Кримська татарка Ельнара Халілова майже 30 років виконує народні танці, адже хоче розповісти про історію та культуру свого народу. З такою метою вона створила у Києві перший у столиці кримськотатарський ансамбль "Бадем", але він проіснував лише чотири роки.
Танцівниця розповіла Суспільне Крим історію свого життя, а також поділилася мріями про рідний Крим та власну діяльність там у майбутньому.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Ельнара народилася в Узбекистані у місті Сирдар'я. Її родину депортувала радянська влада у 1944 році. На початку 1990-х, коли дівчинці виповнився рік, її сім'я повернулася до Криму. У Сімферополі вона жила до 2012 року, а потім поїхала вчитися до Києва. За кілька років створила перший у столиці кримськотатарський ансамбль "Бадем", що у перекладі означає "мигдаль".
"У 2015 році ми зрозуміли, що тут багато кримських татар, які хочуть танцювати, і їм це необхідно. Це були і діти, і батьки, які хотіли, щоб діти навчалися своєї культури, продовжували співати, грати кримськотатарські мелодії. Тому ми зробили ансамбль", — зауважила танцівниця.
"Бадем" був не комерційним проєктом. Засновниця ансамблю хотіла показати українцям свою культуру, але він проіснував лише чотири роки.
"Ми орендували зал, платили батьки дітей, сума виходила немаленька. В якийсь момент ми зрозуміли — шити костюми дорого і не кожна родина могла це подужати", — пояснила вона.
Водночас за цей час дівчата встигли показати себе не тільки на сцені в Україні, а й за кордоном.
"Ми відкривали фан-зону "Євробачення", ми танцювали на самій великій арені Грузії — це був дипломатичний захід 25 років дружби України і Грузії", — пригадала Халілова.
Жінка вчилася танців 20 років, а загалом на сцені виступає майже 30. Вона виконувала класичну хореографію на пуантах, латиноамериканську програму та народну кримськотатарську. За її словами, любов до танцю в неї з дитинства. І це спадково — її прабабуся та мама теж танцювали.
"Я співала, 7-8 років займалася вокалом. Але потім так сталося, що це була хореографія. Я займалася в Криму у відомого хореографа Джемілє ханум. Саме під її проводом почали танцювати багато кримськотатарських дітей, які зараз танцюють в Європі", — зазначила Халілова.
Крім того, вона пояснила значення рухів у кримськотатарському танці "Агир ава ве Кайтарма".
"Це танець, який внесено в Національний реєстр нематеріальної культурної спадщини України. Саме цей танець з усіх кримськотатарських танців — найпопулярніший. Той, без якого неможливо уявити жодне весілля, без якого неможливо уявити будь-який івентЗахід, урочиста подія, який відбувається у кримських татар", — розповіла танцівниця.
Крім того, жінка була співаторкою заяви про включення танцю "Агир ава ве Кайтарма" у Національний реєстр нематеріальної культурної спадщини України. За словами кримської татарки, історія "Кайтарми" сягає кількох століть. Це святковий народний танець, що символізує вічний рух.
"Кайтарма" іноді помилково асоціюється з сенсом "повернення". Але річ у тім, що "Кайтарма" з'явилася ще задовго до депортаційного періоду — з різних джерел це середина - кінець 18 сторіччя, початок 19-го", — зазначила Халілова.
Танцівниця майстерно володіє і рухами "Тим-тим" — ще один кримськотатарський народний жіночий танець, в ньому особлива пластика рук, коли кисть працює від кінчика пальців до її основи та робить хвилясті рухи. Цікавий факт, раніше цей танець виконували чоловіки.
Наразі кримська татарка працює менеджером та танцює на кримськотатарських заходах. Вона мріє поїхати до деокупованого Криму до батьків, де не була вже 8 років, а також продовжити танцювати на Батьківщині.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook