1 січня у Чернівцях відгуляла Маланка — так молодь хоче продовжити буковинську традицію. Гурт із переодягнених ведмедів, чортів та ромів на чолі із шандаремОфіцер, Жандарм водили Василька та Маланку центром міста та кількома закладами. При цьому співали традиційні пісні, долучали перехожих до дійства та збирали донати для українського війська. Суспільне Чернівці розповідає, яким було дійство.
Маланку організувала етноблогерка Анастасія Свідерська. Вперше вона зібрала молодь для маланкування торік, а дійство назвала "Маланка за донат". Тоді 15 людей маланкували на площах міста та у ресторанах. Зібрали 30 тисяч гривень на дрони для 82 бригади ЗСУ.
Цьогоріч у переберії брали участь 17 людей. Вони збирали на дрон Mavic 3Т для 141 бригади.
"Маланка — це, по суті, весілля Василя і Маланки, в якому ми вбачаємо зустріч Старого Нового року і Нового року. Це намагання забрати все погане, що станеться, забрати у людей всю небезпеку. Ми збираємо гроші для тих буковинців, які зараз не можуть маланкувати, а вимушені обороняти Україну", — каже Свідерська.
За віруваннями, маланкарі своїм зовнішнім виглядом та галасом відлякують від оселі нечисту силу. Учасники переберії можуть робити дрібну шкоду господарям, а також співають та розважають їх.
Які персонажі в Маланці та яка їхня роль в обрядах
Цьогоріч серед персонажів — багато чортів та ромів, традиційні Василь та Маланка, дід та баба, ведмеді, шандар й коза.
Вбрання для Маланки учасники готували своїми силами, а маски купували у вашківських майстрів — Лідії та Василя Столярів.
Спочатку маланкарі співали пісню "Ой чинчику Васильчику” при ходьбі для усіх глядачів. Потім просили дозволу господарів пустити козу до хати. Тоді співали пісню про козу "Ой скаче, скаче коза-небога". Наступним обрядом було весілля.
"Ми вирішили цього року взяти за основу буковинську весільну пісню і станцювати невеличкий імпровізований танок під цю пісню. Це перший танець Василя і Маланки. Це ніби уособлює обряд вінчання", — каже Свідерська.
Після цього за традиціями, які зберігають на буковинських весіллях, роздавали калачі з медом.
"Є відчуття, ніби це необхідно людям, бо я від багатьох чула, що вони хочуть прийти, подивитися. І це означає, що цей обряд несе якийсь сенс, світло та надію людям", — каже Свідерська.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини