Чи можуть мобілізувати депутатів та як це вплине на роботу місцевих рад Буковини

Ексклюзивно

Коли новий закон про мобілізацію вступить у дію, депутатам місцевих рад, як і іншим військовозобовʼязаним, потрібно буде оновити дані у центрах комплектування.

Суспільне Чернівці розповідає, скільки зараз депутатів є військовими ЗСУ та чи зможуть працювати ради, якщо більшість депутатів мобілізують.

Чи може бути відстрочка або бронь

У Чернівецькій міській раді зараз понад 14% депутатів є військовими ЗСУ, повідомили у міськраді у відповідь на запит Суспільного. Це один депутат від фракції "Єдина Альтернатива", один від "Пропозиції", троє від “Команди Михайлішина” та один від “Слуги народу”.

У коментарі Суспільному політолог Ігор Баб'юк розповів, що депутатів місцевих рад можуть мобілізувати, на відміну від народних депутатів, які не підлягають мобілізації. Водночас, якщо депутати є працівниками міськради, їх можуть забронювати. Однак це залежить від категорій держслужбовців. Наприклад, серед начальників відділів можуть забронювати до 50%.

Також депутати призовного віку, як і решта військовозобов'язаних, можуть мати інші підстави для того, аби не бути мобілізованими. Наприклад, бути багатодітним батьком або мати бронь з основного місця роботи.

Читайте також: Скільки депутатів з рад на Буковині служать у ЗСУ

Так само їх можуть звільнити зі служби або визнати "непридатними". Так депутата від фракції "Пропозиція" Олексія Каспрука звільнили зі служби через стан здоров'я. За його словами, Чернівецька міськрада – одна з рад, де мобілізувалося найбільше депутатів. Водночас не вважає, що новий закон про мобілізацію суттєво вплине на роботу ради.

Він вважає, коли новий закон про мобілізацію вступить в дію, робота депутатського корпусу суттєво не зміниться.

"У нас троє чоловіків склали повноваження депутатів, а на ці місця увійшли жінки, які представляють їхні політичні сили. Зараз в сесійній залі загалом є 19 жінок. Решта або мають відстрочку через стан здоров'я, або є науково-педагогічними працівниками й не підпадають під мобілізацію. Тобто 22 голоси будуть у будь-якому випадку й рада буде легітимною", – каже Каспрук.

Водночас робота депутатського корпусу важлива, бо частину рішень щодо життя міста можуть приймати виключно депутати. Зокрема, розподіл бюджету, земельні питання, оренда чи продаж комунального майна.

Олексій Каспрук. Суспільне Буковина

З 63 депутатів Чернівецької обласної ради в ЗСУ служать четверо, тобто 6% від усього депутатського корпусу, йдеться у відповіді на запит Суспільного. Військовими є двоє депутатів від фракції "Єдина Альтернатива", один від "Народного контролю" та один позафракційний депутат.

Депутат від фракції "Народний контроль" Андрій Кухарук є стрільцем-розвідником. Каже, перед засіданнями сесії телефоном обговорюють з фракцією проєкти рішення.

"Дзвонить фракція – радимось та обговорюємо питання. Доходимо до спільної думки й вони [депутати] представляють наші спільні інтереси. Хоча на один голос менше, але виробляємо спільну позицію. Не відпускають на сесії, я навіть не відпрошуюся. Якщо я поїду на сесію, то хтось не поїде у відпустку", – каже Кухарук.

Депутат від фракції "Народний контроль" Андрій Кухарук. facebook/Андрій Кухарук

Статус депутата не звільняє від мобілізації

Статус депутата місцевої ради не звільняє військовозобов'язаного від мобілізаційних обов'язків, каже політолог Ігор Баб'юк. Водночас депутатів можуть відкликати на засідання сесії, якщо вони перебувають не на першій лінії фронту.

"У Чернівцях є випадки, коли військовозобов’язані депутати приїжджають й беруть участь в засіданнях. Звичайно, якщо уявити, що більшість депутатів перебувають на передовій і через складну ситуацію не можуть з'явитися, то таку сесію не можна провести", – каже Баб'юк.

Політолог Ігор Баб'юк. Ігор Баб'юк. Фото з Facebook

Також мобілізовані депутати можуть достроково скласти повноваження, щоб їхню фракцію представляв наступний депутат у списку партії. Наприклад, так раніше зробили депутати Чернівецької міськради Михайло Яринич, Іван Гончарюк, Віталій Михайлішин та Олександр Швець.

Крім цього, президент може утворити у населених пунктах військові адміністрації на базі державних. Зараз на Буковині таких чотири: Чернівецька обласна, яку очолює начальник Руслан Запаранюк, та три районні.

"Бачимо, що зараз відбувається в обласній раді: обласний бюджет ухвалюють розпорядженням голови військової адміністрації, а не облрадою. Це унеможливлює участь депутата та врахування усіх думок. Так падає ефективність місцевого самоврядування та рівень управління. Депутати представляють різні політсили та мають різне бачення. Прийняття колегіального рішення – один із принципів демократії", – каже Бабʼюк.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com