Чому на Буковині залишається найбільше храмів УПЦ МП серед західних областей

Якщо релігійна громада вирішила змінити канонічну підлеглість, першочергово вона має провести парафіяльні збори. Рішення про зміну підпорядкування оформляють протоколом – у ньому мають бути ініціали та підписи усіх людей, які голосували за перехід. Дані у протокол вносить голова або секретар зборів, й передають в управління культури ОВА разом з іншими потрібними документами. Перелік документів є на сайті ОВА у розділі "Релігія".

Водночас за достовірність інформації в документах відповідає голова зборів, розповіла у коментарі Суспільному начальниця обласного управління культури Олена Боднар.

"Серед наших функцій – реєстрація нових релігійних організацій, зміна канонічного підпорядкування та будь-які зміни, пов'язані зі зміною керівника релігійної організації, адреси реєстрації тощо. Тобто те, що потребує коригування", – каже Боднар.

Рішення про перехід ухвалюється, якщо це підтримують дві треті з усіх зареєстрованих на зборах людей. Далі ініціативна група має принести документи до ОВА. Боднар каже, якщо у селі на понад тисячу людей було до ста голосувальників, то кількість людей, які проголосували за перехід не має значення.

"Беремо село, де населення – тисяча людей, й з них 60% – протестанти, баптисти, адвентисти тощо. Інша категорія – мусульмани, ще інші – невіруючі. Тільки невелика кількість людей це – православні християни. Якщо зауважень до документів немає, ми подаємо їх на затвердження, перехід затверджують розпорядженням голови ОВА, й на основі цього розпорядження ми вносимо зміни в держреєстр", – каже Боднар.

Щодо зборів парафіян про те, що вони хочуть лишитися у складі УПЦ МП, то обласна адміністрація не вповноважена ухвалювати такі рішення – у їхніх повноваженнях саме перереєстрація, каже Боднар.

Водночас, якщо люди вважають, що були порушення, можуть звернутися до поліції чи оскаржувати результати голосування у суді. Зараз у поліції перевіряють, чи не було порушень під час переходу у Підзахаричах та Заставні після звернення представників вірян УПЦ, повідомили нам у відділі комунікації Нацполіції.

Або ж частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування храмом і майном. Про це в обласній адміністрації повідомили Суспільному у відповідь на запит.

Українська православна церква має зв’язок з Російською православною церквою, яка своєю чергою благословляє війну проти України та освячує зброю – через цей звʼязок виправдано називати УПЦ з приставкою “Московський патріархат”, розповідає релігієзнавець Олександр Бродецький.

В УПЦ заявляли, що у 2022 році підкоригували статут і розірвали зв’язки з Росією. Це дійсно відбулось, але не повністю, каже релігієзнавець.

"Залишилося одне формулювання – посилання на грамоту московського патріарха Олексія 1990 року, де сказано, що зі світовим православ’ям Українська православна церква єднається через Російську православну церкву. Патріарх Кіріл говорить, що війна – це добре, освячує й схвалює її. Каже, якщо оті російські вояки, які у нас воюють, гинуть, то змивають усі свої життєві гріхи", – каже Бродецький.

За словами релігієзнавця, щоб УПЦ розірвати звʼязки з Росією, треба звертатись до лідерів світових православних церков і заявляти про вихід з РПЦ або утворювати нову релігійну парафію. Просити про автокефалію від Вселенського Патріархату не можуть, бо в межах однієї країни її можуть надавати тільки раз – в Україні її з 2019 року має ПЦУ.

Іншим рішенням може бути перехід до Православної церкви України. В УПЦ це відкидали, зокрема, пояснюючи, що це нібито несамостійна церква, каже Бродецький.

"УПЦ й Онуфрію вигідно так демонструвати людям ситуацію, бо показують їхню реальну залежність від Москви, і треба сказати, що ці [ПЦУ] – умовно залежать від Стамбула", – каже релігієзнавець.

Торік у вересні став чинним закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, який забороняє діяльність церков, які мають зв'язок з Росією. На те, щоб розірвати зв’язки з Російською православною церквою, парафії УПЦ мають дев'ять місяців – це до травня.

Державна служба з етнополітики та свободи совісті матиме право подати до суду на релігійні організації, які не усунули зв'язок з РПЦ. Йдеться про кожну релігійну парафію, монастир або братство. Якщо цей зв'язок не усунути, то суд зможе ухвалити рішення про їхню заборону.

За словами релігієзнавця, суспільний резонанс цього закону мав би спонукати парафії добровільно ухвалювати рішення і, якщо вони хочуть залишатися православними, то доєднуватися до автокефальної ПЦУ, яку визнав Вселенський Патріарх.

Бродецький каже, парафії можуть прописати в статуті, що є окремими релігійними структурами якогось населеного пункту без вказівки про УПЦ, яка, згідно з експертизою, є частиною Російської церкви. Але їм потрібно вказати, частиною якої церкви вони є.

"Якщо цього не зафіксувати, то вони ніби переходять у розкол зі світовим православ'ям. Заганяють себе у підпілля й виривають зв'язок з православною єдністю. Це не в їхніх інтересах. В їхніх інтересах – згадати, що в Україні є ПЦУ з українською мовою богослужіння, яка дозволяє парафіям служіння румунською та іншими мовами. Й переходити в цю структуру", – каже релігієзнавець.