За даними ЮНЕСКО, в світі 2,5 тисячі мов перебувають на межі зникнення. Серед них є кримськотатарська. В Україні її визнають такою, що перебуває "у серйозній небезпеці", тобто коли нею володіє старше покоління, але вони майже не навчають рідної мові своїх дітей. Це також пов'язано з депортацією кримськотатарського народу 1944 року. Під час повернення до рідного Криму кримські татари займались облаштуванням побуту, а розвиток мови не був у пріоритеті.
Журналісти Суспільне Крим дізналися у викладачів, перекладачів цієї мови та тих, хто її ще вчить, про труднощі вивчення кримськотатарської та дали поради, як можна швидше це зробити.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Люди, коли поверталися з депортації, важко облаштовувалися. Коли ти вже відчуваєш, що от зажили і тепер можна про щось ще так подумати, тоді от з’являлося і телебачення, і радіо. Тобто після 2010-х років серед кримських татар почався цей процес самоідентифікації, коли ти вже ставиш собі питання, а хто я є, ким я є — а мова в нас є одним із важливих елементів з цієї нашої самоідентифікації. Після 2010-го почався ось цей процес — період пробудження, коли ми почали більше цікавитись, проявляти інтерес і, на жаль, хоч це і наша рідна мова, багато кому доводиться її вчити з репетиторами, а не так, що є те, що дано нам, і ми знаємо це з дитинства", — розповіла викладачка кримськотатарської мови Мамурє Чабанова.
Суттєвий вплив на становище кримськотатарської має й російська окупація Криму у 2014 році. За даними кримськотатарського філолога Абібулли Сеїт-Джеліля, наразі на півострові навчанням рідною мовою забезпечені лише 5% кримських татар.
Україна напередодні повномасштабного вторгнення затвердила десятирічну стратегію розвитку кримськотатарської мови, а торік Кабмін доручив до 30 вересня 2024 року розробити новий правопис на основі латиниці. Чабанова запевнила, що саму мову вивчити не складно.
"Наразі з’являється все більше і більше можливостей, і ресурсів (і офлайн, і онлайн), і підручників, і тому у нас є, можна сказати, великий попит в порівнянні з минулими, можливо, роками. Я кажу більше на території саме України, без Криму, бо там трошки інша ситуація. Якщо ми кажемо, що відбувається у нас тут, то є і можливості, є і попит, але у нас не вистачає пропозиції", — зазначила вона.
У свою чергу, перекладачка з кримськотатарської мови, українка Анастасія Пацеля, яка вивчила цю мову в університеті, вважає, що труднощі з її вивченням полягають у відсутності достатньої кількості навчальних матеріалів.
"Я не є носієм цієї мови і для мене дуже важливо вивчити словник, тобто розвивати лексику, щоб мати змогу говорити, перекладати, навчати. І от саме маленька кількість словників, а ще й відсутність тлумачного словника, у цілому, відсутність хорошого матеріалу — дуже заважала", — пояснила вона.
Наразі кримськотатарську мову можна професійно вивчати у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка та Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського. В останньому є ще курси для початківців у дистанційному форматі, як і в Українському католицькому університеті у Львові. Також є й інші ініціативи для вивчення мови, зазначила Мамурє Чабанова. Зокрема, за її співавторства розробили мовні картки для початківців.
"Маємо 105 карток на кожен день, у нас є "знаю/не знаю", тобто розділювачі. У нас є QR-код, за допомогою якого можна перейти і прослухати аудіосупровід до кожної картки. Ці картки поділені в нас за тематичними групами і там є знайомство, як можна привітатися, прощатися. Тобто можна прослухати, потім подивитись переклад", — пояснила викладачка кримськотатарської мови.
Водночас студентка 1 курсу кримськотатарської філології у КНУ ім. Шевченка Султаніє Зейнідінова після російської окупації Криму переїхала з батьками у Луцьк. 10 років вона не вивчала рідну мову, було лише спілкування в родині. За словами дівчини, за рік в університеті вона підтягнула знання, а в майбутньому планує викладати кримськотатарську.
"Я хочу спробувати трохи викладати, починати вже з другого курсу, зокрема, для дітей. Дуже хочу, бо я розумію, що цього не вистачає. Також мені хотілося і в науковій сфері себе спробувати. В мене вже є теми, які б я хотіла розкрити — це, зокрема, дитяча кримськотатарська мова. Це такий цікавий феномен у нашій мові, тобто у нас є стала цікава лексика для дітей, вона більш спрощена і вона дуже полегшує комунікацію між батьками і дітьми, адже ми одразу розуміємо, що хоче, наприклад, дитина. Я б хотіла це вивчити, дослідити, адже у нас це досі ще не досліджено", — поділилася своїми планами Зейнідінова.
У кримськотатарській мові відсутня категорія роду, є декілька префіксів та прийменників. Важливим є правило "гармонії голосних і приголосних", це коли літери можуть підлаштовуватися для милозвучності. Крім того, наголос майже завжди припадає на останній склад слова, а присудок стоїть в кінці речення.
Також характерною для цієї мови є аглютинативність. Як пояснила Чабанова, це коли в одному слові може бути до 5-6 афіксів. Тобто українською це буде ціле речення, а кримськотатарською — одне довге слово.
Хоч кримськотатарська є з тюркської мовної групи, до якої також належить й більш поширена для вивчення — турецька, Чабанова радить братися одразу за вивчення кримськотатарської, якщо людина хоче її вивчити, а не перевчатися після турецької.
Головне під час вивчення — не боятися помилок та того, що не одразу людина буде зрозуміла співрозмовнику, уточнила Пацеля. Вона додала, варто просто більше розмовляти цією мовою.
"Друга порада — вчити кримськотатарську мову не через призму вашої рідної мови, якою б вона там не була, а через призму безпосередньо тюркських мов, тобто намагатися зрозуміти матеріал безпосередньо, можна сказати, очима носіїв мови", — зауважила перекладачка з кримськотатарської мови.
Крім того, нещодавно кримськотатарська мова з'явилася на платформі для вивчення іноземних мов Preply — стало легше знайти собі викладача з будь-якого куточка світу. Щоправда, доступу з окупованих територій до платформи немає. Також поки що за пошуком не знаходить репетиторів з цієї мови. Але вивчати її можна ще й за відеоуроками. Їх записує, зокрема, Мамурє Чабанова на YouTube-каналі "CEMAAT Кримське громадське медіа".
Також торік запустили кримськотатарський перекладач на платформі Glosbe, а освітня ініціатива "Кримська родина" розробила спеціальні посібники та зошити для вивчення кримськотатарської мови дітьми. Ця ініціатива у листопаді 2023 року презентувала проєкт "BILGI/Знання: памʼять про культуру", присвячений збереженню та розвитку кримськотатарської культури.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook