Вимушена переселенка з Херсона Світлана Яріч переїхала разом із чоловіком до Чернівецької області, аби зберегти другу вагітність. У Херсоні вже було неможливо стати на облік, а через постійні обстріли була загроза викидня.
Суспільне Чернівці розповідає історію родини, яка пройшла війну, волонтерство та переїзд, аби зберегти вагітність.
Впродовж двох вагітностей була в Херсоні
Першу доньку Світлана народила у Херсоні. Тоді місто постійно обстрілювали. Вікна в лікарні були забиті дошками, аби хоч якось убезпечити породіль.
Попри обстріли, Світлана та Петро залишалися в місті. Разом волонтерили: чоловік розвозив хліб у прифронтові райони, а жінка займалася дітьми та сім’ями, які опинилися в складних умовах.
Під час однієї з таких поїздок, коли Світлана вже чекала другу дитину, родина потрапила під обстріл. У той момент Світлана годувала старшу доньку Марійку, а чоловік запропонував заховатися під стіл.
"У цей момент через вибух вилетіло вікно. Скло полетіло прямо на нас", — розповідає Петро Яріч.
Світлана каже, що після цього випадку зʼявився страх втратити дитину. Також лікарі попереджали, що через постійний стрес і тривожність буде велика ймовірність викидня.
"Було важко виїхати, бо відчували себе зрадниками"
Попри всі небезпеки, з Херсона їхати не хотіли. Подружжя довго не наважувалося залишити місто, бо вважали, що покидають людей, яким допомагали. Але загроза життю жінки та ненародженої дитини змусила родину переїхати на Буковину.
"Люди виходили, брали хліб, цілували його, плакали. Це давало відчуття, що ти потрібен. А коли зібралися виїжджати — було важко на душі", — каже чоловік.
Світлана народжувала в Чернівецькому перинатальному центрі. Там їм сказали, що друга вагітність була складною не лише через психологічний стан жінки, а й через шрам від першого кесаревого розтину.
"Низький уклін лікарям, які приймали перші пологи у Херсоні, в таких важких умовах. Але й тут, на Буковині, ми бачили, як Світлані важко далася ця вагітність", — розповіла завідувачка відділення акушерської патології Олена Албота.
У Чернівцях Світлана народила доньку Соломію.
"Мійка, Мійка! — так її кличе старша дочка Марійка. Ми довго думали, яке дати імʼя. Зупинилися на Соломії. Соломійка та й Соломійка", — каже Петро.
Подружжя розповідає, що спершу їм важко було почати жити в іншій області, звикнути до безпечного середовища. Зараз Петро вже знайшов роботу, а Світлана доглядає двох доньок.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини