На другому парламентському саміті міжнародної Кримської платформи, який відбувся 24 жовтня у Празі, лунали чіткі заяви щодо безпеки України та захисту прав корінних народів. Також змінився ухил до способу деокупації Криму у бік повернення військовим шляхом.
Про це повідомила членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, представниця української делегації Гаяна Юксель в етері "Кримського питання".
Про сценарії деокупації Криму
Питання в тому, що з минулого року змінилася загальна парадигма по питанню Криму.
У 2020-2021 році Кримська платформа створювалася як дипломатично-політичний вимір повернення Криму, а після повномасштабного російського вторгнення в Україну першочергово почали розглядати деокупацію військовим шляхом.
"Яким буде Крим після такого повернення, як будуть відбуватися події з відбудовою Криму — це питання, на які всім зараз вже необхідно починати відповідати. Тому що це буде дуже складний процес", — зазначила Юксель.
Україна розглядає різні сценарії повернення Криму під свій контроль — короткострокові та довгострокові. Один з них — це повернення в Крим, який буде повністю зруйнований, без комунікацій, можливості праці, спілкування, буде зруйнована інфраструктура, будь-яка матеріально-технічна база. Подібний сценарій був застосований у Херсоні.
Наразі варіанти деокупації Криму обговорюються експертною мережею, тому що держслужбовці та парламентарі більш обмежені у своїх можливостях висловлювань.
"Ми маємо проговорювати ці сценарії, бути готові всі — Україна і наші партнери, — і прораховувати наші кроки наперед в контексті деокупації Криму", — розповіла вона.
Про заяви Чехії
Щодо заяв політиків Чехії на другому парламентському саміті Кримської платформи, членкиня Меджлісу наголосила, що "посили були дуже чіткі".
"Там була чітка артикуляція, чіткі меседжі: безпека України — це наша безпека, ми не маємо втомлюватися, ми не маємо звертати увагу на те, що другий рік повномасштабного вторгнення, ми не маємо йти на поводу і брехню путінської пропаганди, ми маємо продовжувати підтримувати Україну. Тому у цьому контексті — і політики, і громадянське суспільство, і, навіть, запитання від журналістів, вони були однакові в Чехії", — розповіла вона.
Про захист кримських татар
Майже у всіх виступах лунали заяви про необхідність захисту корінного населення Криму. Зокрема, проговорювали тему тиску та репресій корінних народів України, особливо кримських татар.
"Постійно в контексті спілкування, на різних рівнях обов'язково говорили про питання корінних народів. Загальні речі вже висловив Рефат Чубаров (глава Меджлісу кримськотатарського народу — ред.). Справа в тому, що майбутнє Криму не може розглядатися без захисту і становлення прав корінних народів — обов'язково має бути пов'язано. Крім того, що це має бути політичні права, такі, які закріплюють права корінних народів, має проводити дії, які спрямовані зараз вже на захист. Наприклад, прийняття списку Магнітського або списку такого, як Магнітського по відношенню до тих, хто коїть, створює репресії стосовно корінних народів", — зазначила Юксель.
Також вона додала, що необхідно проводити ще й такі дії для захисту корінних народів України: визнання депортації кримських татар 1944 року актом геноциду, розголошення політичних справ з представниками цього народу, а також зв'язок з громадянами у Криму.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook