Перейти до основного змісту

"Не дожив до 21-річчя місяць". Історія сім'ї з Буковини, де у ЗСУ пішли усі чоловіки

. Марія Боднар, сестра загиблого. Фото: Суспільне Буковина

Буковинцю Павло Павленку 26 березня мав виповнитись 21 рік. Він один з наймолодших військових області, які загинули через російське вторгнення. Його брат та батько також захищають Україну — троє підписали контракт зі Збройними силами. Сестра Павла Марія Боднар розповіла Суспільному про хлопця та чому чоловіки її родини пішли воювати.

Матір Павла та його брата Миколи хворіла, тому хлопців доглядала сестра. Вона вчила їх писати, робила з ними уроки, знала про захоплення. Два тижні тому Марії довелось влаштовувати похорон Павла.

На третій день війни телефон перестав відповідати

— Коли почалась війна, мене розбудили о 5:00. Сказали, що Росія напала. Я відразу зателефонувала братам, щоб спитати, де вони. Попросила щодня писати мені, — розповідає Марія.

24 лютого Павло сказав сестрі, що їх нікуди не везуть. На завдання вони поїхали наступного дня. 25 лютого Павло подзвонив та розповів, що ведуться бої, трьох російських військових взяли в полон, потрапляли під обстріл.

26 лютого хлопець перестав відповідати.

— Останнє, що він сказав мені: "Не переживай, Мар’юшка, якщо я не вийду на зв’язок, значить, ми в полі Значить, немає де зарядити телефон. Думай лише так. Нічого іншого". П'ять днів я дотримувалась цих слів, – каже жінка.

Марія носить чорну хустину за братом. Марія Боднар, сестра Павленка. Фото: Суспільне Буковина

Після п'яти днів жінка почала дзвонити в частину, шукати військових та волонтерів, які б могли щось дізнатись про нього.

"Був улюбленою дитиною"

Сім'я Павленків переїхала у Красноїльськ з Київщини, коли Павлу було 4 роки. Звідти був батько, мати – з Буковини. Марія каже, хлопчик був наймолодшою дитиною в сім'ї, тому його всі любили.

Фото Павла з першого класу із великим рюкзаком напроти хати. Дитяча світлина Павла Павленка. Фото: Суспільне Буковина

Сестра склала фотографії Павла в теку: там світлини з садка, шкільні альбоми, кілька фото зі служби, атестати. Також сестра зберігає його книжку з правилами дорожнього руху. Павло так і не здав водіння.

— Коли він мені надіслав фото з початку служби, я надрукувала. Там він у бронежилеті, з автоматом, – говорить Марія.

На службу Павло пішов після школи. Тоді з повісткою йому сказали обирати рік строкової служби або три роки контракту. Павло вступив у Збройні сили. Періодично він приїжджав у село, тоді вони з Марією довго розмовляли вечорами.

Якщо мав відпустку, їхав до дівчини, планував одружитись.

Привезли у закритій труні

10 березня до будинку приїхала поліція та машина з військкомату – повідомили, що хлопець загинув на Херсонщині, отримав поранення голови.

— Труну відкривати не радили. Сказали: "Обгорів, не впізнаєте". Ми так і не відкрили. Хочу, щоб брат запам'ятався молодим, красивим. Іноді я й досі дзвоню на його номер. Не вірю, що брата вбили. Не вірю" – каже Марія.

Поховали Павла на кладовищі в селі. Марія на могилі брата. Фото: Суспільне Буковина

Павло та його брат Микола пішли в Збройні сили слідом за батьком Леонідом. Він підписав контракт у 2015 році, після того, як на сході України загинув його брат.

— Батько підтримував братів, і одного, і другого. Каже, хлопці, ви теж йдіть, ви маєте захищати Україну, – розповідає жінка.

Павла Павленка поховали 11 березня на кладовищі в селі. Його тіло зустрічали односельчани, вони були й на прощанні. На могилу сплели ялиновий вінок із живими квітами, так роблять за місцевою традицією.

Поруч біля вінка прапор України та військової частини. Вінок на могилі Павла. Фото: Суспільне Буковина

Батькові дали відпустку, аби він поїхав на похорон сина. Але через обстріли він не зміг виїхати з місця, де перебував. Брата на похорон не відпустили.

Мати хлопця живе у Сторожинці, тому найчастіше на його могилу приходить сестра. Вона запалює лампадки та молиться за нього.

Що відомо

  • З початку повномасштабного вторгнення російської армії на територію України у боях загинули 24 буковинських військових. Згадуємо їх.
Топ дня
Вибір редакції