Буковинець Олександр Шуманський з позивним Шаман за пʼять років служби у війську змінив три посади. Спочатку був водієм БМП на штурмах, а потім водієм евакуаційного авто. Під час евакуації бійців Шаман отримав важке поранення – уламок роздробив кістку ноги. Замість неї встановили пластину і девʼять саморізів. Тоді боєць перевівся у протиповітряну оборону. Тепер він визначає координати, де збити російські ракети. Про свою службу Олександр розповів Суспільному.
Як пішов на фронт
Перед тим, як опинитись на фронті, Олександр працював за кордоном на будівництві. Втім після повернення, у 2019 році, чоловік підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою.
Хотів захищати батьківщину, побачив, що хлопчики наші воюють, а чим я гірше за інших?"— розповідає військовий.
Спершу Олександр був водієм БМП на штурмах, а потім його перевели на евакуацію. За весь час на фронті у військового було не менше шести штурмів та 15 виїздів на евакуацію.
Історія позивного
Позивний Шаман Олександру дали побратими, бо часто ставалось так, як він казав.
Якщо я казав копати окоп, то треба копати окоп, бо буде обстріл. А коли я казав, що буде дощ, і дощ починався, то казали, що знову Шаман "накаркав".
Про поранення
У вересні 2022 року Олександр отримав поранення. Тоді військовий мав евакуювати побратимів з позиції. Через влучання уламок роздробив вісім сантиметрів кістки. Після цього Олександру встановили пластину та декілька саморізів.
Ми їхали полем 8-10 кілометрів, нас було видно, у нас були згорілі БМП, танки. Доїхали до позиції, сховали БМП у капонір. Тоді швидко на позиції для очікування поранених. Хлопчина, який був поруч, каже: "Може посередині ляжеш?" Я сказав: "Ні". Було якесь таке передчуття.
Тоді внаслідок обстрілу троє військових загинули, а ще двоє були поранені, серед них — Олександр.
Про підтримку після поранення
Олександр розповідає, що після поранення п'ять місяців пробув у лікарні. Ще три — вдома. Його підтримали побратими, друзі, рідні, зокрема брат.
Тоді я ще на візку їздив, у мене був апарат Ілізарова аж до п'ятки. То мене брат на ручки брав, мив, годував, бо я їсти не хотів. У мене дуже страх був: як це пережити, як це я тут, а хлопці на фронті?
Про службу у протиповітряній обороні
Після поранення Олександра визнали обмежено придатним і направили на службу в протиповітряну оборону на Львівщині. Там він служить понад рік.
У нас є програма "Тривога", нам за 10 хвилин повідомляють, що скоро буде виїзд. Виїхали ми на бойове завдання, щоб шахеди та ракети збивати браунінгом. Я командир — тримав планшет і казав координати.
Олександр служить у батальйоні, який утворили з обмежено придатних військових. Тому розповідає, що там багато бійців з важкими пораненнями та ампутаціями. Зараз Олександр приїхав додому у відпустку бо під час завдання отримав контузію. Розповідає, що за 150-200 метрів від нього прилетіла ракета.
З моїм пораненням мені важко ходити, важко бронежилет носити. Також від вибухів уже психологічне — у мене страх. Зараз я ходжу на милицях, але останнім часом стараюсь ходити через біль, бо можу — я кращий.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини