У Києві заклали камінь на місці майбутнього меморіалу Пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У сквері Миру у Києві на 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу 18 травня відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Про це повідомляє кореспондентка Суспільне.

До заходу доєдналися міністр оборони України Рустем Умєров, постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева, лідер кримськотатарського народу, нардеп Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та інші члени Меджлісу кримськотатарського народу, військовослужбовці, культурні діячі, представники державних органів влади та дипломатичних установ іноземних країн, які акредитовані в Україні.

"Значення цього меморіалу дуже велике. Це демонструє ставлення держави до корінного народу Криму, це особливо важливо зважаючи на те, що зараз відбудється з кримськими татарами на їхній батьківщині в Криму. Там окупанти, завдяки тотальній русифікації, переслідуванням за будь-які прояви інакодумства, викрадення та вбивства активістів, за будь-які прояви незадоволення режимом окупантів, примусової мобілізації, роблять все можливе, щоб змусити корінний народ знову залишити свою батьківщину і зачистити Крим для нових переселенців з Росії", — заявив Джемілєв.

Учасники також вшанували пам'ять жертв депортації 1944 року та жертв сучасної російсько-української війни хвилиною мовчання.

З промовою виступив й президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що символічним є місце встановлення каменю, адже до цього у сквері стояв пам'ятник Дзержинському.

"Тут, де ми зараз з вами зібрались, кілька десятиліть стояв пам'ятник, що прославляв не людей, а жорстоку систему, систему насильства, систему приниження, систему, яка є винною, зокрема, і в геноциді кримськотатарського народу. Більше немає цього пам'ятника і не буде, як не стане і цієї системи, що відродилась у Москві знову і пішла війною, геноцидом на нашу землю. Ми захистимо нашу державу, ми збережемо правду про те, що відбувалось, ми обов'язково забезпечимо справедливість! Світ завжди буде знати, що загрожувало життю і як життя перемогло!", — наголосив глава української держави.

Відкриття пам’ятного знаку для вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу було ініціативою президента України, яку він оголосив 18 травня 2023 року.

Депортація кримськотатарського народу

18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.

За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.

Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.

Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.

У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook