Центр з протидії екстремізму МВС Росії, більш відомий як "Центр Е", був створений у 2008 році нібито для боротьби з екстремізмом. Але на практиці цей підрозділ перетворився на інструмент політичного тиску. У Криму він активно використовується проти проукраїнських активістів, правозахисників, незалежних адвокатів.
Суспільне Крим на умовах анонімності поспілкувалося з кримським адвокатом та кримчанкою, яку затримували представники "Центру Е". Розповідаємо, як окупанти під прикриттям боротьби з екстремізмом — нищать інакодумство на захопленому півострові.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Вибити свідчення, "поговорити" у підвалі, змусити зізнатись"
Центр "Е" (Центр протидії екстремізму) — це структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. Після ліквідації там РУБОП (Регіональне управління боротьби з організованою злочинністю) у 2008 році більшість колишніх співробітників були переведені до новоствореного Центру "Е".
За словами адвоката Миколи Полозова, це визначило репресивний характер нового органу:
"Коли розпустили РУБОП, ці люди не зникли — їх просто перепризначили. Фактично вся структура Центру "Е" формувалася з тих, хто працював у 1990-х проти організованої злочинності. У них були свої звички, свої методи — вибити свідчення, "поговорити" у підвалі, змусити зізнатись. Вони діяли поза правовим полем і мали повний карт-бланш від керівництва. Зараз вони використовують ті ж самі практики, просто вже проти цивільних, проти адвокатів, активістів, релігійних громад. І це не випадковість — це системна політика".
Після окупації Криму в 2014 році Центр "Е" став ключовим гравцем у системі переслідувань. Особливо — проти кримських татар і тих, хто виступає проти окупації Криму. Полозов наводить приклади з власної практики:
"Їхня головна зброя — це тиск. Вони не юристи, не слідчі — вони не ведуть розслідування. Їх викликають, коли треба "зламати" людину. Погрожують родині, можуть затримати брата або дружину, обшукують без адвоката, іноді застосовують фізичне насильство. Я бачив це не раз — після таких бесід люди поверталися зовсім іншими. І коли вони зрозуміли, що адвокати почали ставати між ними і жертвою, тоді вони взялися і за адвокатів".
"Зламати не тільки підзахисного, а й того, хто його захищає"
Адвокати, які захищають політичних в’язнів у Криму, самі стали мішенню. Це нова тенденція останніх років, каже Полозов:
"Зараз в окупованому Криму адвокат — це не просто юрист, а ворог. Якщо ти ефективно працюєш, фіксуєш тортури, розповідаєш про справи в медіа, — значить ти вже в зоні ризику. Спочатку — стеження, потім обшук, а далі — кримінальна справа. Я знаю колег, у яких вдома вилучали всю техніку просто щоб паралізувати роботу. У Центрі "Е" адвокатів розглядають як організаторів, як лідерів — а отже, їх треба нейтралізувати першими. Вони хочуть зламати не тільки підзахисного, а й того, хто його захищає".
Він зазначає, що Центр "Е" не конкурує з ФСБ, за його спостереженнями, працівники Центру ставляться до них із повагою і називають поміж собою "старшими братами".
За словами кримського адвоката, який побажав не називати свого імені з міркувань безпеки, Центр протидії екстремізму виступає виконавцем завдань, які ставлять інші силові структури, зокрема ФСБ і МВС.
"Я думаю, що Центр Е не є автором переслідування адвокатів, вони, скоріше, виконавці. Тут йде консолідована робота кількох органів, зокрема, ФСБ і МВС. Тобто є певне завдання, яке виконує Центр протидії екстремізму", — розповідає співрозмовник Суспільне Крим.
Він додає, що Центр виступає тим, хто формує адміністративні протоколи, проводить затримання та забезпечує тиск на правників:
"Вони створюють адміністративний протокол, затримують людей — цей момент точно присутній. Переслідування адвокатів почалося, мабуть, з 2017 року, коли співробітники Центру затримали перших — Едема Семедляєва та Еміля Курбедінова, що їхали на обшук до іншого правозахисника".
Методи тиску включають адміністративні затримання, обшуки в будинках і офісах, штрафи та арешти, які часто поєднують, щоб максимально ускладнити життя адвокатам.
"Форма переслідування — це стандартне затримання, складання протоколу і притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо можливий адміністративний арешт — його застосовують. Якщо ні – штраф. Часто ці покарання використовуються одночасно або по черзі. Це робиться, щоб «і по кишені вдарити, і з роботи вибити на певний час", — пояснює кримський адвокат.
Він каже, такий тиск має на меті стримати адвокатів від публічної діяльності і відстоювання прав підзахисних:
"Це певний посил адвокатам: сьогодні ми тебе закрили на 10-15 діб, а завтра можемо і на довший термін. Це привіт за те, що вони виконують професійну роботу, залишаються публічними, коментують кримінальні справи, показують, що переслідування не мають законних підстав".
З початку окупації Криму адвокати, які захищають політв’язнів, зазнають системних репресій з боку російських силових структур. Центр протидії екстремізму виступає одним із головних інструментів тиску, використовуючи адміністративні затримання, штрафи і навіть позбавлення ліцензій, що фактично позбавляє адвокатів можливості працювати.
Одним із таких випадків стало затримання адвоката Едема Семедляєва у травні 2022 року за публікацію в соцмережах, яку російська влада кваліфікувала як "дискредитацію збройних сил РФ". Наступного дня затримали його захисників – Еміля Курбедінова, Айдера Азаматова та Еміне Авамілєву, звинувативши їх в організації несанкціонованого заходу. Їх засудили до адміністративних арештів.
У липні 2022 року адвокатів Лілю Гемеджи, Рустема Кямілєва та Назіма Шейхмамбетова позбавили ліцензій без попередження, що унеможливило їхню подальшу роботу в статусі адвокатів. Обшук в будинку Рустема Кямілєва і подальше його затримання силовиками в листопаді 2024 року.
Адвокат Олексій Ладін теж зазнав переслідувань через свою професійну діяльність. Ці випадки свідчать про політично мотивований характер репресій, що мають на меті зламати опір незалежних адвокатів у Криму та зупинити захист прав людини на півострові.
"Просто скажіть: "Так, винна"
Центр "Е" активно стежить за людьми у соцмережах, у першу чергу за "ВКонтакте", яка заборонена в Україні. Там, за словами Полозова, у них практично необмежений доступ:
"ВКонтакте" — це головне джерело для Центру "Е" . Вони отримують переписки, дивляться, кому людина писала, що лайкала, які групи читала. Іноді навіть можуть увійти у ваш обліковий запис і щось написати, щоб потім використати це як доказ".
Полозов додає стосовно останнього, що таких випадків у Криму поки не було зафіксовано, зате на території РФ є кілька справ, коли силовики самі писали на сторінках людей, а потім самі ж відкривали проти них справи.
Жінка з Криму, яка з міркувань безпеки побажала залишитися анонімною, розповіла Суспільному Крим про досвід особистого зіткнення з Центром з протидії екстремізму. Те, що сталося, вона називає несподіваним та незаконним затриманням.
За її словами, четверо чоловіків раптово підбігли до неї просто біля її дому, без жодних пояснень схопили й силоміць посадили в службову автівку.
"Я навіть не встигла зрозуміти, що відбувається. Просто схопили і посадили в машину. Ніхто не показав жодних документів", — розповідає вона.
В автівці їй сказали, що це працівники Центру з протидії екстремізму. Жінка наполягала на офіційних документах, які б підтверджували законність затримання, але почула лише: "все пояснять у Центрі".
На її слова про те, що вдома залишилися неповнолітні діти, серед яких дитина з інвалідністю, один із силовиків заявив, що "вдома присутні родичі і стежать за ситуацією". Кримчанка підозрює, що до того, як її затримали, за її будинком стежили.
"Я просила зв’язатися з адвокатом. Мені довго відмовляли, потім дозволили зателефонувати — але розмова була на гучному зв’язку, я намагалася зберігати спокій і сказати, що мене затримали незаконно", — згадує вона.
Далі почалися допити, без адвоката, з психологічним тиском і спробами змусити визнати провину за начебто публікацію забороненої символіки в соцмережах. Коли жінка відмовилася давати свідчення чи підписувати документи, їй говорили: "Просто скажіть: "Так, винна".
"Я відповіла, що ні в чому не винна. Вони хотіли хоч якесь зізнання, підозрюю, мене писали на аудіо чи відео, але я стояла на своєму", — говорить вона.
Після цього затриману повезли на психіатричний та наркологічний огляд, який засвідчив її адекватний стан. Затримання завершилося повідомленням: "Ідіть, вас чекають. Завтра суд". Героїня, яка поділилася своєю історією, отримала адміністративний штраф.
Хто працює в Центрі "Е": імена та методи
Більшість працівників Центру залишаються в тіні. Але у справах часом спливають одні й ті ж прізвища. Інших достатньо складно ідентифікувати, вони намагаються не оприлюднювати про себе дані, не фігурують на фото.
У справах кримських татар або релігійних громад постійно згадується Руслан Шамбазов і Юрій Цимбал.
"Ми не знаємо, скільки в них агентури, скільки людей вони завербували і хто з них регулярно передає якусь інформацію. З досвіду — зазвичай у регіоні працюють кілька десятків таких співробітників. У випадку з Кримом, зважаючи на його специфіку як окупованої території, штат могли збільшити. Але не думаю, що йдеться про тисячі. Можливо, це сотня, півтори сотні людей", — припускає Микола Полозов.
Редакція Суспільне Крим отримала інформацію про те, що, як мінімум, четверо співробітників Центру "Е" були причетні до смерті людини. Мова йде про "справу Веджіє Кашка".
23 листопада 2017 року в Сімферополі російські силовики затримали групу кримських татар — Казима Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі — за підозрою у вимаганні грошей у громадянина Туреччини Юсуфа Айтана.
Під час затримання 83-річній ветеранці кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка стало зле. Вона померла прямо в кареті "швидкої" під час затримання. Адвокати наполягали: силовики, які брали участь у затриманні, одягали наручники на Веджіє Кашка й не пускали "швидку", яка приїхала на виклик, внаслідок чого жінка померла.
Редакції стало відомо, що в цьому затриманні брали участь четверо співробітників Центру "Е". Згідно з документами, які є в розпорядженні редакції, на місці затримання восени 2017 року були:
- старший оперуповноважений Микола Белашов,
- на той момент оперуповноважений Серикбай Кашпанов,
- заступник начальника відділу Костянтин Уразов,
- оперуповноважений Руслан Шамбазов.
Свідчення всіх чотирьох схожі між собою. Хтось, як Руслан Шамбазов, пише, що після того, як Веджіє Кашка стало зле, "швидка" була викликана одразу, проїзду автівці ніхто не заважав. Микола Белашов вказав, що взагалі "пішов" з місця затримання і про смерть Веджіє Кашка дізнався пізніше від колег.
Костянтин Уразов в своїх поясненнях стверджує, що "спостерігав з кафе, як працюють слідчі". А Серикбай Кашпанов, за інформацією з відкритих джерел, пішов на підвищення і зараз обіймає посаду заступника начальника 1-го відділу Центру протидії екстремізму.
Слідком Росії відмовив Миколі Полозову в порушенні кримінальної справи щодо смерті Веджіє Кашка. Пізніше підконтрольні Росії Київський районний суд в Сімферополі і Верховний суд Криму відхилили скарги адвоката. Після цього Полозов звернувся до Європейського суду з прав людини, де документи перебувають на розгляді й досі.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube