Російська окупаційна влада продовжує вилучати майно українців у Криму під приводом «націоналізації». До списків потрапляють квартири, підприємства та інші об'єкти нерухомості. Водночас рішення про вилучення майна можуть ухвалювати ще до судового розгляду, а підставою для цього стають, зокрема, звинувачення у «співпраці з українськими спецслужбами або підтримці Збройних сил України».
Як працює цей механізм, хто визначає долю майна та як окупанти використовують його вилучення для тиску на жителів півострова, Суспільне Крим розбиралося разом із правозахисниками та представниками української прокуратури.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Жінка, яка розповіла свою історію на умовах анонімності, виїхала з Криму разом із родиною ще у 2014 році, залишивши там квартиру. Оскільки російських документів на нерухомість вона не мала, родина згодом вирішила переоформити житло на довірену особу.
«І вже коли всі процедури були завершені на території Криму, в день, коли людина отримала документи про те, що має право зареєструвати це майно на себе, щоб убезпечити його від націоналізації, мені додому на пошту прийшов лист від окупаційної влади», — розповіла жінка, яка побажала залишитися анонімною.
У листі йшлося про рішення щодо «націоналізації» квартири. Жінку також викликали до окупаційного суду. Однак на той момент нерухомість уже була переоформлена на іншу людину.
«Фактично рішення про "націоналізацію" ухвалив певний орган окупаційної влади, але судові засідання ще не відбулися. Людина, яка набула це майно, подала документи про те, що воно їй належить, і що вона має документи російсько-окупаційної влади. Це насправді захистило майно. Суд визначив, що воно не підлягає націоналізації. Але це просто така дивовижна випадковість», — зазначила жінка.
Списки майна, яке окупаційна влада планує вилучити, публікують у відкритому доступі. У Севастополі такі переліки оприлюднює призначений Росією «губернатор» Михайло Развожаєв. У них є як нерухомість окремих людей, так і підприємства.
Серед тих, чиє майно вирішили вилучити, — Віктор Піскунов, якого в Севастополі знають як президента Федерації зимового плавання. Він є старшим мічманом у відставці. Російська влада стверджує, що його зять працює в українській військовій розвідці. Проти Піскунова порушили кримінальну справу за статтею про «незаконний обіг вибухових речовин».
Ще один приклад — подружжя Харченків. За твердженням російського слідства, із лютого 2024 року вони нібито співпрацювали з українською розвідкою та передавали, зокрема, інформацію про кораблі Чорноморського флоту РФ. Подружжя вже рік перебуває в СІЗО за підозрою у державній зраді.
Окупаційна влада також заявляла про конфіскацію підприємств, які, за її версією, «підтримували ЗСУ». Серед них — Севастопольський приладобудівний завод «Парус» та електротехнічне підприємство «Сатурн».
У Кримській правозахисній групі розповідають, що в Севастополі працює так звана «Антитерористична комісія», яка бере участь у вирішенні долі майна.
«ФСБшникам достатньо, судячи з цього повідомлення Развожаєва, просто надати інформацію цій антитерористичній комісії. Я собі слабо уявляю, що члени цієї антитерористичної комісії будуть заперечувати інформацію ФСБ. Абсолютно навряд чи», — зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За словами правозахисниці, під загрозою вилучення можуть опинитися не лише ті, хто справді допомагав Україні, а й люди, які стали об'єктами особистих конфліктів або помсти.
«Під цей каток можуть потрапити не тільки наші громадяни, які дійсно допомагали своїй державі, але й ті, які просто мали місцеві конфлікти, і Севастопольська окупаційна влада вирішила таким чином позбутися цієї людини, або захопити майно, або просто це може бути банальна помста», — наголосила Скрипник.
Вилучення майна у кримчан почалося майже одразу після окупації півострова. У Регіональному центрі прав людини згадують випадок 2015 року, коли чоловік «публікував дописи та коментарі на підтримку Збройних сил України».
«У нього було вилучено все майно. І, окрім цього, у його матері також вилучили майно, хоча щодо неї не було встановлено жодних подібних дій», — розповіла юристка Регіонального центру прав людини Анастасія Сидоренко.
Українська прокуратура документує випадки незаконного вилучення майна на окупованому півострові. Інформацію про такі правопорушення збирають переважно з відкритих джерел.
«На теперішній час у нас зареєстровано 25 кримінальних проваджень за цими фактами, досліджується більш ніж 150 правопорушень. Тому кожен такий факт обов'язково фіксується та документується», — повідомила начальниця відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Вікторія Крамаренко.
За даними української прокуратури, окупаційна влада незаконно націоналізувала та привласнила в Криму тисячі об'єктів — від житла до підприємств. У прокуратурі такі дії Росії кваліфікують як воєнний злочин.
Водночас право власності українців на їхнє майно зберігається, попри рішення окупаційної влади про його вилучення.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.