В Україні та за кордоном стартувала акція "Листи до вільного Криму", щоб заохотити українців та світ підтримати політв'язнів, яких незаконно утримує Росія.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це заявили експерти під час старту ініціативи з підтримки бранців Кремля у Медіацентрі Україна-Укрінформ, повідомляє кореспондент Суспільного Крим.
Головна консультантка Служби забезпечення діяльності "Кримської платформи" Представництва Президента в АР Крим Анна Ситнікова розповіла, що така ініціатива стане знаком для адміністрацій російських в'язниць, що суспільство стежить за умовами утримання українських бранців.
"Просто привітання, просто запитати як у них справи. І для цих людей це надзвичайно важливий момент, оскільки ми вже неодноразово стикалися з родинами політв'язнів, спілкуємося і вони власне кажуть, що ці листи для політв'язнів там у російських в'язницях, у в'язницях окупованого Криму — це ковток свободи", — зазначила Ситнікова.
Станом на сьогодні відомо про 208 кримських політв'язнів, з них 125 — це кримські татари. Людей звинувачують, зокрема, у "дискредитації" російської армії. Але, крім того, окупанти закидають і проукраїнську позицію.
"Хтось "Червону калину" співав, хтось вигукнув "Слава Україні", хтось порізав портрет Путіна. Кожен по-своєму виявляє свій спротив і це надзвичайно важливий сигнал, що люди там борються і ми повинні за кожного з них так само боротися. Пам'ятати про них і розповідати про них", — заявила Ситнікова.
Акція "Листи до вільного Криму" триватиме 4 місяці, з 19 лютого до 19 травня. І це найпростіше, чим кожен може допомогти політбранцям, заявила керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторії Нестеренко.
"Навіть коли політв'язні знаходяться в важких умовах перебування в місцях несвободи і в окупованому Криму, і на території Росії, але коли вони отримують листи, вони розуміють, що громадськість й загалом суспільство їх пам'ятає, що той спротив, який вони чинили до ув'язення — він був немарним", — наголосила Нестеренко.
Водночас, правозахисники оприлюднили список українських політв'язнів, до яких листи можуть дійти. Таких небагато, бо з'ясувати, де утримують бранця, доволі складно. До того ж варто дотримуватись певних вимог. Зокрема, писати російською, бо цього потребує тюремна цензура та уникати політичних висловлювань.
"Можна розповідати про те, що ви сьогодні побачили, про те, чим ви хочете поділитися з людиною, можна навіть надсилати малюнки й все, що вам подобається, щоб підтримати якось цю людину", — заявила Анна Ситнікова.
"Лист до вільного Криму" можна надіслати як онлайн на електронну пошту представництва Президента в АР Крим, так і на скриньку Центру прав людини ZMINA. До акції долучилися також Кримський Дім, Український ПЕН та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, які запропонували свої локації, де приймають листи для ув'язнених.
"Можете писати безосібно, бо особливо в СІЗО в Криму політв'язні знаходяться по 10-15 людей в одній камері і навіть якщо один політв'язень отримає листа, то вони все одно читають його всі разом", – підсумувала Вікторія Нестеренко.
Торік на букфорумі правозахисникам вдалося зібрати понад 300 листів до бранців Кремля. Майже всі дійшли до адресатів. Крім того, самі політв'язні дякували людям за підтримку.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook