Родина фігуранта другої Бахчисарайської групи у "справі Хізб ут-Тахрір", кримського татарина Сейрана Салієва навідала його у російській виправній колонії №4 у Плавську Тульській області, за півтори тисячі кілометрів від Криму, в священний для всіх мусульман місяць Рамадан, який закінчився 10 квітня святом Ораза-байрам.
Журналісти Суспільне Крим поспілкувалися з дружиною політв'язня Мумінє Салієвою, яка разом з дітьми провела з чоловіком три дні у тюремному приміщенні для побачень. До нього сім'я добиралась два дні з окупованого півострова.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"За кілька днів до виїзду в нас двері вдома не зачиняються — сусіди, друзі, родичі, які заочно дізнаються, що нам треба виїжджати в дорогу, вони приїжджають нас проводити. Враховуючи, що це священний місяць Рамадан, сусіди принесли коржі з проханням, щоб це передали Сейрану", — розповіла Салієва.
Останній раз сім'я політв'язня навістила його у російській колонії в Тульській області у жовтні 2022 року. Також родина вперше за сім років провела разом іфтар у священний місяць Рамадан. Найбільше чекала зустрічі з батьком наймолодша дочка Сафіє.
"Сафіє, вона в першу зустріч одразу підбігла і почала цілувати, обіймати, стрибнула йому на шию, і він тоді найбільше боявся, що Сафіє, яка не бачила батька довгі роки, в день арешту їй було 5 місяців, що вона не сприйме його. І він потім мені в листах писав, який він був щасливий і як він приховано на молитовному килимку молився Господу, щоб дочка його прийняла", — пригадала жінка.
За її словами, спостерігати за возз'єднанням дітей та батька як боляче, так і радісно за те, що вони змогли зберегти міцний невидимий зв'язок.
"Боляче від того, що репресивна система зазіхнула на наше право мати особисте сімейне життя і діти без вини залишаються сиротами, а батько не бачить, як ростуть діти. Пам'ятаю півтора року тому, коли ми вперше поїхали на тривале побачення, через 5 років, він не впізнав дітей, і він не міг зіставити, що це його діти. Коли побачив дочок своїх, він просто не повірив очам", — зазначила жінка.
Цього разу з нагоди свята вона разом з дітьми — Саліхом, Самією, Суріє та молодшою Сафіє, — прикрасили кімнату для побачень та підготували святковий стіл.
"Протягом 7 років у монотонних стінах для нього ті ж яскраві кульки, вони були дуже значущі. І коли він окинув поглядом кімнату, почав цілувати дівчаток, обіймати їх, потім син і я. Привітали одне одного з місяцем Рамадан. І в нас була така сімейна традиція, Сейран практично щодня радував нас у цей місяць подарунками або ж солодощі приносив. Для дітей він власноруч шив наволочки на подушки з їхніми іменами і чохол для такого маленького дорожнього Корану, щоб син міг носити його з собою", — сказала Салієва.
Під час святкової вечері дружина бранця Кремля відчувала себе незвично, адже такі радість та щастя бувають дуже рідко через ув'язнення чоловіка.
"У такій радісній і щасливій обстановці ми провели три дні — настільки цінних, незабутніх, що залишає глибокий слід у наших серцях і в його серці для того, щоб наповнити його, надихнути на подальший опір і знаходження у пенітенціарній установі, де щодня ця боротьба, і я дуже вірю, що ці зустрічі обопільно допомагають нам проходити всі ці терни", — наголосила вона.
За ґратами кримський татарин уже майже сім років. У колонії Плавська перебуває з осені 2022 року. Мумінє каже, що на здоров'я не скаржився, але перебування в ув'язненні все одно вплинуло на його фізичний та психологічний стан.
"Він ніколи не говорить про те, що його турбує. Єдине, що я побачила, це колір шкіри. Він не такий як у людини, яка живе на волі. Присутня сіра блідість і видно, що спостерігається нестача вітаміну Д. І дуже-дуже псуються зуби", — уточнила дружина політв'язня.
Салієва зазначила, що найважчим у побаченні з батьком для дітей став останній, третій день. Старшому синові Саліху батько наказав бути головним у родині. Найбільше черговій розлуці з батьком засмутилася молодша донька Сафіє.
"Третій день побачення, воно останнє і вже на ранок нам потрібно йти і вона весь третій день плакала. Вона не хотіла їхати. Ось уявіть, дитина перебувала в ізоляції три дні без гаджетів, без можливості вийти. Це складно для дітей. Для неї — ні. Вона навпаки просила мене: "Мамо, можна ми ще на два дні залишимося, ну будь ласка, я не хочу їхати, я не хочу, щоб баба Батько кримськотатарською мовоютут залишався", — пригадала вона.
Після арешту чоловіка у 2017 році чотирьох неповнолітніх дітей Салієва виховує самотужки. Також вже кілька років вона займається правозахисною діяльністю — допомагає родинам інших політв’язнів, про що Суспільне Крим писали у своєму матеріалі.
"Після арешту Сейрана 2017 року, за підтримки інтелігентного прошарку кримськотатарської громадськості, я ініціювала проєкт дітей ув'язнених "Кримське дитинство", що охоплює три напрямки: психологічний, реабілітаційний, медичний та інтелектуальний. На сьогодні ми опікуємося 254 неповнолітніми дітьми, з яких 14 народилися після арешту батьків", — заявила кримська татарка.
До арешту Сейран Салієв працював екскурсоводом. За освітою — філолог турецької та кримськотатарської мови. Він також був громадянським журналістом "Кримської солідарності" — висвітлював незаконні обшуки та сфабриковані справи проти кримських татар. А ж поки 11 жовтня 2017 року не став фігурантом такої ж сфабрикованої справи.
Його та ще Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, Сервера Зекір'яєва та Ернеса Аметова звинуватили у причетності до організації Хізб ут-Тахрір, яка заборонена в Росії, але вільно діє в багатьох країнах світу. Окупаційний суд присудив чоловікові 16 років позбавлення волі.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook