26 квітня 2016 року окупаційний Верховний суд Криму заборонив діяльність представницького органу кримських татар Меджлісу, визнавши його “екстремістською організацією”. Росія вісім років ігнорує Наказ Міжнародного Суду ООН від 19 квітня 2017 року в справі "Україна проти Російської Федерації". Він зобов'язує РФ відновити діяльність Меджлісу в окупованому Криму та забезпечити вільний в'їзд-виїзд на територію півострова керівництву і членам Меджлісу.
Проти них окупанти відкрили кримінальні та адміністративні справи. Зокрема, перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял майже три роки провів у російських в'язницях за сфабрикованою справою і був повернений в Україну в рамках обміну торік у червні.
Суспільне Крим поспілкувалося з Наріманом Джелялом про “вигнання” Меджлісу з Криму, спроби окупаційної влади створити ілюзію підтримки кримськими татарами росіян та чому питання закріплення правового статусу Меджлісу в Україні досі на розгляді Кабміну.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
— Два роки після окупації Криму РФ намагалася заборонити діяльність Меджлісу, поки врешті це не зробила. Чому заборона діяльності представницького органу кримських татар була такою важливою для окупаційної влади і чи очікуваною для самого Меджлісу?
— Рішення окупаційної влади щодо заборони Меджлісу, звичайно, було нами очікуваним. Після того, як всі спроби схилити Меджліс кримськотатарського народу на свій бік окупаційною владою були провалені через принципову позицію більшості членів Меджлісу, окрім декількох колаборантів, ми розуміли, що тиск на представницький орган кримськотатарського народу буде посилюватися. Після того, як мене запросили до офісу так званої кримської прокуратури, я мав розмову з пані ПоклонськоюНаталія Володимирівна Поклонська — колишня українська, нині російська юристка, громадська та політична діячка, проросійська колабораціоністка., яка і заявила мені про позов щодо заборони Меджлісу. Ми розуміли, що якщо такий процес почався, його результат буде для всіх очевидним.
— Як росіяни “виганяли” Меджліс з Криму від початку окупації півострова?
— Меджліс виганяти з Криму почали буквально одразу. Першим заборону на в'їзд в Крим отримав Мустафа Джемілев, який хоча й формально не був членом Меджлісу, але багато років його очолював. Він вважається абсолютно заслужено лідером кримськотатарського народу. Через кілька місяців, влітку, заборону отримав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який до того в офісі Меджлісу в Сімферополі від самої Поклонської отримав перше попередження.
Друге попередження разом із забороною на вʼїзд було вручено голові Меджлісу якраз на в'їзді в Крим на тимчасовому кордоні з Херсонською областю. І саме ці два попередження стали ключовими доказами “прокуратури” щодо заборони Меджлісу потім в судовому засіданні. Після цього вже в січні 2015 року був заарештований заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Пізніше були обшуки вже у мене, у Ільмі Умерова і так далі.
— Теперішній склад Меджлісу був обраний на Курултаї в жовтні 2013 року перед окупацією півострова. Тобто, увесь цей час склад Меджлісу не змінюється. Це заважає роботі?
— Так, Меджліс кримськотатарського народу, точніше його теперішній склад, був обраний ще 2013 року. І, дійсно, через об'єктивні причини, а саме окупацію Криму і неможливості провести незалежно, відповідно до принципів і норм діяльності наших представницьких органів, засідання Курултаю кримськотатарського народу з відповідним кворумом делегатів Курултаю, переобрати склад Меджлісу ми просто не маємо можливості.
Роботі заважає не те, що склад Меджлісу залишається незмінним, а те, що Меджліс, з об'єктивних, знову ж таки, причин, формально проводить свою діяльність на вільних територіях України. Хоча більша частина наших колег продовжує залишатися жити і працювати в окупованому Криму, як то було й зі мною до мого арешту в 2021 році. Лише менша частина перебуває поза межами Криму.
— Нині Меджліс функціонує в Києві. Які функції він виконував у Криму до окупації? І хто тепер, вже дев'ять років, розв'язує проблеми корінного народу в окупації?
— Через те, що Меджліс заборонений на ТОТ Криму, через те, що наші колеги на півострові постійно перебувають під потенційними і реальними загрозами політичних репресій, переслідувань різного характеру, діяльність Меджлісу в повному обсязі проводити просто неможливо. Тому зараз Меджліс зосереджений на роботі в Києві, на території вільної України, на міжнародних майданчиках. І головним нашим завданням є якраз сприяння звільненню Криму з-під окупації, захисту інтересів і прав кримськотатарського народу, всіх громадян України. Це сьогодні головне наше завдання і тут ми повністю співпрацюємо з українськими державними інституціями, з тими громадськими об'єднаннями, які з нами поділяють ці прагнення, цілі і завдання.
— Торік російські окупанти у Криму провели так званий “з'їзд кримських татар”, назвавши це “представницьким органом кримськотатарського народу”. Наскільки окупаційній владі вдається створити ілюзію підтримки кримськими татарами росіян?
— Російська влада з перших місяців окупації намагається досягти ситуації, яка б нібито підтвердила прихильність кримськотатарського народу до окупації. Не визнаючи нас корінним народом Криму, на відміну від української влади, яка прийняла офіційні рішення з цього приводу. Російська влада розуміє, що саме позиція корінного кримськотатарського народу, його представницьких органів є ключовою в цьому питанні. І їм дуже важливо, щоб представники кримськотатарського народу заявляли про підтримку окупації і політики Росії щодо Криму.
Не спромігшись схилити на свій бік Курултай і Меджліс, окупаційна влада почала створювати об'єднання, що підміняють представницькі органи. Ані кримські татари, ані міжнародні інституції не визнають ці утворення, розуміючи їхню пропагандистську сутність. Росія досі намагається привозити на майданчики ООН і ОБСЄ “представників кримськотатарського народу".
Остання спроба — грудень минулого року: після чергових незаконних виборів в окупованому Криму зібрали так званих депутатів, чиновників, військових, кримських татар, які воювали проти України, і спробували імітувати представництво народу. Це ілюзія, брехлива конструкція. Навіть якщо врахувати вибори, хоча вільні, демократичні законні вибори в окупованому Криму просто неможливі, обрані на них депутати представляють не кримських татар, а своїх виборців різних національностей. Це окупація. І все це незаконно.
— Чи визнають створені росіянами представницькі “органи” кримських татар на півострові – кримськотатарські діаспори у світі? З ким вони мають справу і чи доводиться Меджлісу вести свою контрпропаганду на такому рівні?
— Більшість організацій кримськотатарської діаспори не визнають ані окупації Криму, ані створених Росією представницьких структур. Водночас індивідуальні родинні, дружні зв’язки з кримськими татарами в Криму підтримуються, і Меджліс цього не заперечував. Ми завжди виступали проти політичного характеру таких контактів і офіційного відвідування окупованого Криму, попереджали про відповідальність згідно з українським законодавством.
Деякі представники діаспор в Туреччині й Узбекистані мають політичні контакти з Кримом, однак ці країни офіційно окупацію не визнають. Найактивнішою є діаспора в Москві, яка де-факто підтримує дії Росії.
Абсолютна більшість діаспор підтримує територіальну цілісність України. Водночас Меджліс постійно працює проти російської пропаганди, яка намагається впливати на кримськотатарські громади за кордоном, зокрема в Європі, Туреччині та США.
— А як такі псевдоутворення окупантів сприймають у світі офіційні міжнародні структури?
— Офіційні міжнародні структури не визнають окупацію Криму та створені там російські організації. Єдиний визнаний представницький орган кримськотатарського народу — Меджліс. На форумі ООН з питань корінних народів Меджліс уже офіційно сприймається як національний парламент кримських татар.
— Відомо, що проти членів регіональних і місцевих Меджлісів сфабриковані кримінальні та адміністративні справи. Зокрема, й ви майже три роки провели в незаконному ув'язненні. Наскільки такі переслідування - масова історія в Криму?
— Переслідування представників кримськотатарського народу, членів Меджлісу, місцевих і регіональних органів, медіа та організацій — це звичайне явище під час окупації Криму. Проте більшість випадків переслідувань, таких як обшуки, виклики на допити, тиск чи погрози, залишаються недослідженими, оскільки люди бояться повідомляти про них публічно. Вони звертаються за допомогою, але просять не поширювати інформацію, оскільки це може призвести до ще більших проблем.
Цей тиск включає погрози родинам, проблеми з бізнесом, часті перевірки та інспекції, щоб люди відмовлялися від активності і перебували в страху. Однак, навіть за таких умов, це не завжди рятує від проблем, як, наприклад, у випадку з редакторкою дитячого журналу "Арманчикъ" Едіє Муслімовою, яка зазнала незаконного затримання. Отже, ці переслідування дійсно мають масовий характер у Криму.
— Люди, які перейшли на бік росіян — чи багато їх і чи мають вони реальний вплив на світогляд кримських татар, які залишилися в окупації?
— Щодо колаборантів серед кримських татар, їх реальна кількість невелика — це кілька десятків осіб, які активно підтримують окупацію, беруть участь у переслідуваннях або пропагують окупаційну владу через медіа. Більша частина — це люди, які працюють в органах окупаційної влади, таких як освітні, медичні установи, місцева влада. Як ставитися до них — спірне питання, тому що деякі працюють лише для того, щоб заробити на життя. Оцінювати їхні дії варто індивідуально. Таким чином, масова колаборація серед кримських татар відсутня, і більшість займає проукраїнську чи нейтральну позицію, працюючи в окупованому Криму без активної підтримки окупаційної влади.
— Цьогоріч на XXIV Сесії Постійного Форуму з питань корінних народів Меджліс кримськотатарського народу вперше представлений не як організація, а як парламент корінного народу. Що це означає і наскільки це важливо?
— Це важливий крок у визнанні Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу. Рішення Постійного Форуму ООН підтверджує, що Меджліс тепер визнається як парламент корінного народу, що є результатом багаторічної роботи та боротьби кримських татар за визнання своїх політичних прав. Кримські татари вже давно називають Курултай та Меджліс національним парламентом, і це рішення на міжнародному рівні лише підтверджує важливість цього органу.
Однак, для подальшого прогресу необхідно, щоб Україна офіційно зареєструвала Меджліс як представницький орган на рівні держави. Це сигнал для України, що вона рухається в правильному напрямку, і такі рішення не можна відкладати, навіть якщо деякі аспекти можна реалізувати після деокупації Криму. Це питання вже обговорюється на рівні уряду, і є надія, що відповідне рішення буде прийняте незабаром.
— Меджліс передав список необхідних документів до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті для офіційної реєстрації Меджлісу як представницького органу кримських татар у червні 2023 року. Питання закріплення правового статусу Меджлісу досі на розгляді Кабміну. Чому так довго?
— Затримка пов'язана з кількома факторами. По-перше, бюрократичні труднощі: визнання Меджлісу вимагає певних ресурсів, і дехто в уряді намагається призупинити процес, аби оцінити можливі наслідки для політичної системи.
По-друге, не всі в Україні повністю усвідомили роль кримських татар у політичному процесі. Питання кримських татар не було на порядку денному до окупації Криму, а зараз не всі готові до реальних кроків щодо визнання їхніх політичних прав.
По-третє, в українському суспільстві все ще присутні імперські наративи, що ускладнюють прийняття кримських татар як політичного суб’єкта. Ці фактори й гальмують процес визнання Меджлісу.
— Президент раніше анонсував Ваше призначення послом України в Туреччині. Під час свого незаконного ув'язнення окупантами ви залишалися першим заступником голови Меджлісу. Чи залишиться за Вами ця посада під час дипломатичної служби?
— Президент анонсував моє призначення послом України в Туреччині, але я ще не отримав офіційного указу. Після цього потрібно пройти відповідні бюрократичні процедури. Закон не вимагає, щоб я залишив посаду першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, якщо це не заважатиме виконанню моїх дипломатичних обов'язків.
За внутрішніми нормативами Меджлісу ані голова Меджлісу, ані його перший заступник не мають права займати будь-які посади в виконавчій владі чи в керівництві державних установ. Тому моє офіційне призначення на дипломатичну службу, а саме послом, суперечить формально зайняттю посади першого заступника, але для мене це абсолютно не проблема. Навіть звільнившись з посади першого заступника, я готовий залишатися членом Меджлісу та працювати на захист інтересів кримських татар і громадян України в Криму. Частина моєї місії в Туреччині пов'язана саме з цим.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube