інших журналістів, яких затримали в Криму. На міжнародній арені ми вже отримали підтримку як правозахисної організації "Трибунал для Путіна", так і Європейської Федерації журналістів", — повідомив він.
Томіленко уточнив, що НСЖУ розглядає цю ініціативу як секцію великого міжнародного трибуналу над РФ.
"Мають бути покарані російські злочинці, для яких журналісти і масмедіа є цілями воєнного наступу. Водночас мають бути покарані російські пропагандисти, бо власне вони, розпалюючи величезну ненависть до українців, вони і уможливили ось цю гарячу воєнну фазу і ту велику підтримку, яку населення Росії надає воєнним діям Росії в Україні", — додав він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook