Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує перейменувати сім сіл у Чернівецькій області. На думку комісії, ці назви можуть стосуватися російської імперської політики.
Про це йдеться у додатку до рішення нацкомісії.
Нацкомісія рекомендує розглянути перейменування таких населених пунктів області:
- Майорка Кельменецької громади;
- селище Красноїльськ;
- Нова Красношора Чудейської громади;
- Стара Красношора Красноїльської громади;
- Червона Діброва Глибоцької громади;
- Южинець Ставчанської громади;
- Звенячин Кострижівської громади.
Ці населені пункти "можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики". Комісія рекомендує обґрунтувати "доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву". Проте у документі не йдеться про те, чому саме ці назви не відповідають нормам української мови та законодавству.
Що каже експерт з ономастики
Не всі назви сіл, які містять слово "красний" або "червоний" названі у радянський період і пов'язані з Росією чи Червоною армією, каже доцент кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету Ярослав Редьква. Згідно зі словником сучасної української мови, "красний" — це те саме, що й "гарний".
- Поселення на місці сучасного Красноїльська згадується у грамоті Олександра Доброго 1431 року. Власником села був шляхтич Олександр Їльський, його прізвище збереглося у назві Красноїльськ.
"У різних джерелах 15 століття село згадується з назвою "Красноє" та "Красне", тобто красиве", — каже науковець.
- Нова та Стара Красношора отримали назви у період румунської окупації і також не пов'язані з російським словом "красный", а походять від назви сусіднього населеного пункту.
"Поселення тут виникли ще у період Молдавського князівства. Стара Красношора була відгалуженням села Красна, а це той самий Красноїльськ. Тут у 1793 село було заселене німцями, котрі принесли сюди гуту -- скляний завод. І село почало називатися Красна Гута. Тоді вже втратилося значення слова "красний", що це красиве, гарне село. А ця назва почала означати, що це село біля Красної, тобто Красноїльська".
- Назва Червона Діброва з'явилася у 1946 році. Ця назва є калькою з румунської мови, оскільки до цього часу село називалося Dumbrava Rosie, що у перекладі означає "червона діброва".
"У 1946 році з приходом на наші терени радянської влади село отримало назву Червона Діброва. Червона не тому, що сюди прийшла Червона армія, а тому, що ця назва була скалькованою, адже в румунській назві, як і в молдавській "рош" означає "червоний", — каже Редьква.
- Село Южинець відоме з 1560 року. У 1582 році воно мало назву Іожинецул, котра походила від імені.
"У мене запитання, чи бачили члени комісії ґрунтовний словник "Назви поселень Чернівеччини", авторства Вербича — голови ономастичної комісії? Наприклад, нам пропонують перейменувати Южинець, бо за логікою це, напевно, "южний" — російською "південний". Але все інакше: назва села походить від особового імені "Юга". Тобто імені чоловіка", — каже Редьква.
- Назва села Майорка пов'язана зі словом "майоріти", тобто виднітися вдалині.
Що не так із назвою Звенячин
Комісія пропонує також змінити назву села Звенячин на Дзвенячин, оскільки на думку комісії теперішня назва не відповідає нормам української мови. Ярослав Редьква каже, що назва села не походить від слова "дзвеніти", тому і перейменовувати його недоцільно.
"Якщо ми перейменуємо Звенячин на Дзвенячин, ми змінимо мотивацію цієї назви, повністю виб'ємо історичне коріння села і місцевих позбавимо історичної пам'яті. Село відоме з 1546 року як Звиняче. Слово "звинути" означає "згорнути". Село розташоване на місцевості у вигляді підковоподібного яру біля Дністра, тому і має таку назву", — каже Редьква.
Чи обов'язково перейменовувати села, на які вказала комісія
Комісія надала рекомендацію обґрунтувати доцільність збереження теперішніх назв сіл в області або запропонувати нові назви в установленому законодавством порядку.
У коментарі Суспільному мовний омбудсмен Тарас Кремінь сказав, що своїм рішенням комісія перевищила свої повноваження, оскільки її завдання пропонувати ті назви, які не відповідають стандартам державної мови, а не ті, які підпадають під декомунізацію.
"Вчора звернувся до міністра освіти і науки України, який формує політику діяльності згаданої комісії, щоб їхнє рішення було скасоване. Натомість найкоротшим часом комісія має підготувати новий, оновлений варіант таких рекомендацій і повний список тих населених пунктів, які повинні бути перейменовані", — каже Тарас Кремінь.
За його словами, список перейменувань до 27 липня має доповнити Інститут національної пам'яті. Після цього органи місцевого самоврядування впродовж 6 місяців повинні винести своє рішення і подати на розгляд органу Верховної Ради свою пропозицію.
Що відомо про комісію
- Національна комісія зі стандартів державної мови – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти й науки. Діяльність Комісії має на меті ствердження і розвиток національної мови України, її логічну, послідовну, доцільну та науково обґрунтовану стандартизацію.
- Згідно з законом "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії", висновок Нацкомісії зі стандартів державної мови щодо відповідності пропозицій стандартам державної мови є обов’язковим для врахування при прийнятті рішень про перейменування відповідного географічного об’єкта.
Читайте Суспільне Чернівці в Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.