Нацгвардієць з Чернівців Василь Ленко двічі обороняв позиції у Серебрянському лісі. Це перша лінія оборони на Луганщині, яку понад півтора року штурмують російські війська. Через постійні обстріли від дерев залишилися лише стовбури.
Ленко обороняв позиції понад пів року. Каже, через відкриту місцевість їх постійно бачили російські дрони та працювала авіація. Втім інколи вдавалося не лише оборонятися, але й наступати. До дня Національної гвардії України Суспільне Чернівці розповідає історію військового.
Вдавалося не лише оборонятися
Василь Ленко вступив до нацгвардії України у 2016 році. До цього мав бойовий досвід, бо під час АТО служив на Донеччині. На початку повномасштабної війни Ленко служив у підрозділі в Чернівцях, а коли у 2023 році почали формувати резервну роту, долучився до неї разом з побратимами та виїхав на бойові завдання.
"Навіть, якби я не був військовим, все одно б туди поїхав. Я мусив їхати, бо ніхто, крім нас", – каже нацгвардієць.
Резервну роту Ленка направили обороняти позиції у Серебрянському лісі на Луганщині – бувало, що російській військові перебували за 70 метрів від них. Військові мали не допустити прориву лінії оборони, відтіснити ворожі позиції та просуватися вперед.
"Це була перша лінія. Більшість лісу згоріла. Все повалене та зруйноване. Найстрашніше, коли заходиш та виходиш з позицій, бо це відкрита місцевість, де постійно літають дрони. Якщо вони тебе бачать, отже працює артилерія", – каже Ленко.
"Хочеш вижити – копай"
Військовий каже, на позиціях у лісі було просте правило – "хочеш вижити, то копай. Чим глибше, тим краще". Це було важко, бо на місцевості був пісок, який осипався під час кожного обстрілу. Окоп у повний ріст військового могло засипати за кілька секунд, тому постійно намагалися укріплювати позиції мішками.
Страшно було й на позиціях, коли по радіо попереджали про виліт авіації – слід за нею починала працювати артилерія.
"Потім починався штурм піхоти ворога, а ми починали оборону позицій. Якщо є можливість й розуміємо, що перемагаємо кількістю, можемо навіть трохи просунутися вперед. Рідкість, але ми це робимо", – каже військовий.
На позиціях у Серебрянському лісі Василь був двічі: перший раз влітку, а вдруге зустрічав там Новий рік.
"На першому виїзді під час штурму була лише авіація, без керованих бомб. А вже потім по нас били КАБами, постійно з'являлися дрони: від дронів зі скидами ще можна було укритися під накриття, а FPV можуть залетіти до тебе повз будь-яку щілину".
За словами бійця, кожен новий виїзд на позиції – новий досвід, незалежно від того, скільки там перебуваєш, бо військова тактика постійно змінюється. Зараз Василь продовжує службу у Чернівцях, втім готовий повертатися на бойові позиції, коли це буде потрібно.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.