До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу команда Суспільного Крим підготувала документальний проєкт "Пам’ять/Hatıra". Його презентували 19 травня в Духовному управлінні мусульман Криму в Києві. Співорганізатором заходу стало медіа "Crimea vox".
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного Крим.
"У цьому проєкті нас цікавило два аспекти. Перший з них — це контекст пам'яті. Тому він і називається "Памʼять". Ота пам'ять, яка сформована завдяки Oral history — передання з вуст у вуста, з покоління в покоління. Кожне з трьох поколінь, які є у нас є у проєкті, — найстарше, середнє і молоде — сформувало собі розуміння депортації як такої", — розповіла авторка проєкту Оксана Бовсуновська.
Документальний проєкт показали у Духовному управлінні мусульман Криму (ДУМК). Модератором заходу став надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Наріман Джелял.
Після презентації муфтій ДУМК Айдер Рустемов прочитав молитву за загиблими кримськими татарами, а також помолився за повернення на батьківщину — до деокупованого Криму.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зауважив, що дуже важливо, аби зберігалася колективна пам'ять, яка весь час коригує індивідуальну пам'ять людей.
"І дуже важливо, щоб колективна пам'ять не була викривлена, щоб вона не була спотворена. Ті, які хочуть вбити якийсь народ або його поневолити, вони починають спотворювати його пам'ять, формувати в нього фальшиві цінності", — зазначив Чубаров та додав, що якщо не вдається спотворити пам'ять, то народ починають вбивати фізично.
Він наголосив, що такі проєкти, як "Пам'ять", є "дуже важливими, бо через індивідуальну пам'ять тут підтверджується колективна пам'ять людей".
"Ми з цією битвою (депортація кримських татар 1944 року радянською владою — ред.) жили понад 70 років, і це біль несправедливості. Я думаю, сьогодні у нас більше ніж забагато причин звертати на це увагу, тому що, на мій погляд, ворог не змінився, ворог там, де й був. Ці злочини, які він створив тоді та сьогодні — може методи, або картинка змінювалася, але мета та сама — просто зробити так, щоб кримський татар не було на території Криму", — зауважив полковник ЗСУ Алі Бекіров.
Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року стала одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму під час Другої світової війни, розповів Суспільне Крим історик й член Крайової ради українців Криму Андрій Іванець.
За його словами, загалом відбувалося кілька великих хвиль виїзду кримських татар зі своєї батьківщини ще за часів царського режиму. Особливо потужна хвиля була після анексії Кримського ханства наприкінці XVIII століття і у середині XIX століття. Тоді виїхало майже 200 тисяч кримських татар. Їм вдалося розпочати своє національне відродження наприкінці XIX століття.
У комуністичного режиму були свої плани на Крим як воєнну базу і потенційно прифронтовий регіон у війні з Туреччиною. Історик зазначив, що сталінському керівництву не давала спокою імперська мрія про захоплення Босфору і Дарданелл, а тому вони вирішили примусово виселити весь кримськотатарський народ з півострова.
Пік насильного переселення відбувався протягом неповних трьох діб: почавшись вночі 18 травня 1944 року і закінчившись о 16:00 20 травня. Тоді з Криму депортували майже все кримськотатарське населення, близько 180 тисяч людей. Для цього залучили понад 32 тисячі силовиків.
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Також українська влада засудила політику тоталітарного режиму стосовно утисків корінного народу України: умисні вбивства, серйозні тілесні ушкодження, штучно створені життєві умови для фізичного знищення кримських татар.
У Канаді, Латвії, Литві депортація визнана геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.
Депортація кримськотатарського народу
18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.
За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.
Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.
Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.
У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube