10 років тому Верховна Рада України присвоїла аеропорту "Сімферополь" ім'я кримськотатарського льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. Це сталося, коли Крим вже рік перебував під російською окупацією. Цю назву росіяни не використовували, натомість у 2018-му назвали аеропорт іменем художника-пейзажиста Івана Айвазовського.
До повномасштабного вторгнення головні повітряні ворота Криму були масштабним піар-проєктом окупантів, там побудували нові термінали, злітні смуги. Адже до спорудження Кримського мосту — це був єдиний шлях сполучення окупованого півострова з РФ.
Вже три роки — летовище не виконує функції цивільного аеропорту. Натомість його перетворили на закритий режимний об’єкт, який, за даними джерел Суспільного Крим, виконує функцію військового хабу.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Військовий хаб замість цивільного аеропорту
У 2022-му окупаційна влада заявила про тимчасове припинення рейсів до та з аеропорту “Сімферополь”. Цю заборону продовжують і дотепер. Водночас, торік у квітні росія відкрила в аеропорту прикордонний КПП, нібито в рамках “очікування на польоти”. Хоча, з початку повномасштабного вторгнення, російська авіація отримала від США та ЄС санкції і “червону мітку” від міжнародної організації, що регулює безпеку польотів. Попри те, що аеропорт не приймає рейси — об’єкт працює. На його обслуговування і далі витрачають гроші з федерального бюджету. Приміром, у 2022 році на роботу закритого аеропорту виділили 577 мільйонів рублів субсидії (понад 173 мільйони гривень).
Те, що аеропорт працює і зараз, — підтвердили Суспільному Крим джерела на окупованому півострові. За їхніми даними, персонал не скорочують, навпаки, якщо хтось звільняється — беруть на вакантні місця нових людей. Знімати ж фото, чи відео —заборонено — скрізь камери нагляду. Натомість кримський активіст Сергій Вікарчук — Суспільному Крим розповів — з летовища росіяни зробили воєнний хаб.
“Зараз аеропорт виконує функцію логістичного хабу для військових збройних сил Російської Федерації. З моїх джерел відомо, від людей, які там на місці, вони дійсно бачать, що туди прилітають військові літаки, як висаджується десант, вивантажується якесь екіпірування. Плюс вони вивозять своїх "двохсотих", розвозять потім. І в таким от спосіб він використовується. Фактично він занедбаний, ведуться якісь косметичні ремонти, туристичний потенціал його не використовується зовсім”, — каже Сергій Вікарчук.
Голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров додає: окупанти летовище у Сімферополі перебудовували, переобладнали, “вкачали” шалені гроші не для того, щоб возити туристів, а для того, щоб укріпити Крим як військову базу.
“Інфраструктура аеропорту пов’язана з військовим аеропортом у Гвардійському, там єдині склади палива й інші комунікації. І зрозуміло, що на цій території, в побудованому аеропорту є дуже багато приміщень, які можуть використовуватися військовими - для баз, для накопичення зброї, матеріалів і таке інше”, — каже Рефат Чубаров.
Інформацію про те, що летовище росіяни використовують у військових цілях Суспільному Крим підтверджує і заступник Постійної Представниці Президента України в АР Крим Денис Чистіков. Каже: нині все, що будує Росія у тимчасово окупованому Криму — пов'язано з військовими.
“Зокрема, місцеві мешканці кажуть, що періодично приземляються вантажні літаки, але ми розуміємо, з яким вантажем вони можуть прибувати. Крім того, вони утримують і ремонтують аеродром, як запасний, оскільки ми знаємо, що Збройні сили України активно наносять вогневі удари по військових об'єктах, зокрема по летовищу у Гвардійському, під Сімферополем, а також по Качі під Севастополем”, — каже Денис Чистіков.
А ще аеропорт потрібен росіянам, щоб просувати свої наративи. Тому і назву змінили. - каже Сергій Вікарчук.
“Це швидше піар-проєкт. Все це — ті ж самі наративи, власне створення історії, власне написання. І тут вони борються з кримськотатарським народом. Вони навмисно роблять так, щоб не прославляти місцевих людей і акценти роблять на своїх поетах, митцях і таке інше. Тут нічого нового, таке ж відбувалося і в радянські часи, коли окупація відбулася Криму”, – додає Сергій Вікарчук.
До окупації був аеропортом-мільйонником
У перші роки Незалежності аеропорт у Сімферополі приймав майже по мільйону пасажирів за рік. Це дані з відкритих джерел. У 2012-му році сайт “Авіаньюз” публікував таку інформацію:
“Сімферопольський міжнародний аеропорт — другий, після Борисполя, за пасажиропотоком. Якщо столичний обслуговував у рік 7 мільйонів людей, то Сімферопольський - мільйон. Донецький та Одеські — по 800 тисяч”.
Сам аеропорт до російської окупації мав статус міжнародного. Дістатися на курорти півострова можна було за лічені години не лише з українських міст, а й з російських, країн центральної Азії та Кавказу та було кілька щоденних рейсів з Туреччини. Та в лютому 2014-го Росія окупувала український Крим. Аеропорт російські військові і так звана “кримська самооборона” захопили 27 лютого, у перші дні окупації. Відтак, із квітня, за рішенням української влади, Євроконтролю та Міжнародної організації цивільної авіації - повітряний простір над Кримом закрили. Польоти з РФ розцінювали як порушення міжнародних правил. Попри це — керівництво аеропорту, підконтрольне Москві, щороку запевняло про зростання пасажиропотоку “з” та “у” Росію. А ще — заявляли про модернізацію летовища та облаштування нових терміналів і злітно-посадкової смуги. У 2018-му окупанти назвали летовище — своїм головним інфраструктурним успіхом, після Керченського мосту. Тоді ж указом Путіна аеропорту "Сімферополь" присвоїли ім'я Івана Айвазовського. Мовляв, художника-мариніста обрали під час голосування, де в списку були Катерина Друга та Павло Нахімов.
Рефат Чубаров каже, з 2014-го російські загарбники “вичавлюють” з півострова і кримських татар, і етнічних українців, а також переписують історію і насаджують людям своїх героїв.
“Зараз у Криму йде демонізація всього українського. І державного українського, і етнічного. Люди бояться говорити українською мовою, бо просто українець - це вже ворог. Вони насаджують те, що вважають за необхідне. Зрозуміло, що вони дають назви тих постатей, які з їхньої точки зору є прийнятними для російської історії. Скажемо — дати сімферопольському аеропорту назву художника Айвазовського. Але почекайте — там є інша історія цієї території і Криму в цілому. Зрозуміло, що вони відкинули назву Амет-Хана Султана. Вони поселили мільйон своїх людей. Це політика з укорінення росії в захопленій кримській землі”, — пояснює Чубаров.
Голова Меджлісу сучасну російську політику порівнює з тією, яку проводила Російська імперія та Радянський Союз.
“Захопити чужу землю, витравити пам’ять про тих людей, якщо можна і знищити самих людей, які живуть. А якщо не вдається знищити — як скажемо велику українську націю, чисельну націю, то русифікувати їх, щоб вони втратили свою етнічну культурну память. У разі з кримськими татарами — краще їх насильно видворити. Вони перейменували тисячі назв у Криму, починаючи від річок, гір, населених пунктів. Витравлювали все, що було позитивне в історії про кримських татар. Вигадували міфи, щоб залякувати тих людей, яких заселили у хати кримських татар. Це відомі методи Москви щодо укріплення на чужій землі”, — каже Чубаров.
Ізоляція і плани на деокупацію Криму
Ще в січні 2021-го Прокуратура АРК попросила Інтерпол внести до бази розшуку російські літаки, що літають у Крим. Таких порушників нарахували дві сотні. А позаторік через незаконні польоти до українського Криму слідчі оголосили підозри гендиректорам двох російських авіакомпаній “Росія” та “Nordwind Airlines”. За даними слідства з 18-го до 22 року вони здійснили понад 10 тисяч рейсів з російських міст до Сімферополя, всупереч нормам міжнародного права та українського законодавства.
Попри те, що Крим дванадцяти рік під російською окупацією, Україна розробляє плани розвитку півострова на період після деокупації. Є серед них і плани на роботу аеропорту “Сімферополь” – розповідала Суспільному Крим постійна представниця президента в Автономії Ольга Куришко. Зокрема, ведуть перемовини з міжнародними авіаперевізниками, аби після звільнення головне летовище півострова після років ізоляції знову стало міжнародним:
“Ми запропонували відкритий меморандум для представників бізнесу, як національного, так і іноземного, які заявляють про свою готовність відновити свою діяльність. Показовим є запис очільника “Райнейр”, він сказав, що відразу після звільнення, він готовий запускати польоти. — Що є дуже важливим для відновлення логістичного маршруту і зв'язку з Кримом”, — розповідала Суспільному Крим Ольга Куришко.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube