Українські майстри відтворили 12 чоловічих та жіночих народних строїв з тимчасово окупованих регіонів Харківщини, Луганщини, Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини та Криму. Зробили це у межах проєкту "Окупована спадщина", який реалізує громадська організація "Всесвітній день вишиванки". Так хочуть наочно показати, що окуповані території – це українські землі. Колекцію планують показати за кордоном. У Чернівцях її представлять у травні.
Про це Суспільному розповіла авторка проєкту, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
"Ми постійно втрачаємо артефакти"
Ідея відтворити таку колекцію з'явилася ще до повномасштабного вторгнення.
"Я дуже добре розуміла, що чим довше буде продовжуватися війна, тим менше буде збережено таких речей у доброму стані чи збережено взагалі. Після вторгнення чимало музеїв не були повністю евакуйовані. Ми постійно втрачаємо. Багато таких артефактів росіяни знищили або вивезли до Росії", – каже Леся Воронюк.
У межах проєкту "Окупована спадщина" відтворювали повноцінні строї: вишиті сорочки, жіночі спідниці та керсетки, чоловічі штани, прикраси, вінки та інші головні убори. Спочатку довго досліджували народне вбрання, відтак фотографували його, описували та давали майстриням.
"Спадщина окупованих регіонів перебуває у поганому стані настільки, що ми знаходили сорочку в одному місці, керсетку в іншому. Ми працювали з приватними колекціями, музеями, фондами, аби віднайти реально правдиві строї. Бо інформація чи фото в інтернеті часто були некоректними", – говорить авторка проєкту.
Деякі речі відтворювали носії традиції
Над проєктом працювали майже пів року. До відтворення строїв долучили 25 майстрів з усієї України. Часто це мали бути реконструктори, які знають багато деталей про відтворення таких речей. Чимало з них працювали зі старими тканинами.
"Дуже складно було знайти артефакти для відтворення херсонського строю – чи не найбільше часу ми витратили на те, щоб зрозуміти, як він виглядав насправді. Кримськотатарський стрій відтворювала майстриня Ельміра Катакі. Вона знає цю культуру зсередини. Для нас це було дуже важливо", – розповідає Воронюк.
Майстриня з Чернівців відтворила сорочку з Луганщини
До проєкту долучилася майстриня з Чернівців Олена Ясінська. Вона відтворила сорочку з Луганщини. Каже, що знала про окремі елементи вишивки, але особливості крою та форми, поєднання швів, збирання сорочки було для неї новим досвідом.
"Для мене було честю долучитися до цього історичного проєкту і відтворити те, що може бути чи вже втрачене на окупованій території. Важливо зберігати артефакти, а також створювати нові і сміливо їх показувати іншим. Сорочка, яку я відтворювала, – на перший погляд стримана порівняно з буковинськими, але водночас багата на деталі. Мені сподобалися незвичний крій та вишивка білим по білому з вкрапленнями кольорів", – розповідає Олена Ясінська.
Відтворила сорочку за 250 годин, більше часу витратила на її збирання.
"Домоткана тканина, з якою я працювала, – досить товста порівняно з сучасними матеріалами. Вишивати було легко, а збирати сорочку складно якраз через особливості матеріалу. Для цього брала товстіші голки. Доводилося шукати матеріали в інтернеті та консультуватися з дослідниками. В процесі думала: "Воно таке жорстке. Як це носити?", а коли одягнула, зрозуміла, що сорочка дуже зручна, не обмежує рухи – як друга шкіра", – каже майстриня.
"Особливість нашої колекції в тому, що ці речі можна одягати, використовувати на показах та фотосесіях. Так це матиме більший емоційний і тактильний ефект в українців та іноземців", – каже Леся Воронюк.
У Чернівцях колекцію покажуть у травні
Колекцію народних строїв планують показати за кордоном. Цього тижня її презентували у Києві. За словами Лесі Воронюк, строї хочуть привезти до Чернівців у травні – на Всесвітній день вишиванки.
"Хочемо, щоби буковинці побачили ці строї і більше розуміли про українську культуру сходу. Це важливо, щоби ми не шукали суперечки, а навпаки показували, що ми всі є носіями української культури – вона частково відрізняється і це абсолютно органічне явище", – каже авторка проєкту.
Що відомо про фінансування проєкту
Проєкт "Окупована спадщина" реалізувала команда громадська організація "Всесвітній день вишиванки" за підтримки ALIPH Foundation спільно з Центром фольклору та етнографії КНУ імені Шевченка.
ALIPH Foundation займається культурною спадщиною, яка перебуває у небезпеці. Фонд виділив на проєкт 14 тисяч євро.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини