Перейти до основного змісту

Не буде позитивного розгляду: адвокат про перспективи скарги РФ до ЄСПЛ щодо "скіфського золота"

Ексклюзивно
"Скіфське золото". Фото: Національний музей Історії України

У разі подання РФ скарги до ЄСПЛ проти Нідерландів та України через передачу "скіфського золота" з Музею Алларда Пірсона в Амстердамі українскій стороні, у Росії не буде жодних перспектив для позитивного рішення.

Про це адвокат Микола Полозов розповів Суспільному Крим.

"Слід зазначити, що, по-перше, Росія виключена з Ради Європи, відповідно, юрисдикції ЄСПЛ на неї не поширюються. Вони можуть намагатись аргументувати тим, що це сталося до виключення. Офіційного представника від РФ в ЄСПЛ немає, але вони можуть найняти якихось адвокатів, які надаватимуть їхні інтереси. Головне, що тут важливо розуміти, що ЄСПЛ розглядає наразі позовні заяви України щодо незаконності дій РФ, пов'язаних з окупацією Криму. І вже було винесено перше рішення, яке охоплює умовно кажучи період із лютого 2014 року до серпня. І Європейський суд чітко та не двозначно вказує, що дії РФ пов'язані з окупацією Криму – незаконні", — зазначив Полозов.

За його словами, немає серйозних перспектив для позитивного розгляду цієї скарги ЄСПЛ для Росії.

"Позиція Росії є абсолютно безпринципною, абсолютно аморальною. Це все одно, що злодій вимагає через суд у законних господарів повернути те, що він ще не встиг вкрасти. І я думаю, що це більше історія про якийсь піар, про спроби нагадати про себе, але юридичних перспектив у цій історії для Росії позитивних я не бачу", — підсумував адвокат.

Історія зі "скіфським золотом"

У музеї Алларда Пірсона у Нідерландах з лютого до серпня 2014 року працювала експозиція "Крим. Золотий острів в Чорному морі", присвячена готам, сарматам та скіфам. На ній представили експонати з п'ятьох українських музеїв, зокрема чотирьох саме кримських:

  • Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України, Київ);
  • Центральний музей Тавриди (Сімферополь);
  • Бахчисарайський історико-культурний заповідник;
  • Керченський історико-археологічний заповідник;
  • Національний заповідник "Херсонес Таврійський".

У лютому 2014 року Росія почала окупацію Криму. Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Музеї Криму де-факто контролює влада Росії, і вона наполягала повернути артефакти саме на окупований півострів. У Нідерландах розпочався судовий процес.

У грудні 2016-го суд в Амстердамі постановив передати кримські артефакти України відповідно до закону про спадщину. Апеляційний суд Амстердама також постановив передати артефакти Україні, але вже на підставі закону України "Про музеї" та наказу Мінкультури від березня 2014 року.

Однак музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів із проханням скасувати рішення Апеляційного суду. Верховний Суд Нідерландів 9 червня відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, а апеляційне рішення залишив без змін. Тому артефакти передали державі Україна, а не музеям Криму, які нині перебувають в окупації.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook

Топ дня

Вибір редакції