1 червня в Україні розпочалася вступна кампанія до вишів для абітурієнтів з окупованих територій. Вона триватиме до 30 вересня, вони можуть вступити до українських вишів за спрощеною процедурою — без НМТ і українських документів.
Як працює ця система та з якими викликами стикаються школярі з Криму та інших тимчасово окупованих територій, з'ясовувало Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Останній навчальний рік в українській школі для школярів у Криму розпочався у 2013-му. Далі — окупація. Катерина тоді була у другому класі. Справжнє ім’я дівчини ми не вказуємо з міркувань безпеки. Попри те, що 9 років школярка жила в окупації, торік вона вступила до українського вишу — Національного університету імені Тараса Шевченка, на факультет журналістики.
"У Криму взагалі ніколи не хотіла вступати. Бо розуміла, що це і не престижно якось буде, і диплом цей не буде вважатися чимось пріоритетним. І не знаю, після повномасштабного вторгнення вирішила, що так буде правильно", — каже дівчина.
Виїжджала з Криму — через територію Росії, далі — Білорусь і звідти гуманітарним коридором в Україну. У Києві на Катерину чекав хлопець, який виїхав на навчання з півострова раніше. Шлях дівчини, аби вступити до українського вишу, почався з освітнього центру "Крим — Україна".
Спершу вступник має визначитися із закладом вищої освіти, після чого звернутися до освітніх центрів "Крим — Україна" Центри створені для забезпечення можливості здобуття вищої освіти особами з тимчасово окупованих територій Криму та Донбасучи "Донбас — Україна". Вони функціонують як на базі університетів, так і дистанційно. Тут кажуть: для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій діє спрощена програма — без складання національного мультипредметного тесту та без українських документів.
"Документи вони подають ті, які в них є. Якщо є паспорт громадянина України — беруть його. Якщо немає — приймаємо за свідоцтвом про народження українського зразка, якщо таке є. Далі все допомагає вже освітній центр. Ну і, звісно, що в більшості тих, хто звертається саме через освітній центр, у них нелегітимні документи про освіту", — розповідає Світлана Садовська, керівниця відділу супроводу вступної кампанії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Документи можна подати дистанційно — через електронний кабінет вступника, — додає Світлана Садовська. Шкільні атестати, видані окупаційною владою, Україна не визнає. Тож освітній центр направить вступника в Школу екстернів, де той має скласти два іспити: українську мову та історію України, щоб отримати українське свідоцтво про середню освіту.
Таке оцінювання можна пройти і дистанційно, розповідає координатор освітніх програм Центру громадянської просвіти "Альменда" Олег Охредько. А для підготовки до іспитів розробили спеціальні посібники — вони у вільному доступі в інтернеті.
"Ми підготували два посібники. Автором одного я є — якраз з історії України. І вона написана відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти. Саме за цією програмою і будуть формуватися питання для проведення так званого річного оцінювання або державної атестації. Це практично та сама програма, за якою навчаються діти і складають навіть НМТ. Тобто — починаючи з матеріалів про виникнення української держави і завершуючи подіями приблизно 20-х років нашого століття. Просто події останніх років не включають, бо це може створювати небезпеку для дітей на тимчасово окупованій території", — говорить він.
Олег Охредько каже: головна проблема у тому, що школярі на окупованих територіях не отримують повної інформації про вступну кампанію в Україні. До прикладу, Катерина про підготовчі посібники не знала і готувалася самотужки.
"Я здавала вже в Києві іспити — мову, і історію в один день. І мені одразу сказали оцінку. Я зрозуміла, що, напевно, дуже добре я не складу, бо не дуже готувалася насправді. Але розраховувала, що бал все одно буде трохи вищим. В день самих іспитів я дуже розхвилювалася. Зараз розумію, що іспити не були дуже складними. Просто це хвилювання — по-перше. А по-друге, коли ти одразу приїжджаєш з окупованої території і переходиш на українську, бачиш усі українські правила, якісь питання — це, звісно, складно, незрозуміло, ти хвилюєшся", — каже дівчина.
Також треба скласти іспит на базі обраного університету. У 2025-му таких оцінювань два: обов’язкова — математика. А от іноземна мова, біологія, фізика, хімія або географія — на вибір. Після іспитів абітурієнт, який вступає за спрощеною системою, має право подати п’ять заявок, проте лише до одного вищого навчального закладу. Щоб претендувати на бюджет, за кожен іспит потрібно набрати не менше 130 балів. Крім того ще діють рейтингові правила самих вишів.
"Після того, як я побачила свій середній бал за іспити — 149, я зрозуміла, що це не дуже добра оцінка. Мені сказали, що мене мають перевести або ще до початку навчального року, або — якщо не вистачить місць — то зроблять це впродовж першого місяця. А поки я маю податись на контракт. Мені сказали, що просто так мою заявку подали — і в Міністерство освіти, і ще кудись від університету. І казали просто чекати", — говорить Катерина.
Ровесники Катерини — останні, хто застали українську школу в Криму, хоча б у першому класі. Цьогорічні випускники навчалися лише за російською програмою, — каже Олег Охредько. Попри це та складнощі з виїздом, він вважає, що вступники з півострова цьогоріч будуть. Постійна представниця президента України в АР Крим Ольга Куришко додає — щоби заохочувати абітурієнтів з окупованих територій вступати до українських вишів, потрібно пояснювати переваги такої освіти.
"Українська освіта може давати дуже багато можливостей для молодого покоління. Друга складова — це перспективи подальшого працевлаштування. Бо, скажімо так, може бути відчутний розрив у світосприйнятті. Адже 11 років відсутності там стабільного зв’язку з державою, громадянином якої ти є, і відсутність інформації про ті процеси, які відбуваються на підконтрольній Україні території, не дають можливості зрозуміти, де, наприклад, ця людина зможе застосовувати свої знання", — пояснює Ольга Куришко.
За рік навчання Катерина наздогнала по програмі одногрупників, її середній бал — понад 90. Вона каже, що попри всі складнощі, не пошкодувала, що вступила саме до українського університету.
"Просто було і легко, і вільно відчувати себе, перебуваючи в цьому суспільстві. У цій країні. За рік навчання в українському закладі я не відчула ні агресії, ні злоби — лише підтримку. І це дуже приємно".
В освітньому центрі "Крим — Україна" при університеті Шевченка кажуть: цьогоріч уже отримували листи від абітурієнтів-кримчан, які цікавилися умовами вступу.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube