Центр старовірів, костел богемських німців та церква роботи галицьких майстрів — релігійні пам'ятки Буковини

Костел у Банилові-Підгірному, собор у Білій Криниці та церква у Шепоті. Фото: Суспільне Чернівці

У Банилові-Підгірному костел заклали монахи давнього католицького ордену Пресвятої Трійці, понад сто років тому цей костел відвідували поляки та богемські німці. А втікачі з Російської імперії заснували у Білій Криниці центр старообрядництва.

Про ці релігійні пам'ятки Чернівецької області Суспільне Чернівці розповідає у проєкті "Буковинські загадки".

Костел Святої Трійці у Банилові-Підгірному

Костел у Банилові-Підгірному звели понад сто років тому. В цей час у селі жили богемські німці. Їх запросили поселитися на Буковині, коли край увійшов до складу Австрійської імперії. Тоді для поселенців надавали пільги. Німці були гутниками, лісорубами та випалювачами деревного вугілля. Поруч із скляними гутами, де вони працювали, німці заснували колонію Августиндорф, де тепер село Банилів-Підгірний.

Пізніше сюди прибули представники католицького ордену Пресвятої Трійці — тринітарії. Метою їхнього ордену був викуп полонених з неволі — представники ордену століттями збирають гроші визволення військовополонених і тих, хто зазнав утисків через віросповідання. Перший католицький храм у селі був дерев'яним, а у 1907 році представники ордену заснували у селі костел і монастир. Відвідувачами новозбудованого храму були переважно богемські німці та поляки.

Після окупації Буковини радянськими військами, більшість німців переселили до Німеччини та Австрії. У 1946-1993 роках закриту святиню використовували як спортзал та навчальні приміщення інтернату для сиріт, розташованого у монастирі. В приміщенні костелу було зроблено два поверхи, які використовувалися для навчання.

Після здобуття незалежності України храм повернули католицькій громаді. Богослужіння у костелі відвідує приблизно 20 родин.

Центр старообрядців у Білій Криниці

Поселення із назвою Біла Криниця заснували у 18 столітті російські старовіри. Вони рятувалися від гонінь на свою церкву, яку чинили за наказом московського царя.

У 1846 році Біла Криниця стала центром старообрядницької митрополії. Спершу богослужіння велися у невеликій церкві, бо грошей на великий храм у громади не було. У 1908 збудували собор Успіння Пресвятої Богородиці. Гроші на будівництво храму виділив московський купець Глєб Овсянніков. Вартість будівництва становила пів мільйона золотих рублів. У оздобленні використали коштовну глазуровану цеглу. Всередині храму є унікальний вирізьблений з дерева іконостас та ікони за давньовізантійськими взірцями.

У 1944 році Успенський Собор, як і інші місцеві храми, закрили. Наприкінці 80-х років минулого століття собор повернули старообрядцям. Храм взявся реставрувати Всесоюзний фонд культури під опікою Раїси Горбачової та академіка Дмитра Ліхачова. Під час реставрації з собору до Росії вивезли понад 200 книг та 86 старовинних ікон, які так і не повернули.

Свято-Іллінська церква у селі Шепіт

У Шепоті до кінця 19 століття була маленька церква хатнього типу, яка не вміщала всіх вірян. У 1905 році до церкви направили отця Василія Антимовича, його основним завданням було побудувати нову церкву. Цю ініціативу підтримав і митрополит Буковини Володимир Репта.

За переказами парафіян, землю під будівництво храму за свої гроші придбав місцевий землевласник та меценат Федір Заєць. Він подарував землю церковній громаді. Галицькі майстри зводили храм впродовж двох років. У будівництві поєднали прийоми модерного стилю і традиційні моменти, як-от форма хреста і круг купола.

У 1908 році служителі храму попросили митрополита освятити церкву. На освячення мали прибути Його Величність імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф та митрополит Буковини Володимир Репта. До їхнього приїзду майстри на замовлення зробили цісарський і митрополичий трони. Проте гості так і не приїхали у Шепіт. Проте трони, оздоблені коронами, стоять у храмі досі.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.