Третього червня Служба безпеки України влаштувала підрив біля опори Кримського мосту, застосувавши понад тонну вибухівки. Двома днями раніше партизани влаштували підрив на залізниці, яку Росія будує до окупованого Криму.
Ці спецоперації спрямовані на те, аби порушити військово-транспортну логістику росіян. В ГУР Суспільному Крим розповідали, що на півострові розвідці допомагає місцевий рух опору. Про українське підпілля, диверсії в тилу окупантів і як росіяни намагаються захистити свою військову базу в захопленому Криму – читайте у розмові з агентом партизанського руху АТЕШ.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
— 1 червня була спецоперація “Павутина” і цікаво, як після цього окупанти намагаються посилити захист воєнних аеродромів у Криму: які саме дії відбуваються і що, можливо, вам вдалося зафіксувати?
— Так, дійсно, після успішної операції СБУ “Павутина” окупанти зрозуміли свою вразливість. Вони не очікували — на що здатні українські сили. І також вони почали переглядати в Криму методи захисту аеродромів. Наші агенти зафіксували, що на аеродромах у Саках, Качі, Бельбеку, тобто, на західному узбережжі Криму, посилені заходи захисту. Окупанти більше залучають своїх військових, запроваджують додаткові чергування, збільшують радіус патрулювання навколо цих аеродромів. Раніше суттєво не виходили за межі цих аеродромів, наприклад, у Качі.
Зараз помітно, як ходять військові і на відстані близько 500 метрів від аеродрому патрулюють і фіксують людей, які можуть робити запис чи фото цих аеродромів. Людей більше в них не стало, саме військових, а патрулів стало більше. Через це військові скаржаться. Як самі пишуть, так і наші агенти повідомляють, що у середині цих підрозділів дуже негативно до цього ставляться.
Кажуть: часто працюють “на межі”, бо людей постійно переміщують на лінію фронту, а самих військових значно менше на аеродромах, ніж було раніше. Також наші агенти, які їздять часто з Херсонської області в Крим, нам повідомляли, що суттєво збільшився рівень фільтрації, перевірок на адмінкордоні Криму і Херсонської області. Особливо, що стосується вантажних транспортів, не тільки фур, але і “бусиків” різних, багатомісних транспортерів тощо. Тому, дійсно, заходи захисту аеродромів посилені.
— А якщо говорити про реальний стан, боєготовність, боєздатність аеродромів у Криму, зокрема про ті, які ви перерахували, чи відбувається там передислокація техніки, чи помічали щось подібне?
— Цього ми не помічали. Як було, так все і залишається. Ті самі об'єкти нікуди не діваються, тому що вони активно застосовуються і їм зручніше використовувати Крим. Ближча відстань і менше часу для реагування українських сил протиповітряної оборони.
— Торік стало відомо, що в Криму російські військові почали відновлювати і колишні військові аеродроми, зокрема, біля Керчі. Чи мають росіяни успіх у цьому відновленні?
— Наскільки ми знаємо, там відбулись якісь будівельні роботи, але, фактично, в робочий стан цей аеродром ще не був введений.
— За вашими спостереженнями, який аеродром в Криму може бути найважливішим для росіян, найбільш боєздатним, або, який вони найбільше охороняють?
— Це аеродром у Новофедорівці, відомий як “Саки”. Також “Бельбек”, він подвійного призначення, він на північ від Севастополя, і також використовується російськими військовими. Там і армійська авіація, і винищувачі, тому вони дійсно наважливіші.
— Давайте тоді про Кримський міст поговоримо. Після удару українських спецслужб 3 червня, що відбувалося в той день? Наскільки я зрозуміла із повідомлень, то рух транспорту мостом був перекритий ще вранці. Потім стався удар після цього там були ще вибухи. Можливо, у вас більше інформації, що тоді саме відбувалося від ранку навколо мосту?
— Ми почали отримувати інформацію близько шостої ранку від наших людей, які безпосередньо, чули вибух, але вже пізніше дізналися з публічної інформації, що там щось трапилося. І ті люди, які також причетні до охорони Керченського мосту, так званого Кримського, вони також передавали інформацію, що там щось вибухнуло і до кінця не було зрозуміло, що саме сталося. Як і окупанти, так і ці люди не були впевнені в тому, що це диверсійна робота. Нам також повідомляють, що останніми днями посилилися перевірки на Кримському мосту. Людей стали тримати довше, часто вони скаржаться, що доводиться в цих величезних заторах стояти годинами. Але нічого глобального ми не фіксуємо.
— Можливо, ви відстежували, як змінювалася увага росіян до мосту після першої, другої атаки, от зараз третя була? Вони намагаються ліквідувати наслідки, які є, а потім просто забувають про міст і займаються якимись іншими справами? Чи, можливо, там пересувають техніку, ППО поближче?
— Цей міст – він, напевно, є найбільш захищеним об'єктом у світі, якщо не враховувати Кремль. Вони вже максимально застосували всі можливі заходи, на які лише були здатні. Зараз там шалена кількість засобів РЕБ, особливо коли піднімається українська авіація, коли в Криму є тривога, зв'язок у районі Керчі просто “лягає”. Російський РЕБ він доволі непоганий, як на свої гроші. “Натикано” ППО на таких невеликих острівках вздовж самого мосту.
Вони ставлять “Панцирі”, С-300, вони їх маскують, ми це навіть показували у своєму каналі, це є у відкритому доступі. І їх там дійсно якась шалена кількість у районі Керчі. Є і буєві загородження, ставлять сітки.
Але дійсно - Силам оборони України вдалося пройти цей бар'єр і вдарити, тому сподіваюся, що це не востаннє і нам вдасться нарешті покінчити з цим об'єктом, закінчити його історію. Ми активно діємо по ньому, наші люди передають інформацію, часто по ньому наші люди їздять з Краснодара в Крим. Є людина, яка постійно “катається” і постійно намагається зафільмувати, передати безпечно у письмовій формі всю інформацію. Ми передавали інформацію про розміщення засобів РЕБ, засобів ППО росіян. І навіть цікаво, що вони ще можуть зробити, щоб уберегти цей міст. Бо вони вважали, що вже все максимально зробили. Рапортували, що це максимально забезпечений об'єкт. Але, як бачите, все-таки вдається наносити нових ударів.
— А наскільки росіяни активно використовують Кримський міст для транспортування військового вантажу?
— Зараз його роль, у плані логістики, зменшилася. Зараз вони більше використовують територію окупованої частини південної України. Залізницю, автомобільну дорогу.
— Тобто, я правильно розумію, що вони стільки ППО, РЕБ наставили, “захистили” об'єкт, і він не використовується для вантажів військового призначення? Тож вони оберігають його як символ, як самі кажуть, “возз'єднання”?
— Це питання, можливо, вже не так військове, як соціальне. Бо це шлях возити продукти, якщо не враховувати поромні переправи. І це зв'язок окупованого Криму з Росією. З Краснодарського краю возити легше, приміром, паливо. Логістично зручніше. І також це важливо з точки зору інформаційної, тому що це важливий символ особисто для Путіна і це буде особиста поразка Путіна, якщо цей міст буде знищено.
— Щодо залізниці. 1 червня у вас на каналі я бачила повідомлення про диверсію на залізниці на півдні України. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей відрізок залізниці. Чим він важливий?
— Зараз активну військову логістику російські окупанти покладають саме на залізницю на новоокупованих територіях України, а не на Кримський міст. І тому окупанти дуже багато зусиль докладають, щоб зробити ці нові логістичні ланцюжки, саме на залізниці, найбільш дешевими, найбільш масовими, щоб забезпечувати свої війська. Вони будують нові гілки логістичні саме в Донецькій області, щоб з'єднати з Таганрогом. І з Маріуполя зараз ділянка залізниці готується. У 2024-му році побудовані гілки, які з'єднують Ростов, Донецьк, Волноваху, Маріуполь і далі Запорізьку область. І ця нова побудована гілка, яку вони з’єднали, активно застосовується для того, щоб перевозити і пальне, і боєприпаси, і різне військове майно. Тому це найбільш для нас пріоритетний напрямок щодо диверсій. І там ми дуже багато своїх власних зусиль, і часу, і людей туди залучаємо. Залучаємо не тільки з Донецької області, а і з Луганської, з Ростова люди працюють. І навіть із Херсонської області. Ми відряджаємо туди людей, просимо поїхати, щоб підготувати такі важливі дії саме на оці нові ділянки у Донецькій області.
— Наскільки росіяни намагаються вберегти оці залізничні вузли, порівняно з аеродромами? Вони посилили охорону?
— Вони, звісно, охороняються. Що стосується Росії, то ні. Бо там великі відстані, дуже великі кілометражі. Але там стоять камери, майже на всіх переїздах є камери, які направлені на те, щоб зберегти ці самі релейні шафи. На окупованих українських територіях все набагато гірше. Там, крім того, що камери стоять, там ще і здійснюють патрулювання екіпажі, ми думаємо, що це поліція. Екіпажі поліції їздять на військових машинах, з цивільними номерами, і вони також виявляють підозрюваних людей, які можуть ходити, щось фотографувати, розвідувати.
Навіть в Росії на кожній такій шафі є наклейки: “Не пали, це загрожує до 20 років позбавлення волі”. Навіть у такому інформаційному плані вони намагаються робити. У Донецькій області в тому і цінність проведеної операції, про яку ми розказали 1 червня, що дуже сильно охороняється, але лише людина змогла туди непомітно прийти і знищити цей об'єкт інфраструктури.
І також окупантам доведеться витратити гроші, ресурси, час. У контексті забезпечення фронту питання часу — дуже важливе. Це шкодить фронту.
— Щодо протиповітряної оборони росіян в Криму: чимало було повідомлень, що Збройні Сили України завдали удару, щось десь горіло. Але, знову ж таки, ППО в Криму, на жаль, воно не погане, як ви і самі сказали. Як воно зараз у них налаштоване? Вони його дислокують, постійно переміщують, щоби Збройні Сили України не могли завдати удару, намагаються приховати?
— Так, це стандартні військові процедури, які вони використовують з 2022 року. Екіпажі ППО мають певну лінію відповідальності І вони змінюють своє місце в якийсь проміжок часу від трьох до восьми годин. Вони постійно змінюють своє місце розташування, при чому доволі суттєво. Такі процедури стандартні, вони застосовуються як українцями, так і росіянами.
— Пам'ятаю, торік було повідомлення, що Збройні Сили України змогли вразити за півтора місяця близько 15 російських систем ППО. Можливо, ви були залучені до розвід операцій щодо їхнього розташування чи співпраці з українськими спецслужбами? Щось в цьому плані ваш рух робить?
— Так, ця робота постійна і надзвичайно важлива, в ній зацікавлені різні спецслужби України, до нас звертаються, ми ніколи не відмовляємо, навпаки дуже багато зусиль у цьому напрямку докладаємо. Ми фіксували і передавали інформацію про розміщення. Навіть з фотографіями на півночі Криму, на північний схід від Джанкоя. Наші люди там проводили, дуже ризиковані маршрути проходили і дійсно знаходили там машини з ППО. І навіть за останній тиждень в одному із сіл місцеві жителі нам передали інформацію про те, що там розміщуються російські сили ППО і що звідти виходять ракети, щоб збивати українські дрони.
— І ще таке питання: кілька тижнів тому говорила з представником Головного управління розвідки України. Він, зокрема, сказав, що на Кримському півострові чимало людей, які готові співпрацювати, і їх, попри 11 років окупації, стає більше. Бо люди зрозуміли, що таке Росія, навіть ті, хто спочатку її зустрічав. Щодо партизанського руху – наскільки він масштабний зараз і чи відбувається активізація або спад?
— Це питання відноситься до суспільно-політичних настроїв і все йде з прив'язкою до тих же новин і дій військових на фронті. Не спад, але певну стагнацію ми відчули в той момент, коли це відчуло українське суспільство, суспільство на окупованих територіях. І це дійсно є для нас викликом, з яким ми боремося і намагаємося використовувати все нові методи для того, щоб люди до нас долучалися. І зараз це трішки важче, ніж було в 22-му році.
Люди, які навіть до війни нейтрально відносились до Росії, у їхній свідомості стався переломний момент саме у 2022-му році. І чим далі, тим більше. Вони з'ясували для себе, як, наприклад, один чоловік із Севастополя, або жінка в Євпаторії, які нам так і писали, що “я вважав, що Росія, звичайно, окупант, але ж ніколи не міг подумати, що таке вони можуть робити. Що в 21-му столітті можна таке робити. Я відчуваю потребу чимось допомогти Україні, якоюсь інформацією, якоюсь листівкою, або якимись діями”. Тому це все дуже залежить від суспільно-політичної ситуації.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube