"Питав, чому так знущалися?": спогади військовополоненого з Буковини Баретта про обмін

Військовий з Буковини з позивним Баретт два роки пробув у російському полоні. Туди потрапив під час виходу з "Азовсталі", коли президент наказав українським бійцям скласти зброю.

Баретта утримували в колоніях в Оленівці та Горлівці, де постійно катували та допитували, а у липні цього року військового звільнили з полону. Каже, не може передати, що відчув, коли побачив український прапор та землю. Суспільне Чернівці ділиться його спогадами про обмін.

Баретт – снайпер Головного управління розвідки, а також один з двох буковинців, які у березні 2022 року добровільно погодилися полетіли на гелікоптері в оточений Маріуполь. У полоні він пережив побиття та численні допити, а під час останніх з них російські військові почали запитувати його про плани на життя після полону.

"Деся п'ять разів мене впродовж двох тижнів водили. А на шостий раз один працівник ФСБ спитав, що я буду робити вдома, якщо мене поміняють? Я тоді хотів відповісти, що, як тільки побачу зброю, то намагатимуся цією зброєю дістати всіх нелюдів, які творять таке з нашими хлопцями. Але я так не відповів. Сказав, що поїду за кордон до рідних. Мені сказали: "Молодець. Ти вільний", – розповідає військовий.

Через тиждень Баретта знову допитували й повідомили, що переводять його в інше місце. Про обмін не йшлося. А вже за кілька днів чоловіка відвезли на аеродром у Ростові-на-Дону.

"Я почув, що заводиться літак, і що ми будемо летіти. Нас в літак закинули як дрова. Було дуже холодно. Ми були голі, не зібрані. Вже з Бєлгорода нас везли в автобусах – орієнтовно годин десять, якимись незрозумілими шляхами. А потім зупинилися, й нам дали попити води. Дали команду зняти пакети з голови", – каже Баретт.

За словами чоловіка, в автобусі до них підходили представники Уповноваженої з прав людини РФ та журналісти. Намагалися взяти інтерв'ю та запитували, чи мають полонені, якісь скарги на перебування у полоні.

"Хлопці, напевно, побоялися – я не можу відповідати за іншу людину, але я не змовчав. Кажу: "Так, маю претензії до вас щодо в'язниці у Горлівці. Чому і навіщо так ставилися до мене й моїх побратимів? Чому так знущалися та вбивали там людей?". На що мені сказали, що це не РФ, а Донецька Народна Республіка, й за це вони відповідати не можуть. Я хотів поставити друге питання, але побратим мене штурхнув й сказав, що нас зараз повернуть".

На кордоні українських бійців зустрічали працівники розвідки. Баретт каже, його дуже вразив вигляд російських військовополонених – "враження, ніби вони не з полону їдуть, а з курорту в якомусь Монако".

"Потім почалися приємні, але й тяжкі секунди, коли я побачив український прапор та землю, побратимів. Цих відчуттів не передати. Все що мені на той час було потрібно, усе мені швидко дали", – каже чоловік.

За словами Баретта, полон його загартував.

"Як не смішно це казати, але полон пішов мені на користь. Він мене зміцнив та загартував так, що я, напевне, не думав дійти до такого рівня. Я переніс багато травм. Напевно, я більше загартувався психологічно, ніж фізично".

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини