Чернівчани Павло Тодорович та Дмитро Аніщенко об'їздили понад десять областей на мотоциклах, аби розповісти про радянську архітектурну спадщину. Розповідаємо про модерністські архітектурні пам'ятки Чернівців з їхньої експедиції у проєкті "Радянський бруталізм".
За словами автора проєкту Павла Тодоровича, "Радянський бруталізм" розповідає про архітектуру пам’яті й те, як різні люди по-різному сприймають час, простір і себе в ньому. Герої проєкту – це українські будівлі, збудовані у радянський період.
Бруталізм –архітектурний напрям, характерний використанням грубих, важких геометричних форм, необроблених поверхонь з каменю та бетону без будь-якого декору.
За словами дослідника архітектури Дмитра Соловйова, модернізм та бруталізм позбавлені декоративності, зрозумілої краси, тому потрібно докласти зусиль, щоб його осмислити.
Модернізм – основний архітектурний стиль у Радянському Союзі, який охоплює період з 1955 до 1991 року. В основу радянського модернізму ліг бруталізм, тому цьому стилю притаманні функціональність масивних форм і конструкцій, сміливі і вигадливі композиційні рішення. Також радянському модернізму притаманні використання монументальних мозаїк та панно.
Найвідомішими пам'ятками радянського модернізму в Чернівцях є мозаїчні панно, а також будівля готелю "Черемош" та монумент Перемоги на Соборній площі.
Готель "Черемош"
Готель "Черемош" збудували наприкінці 1970-х років для іноземних туристів. Готель на 650 місць будували приблизно 400 працівників з Угорщини. Вони працювали вдень та вночі щодня, окрім неділі понад два роки.
"Тоді всі дивилися на цей готель, як на чужорідне тіло тут, ніби марсіани злетіли й принесли його. Тому що все було цікаво – вирішення архітектурне, вирішення внутрішнього дизайну, хол", – каже історикиня Ганна Скорейко.
Мозаїки
За словами дослідниці радянського монументалізму Євгенії Моляр, в Україні немає офіційного реєстру мозаїк та пам'яток монументального мистецтва, тому вони не захищені від руйнувань.
Монументалізм – це вид образотворчого мистецтва, розрахований на масове сприйняття в ансамблі з архітектурою чи природним оточенням. Це пам'ятники на та понументи на площах, масштабні мозаїчні панно. У радянський час вони були створенні для пропаганди соціалістичних ідей, піднесення праці, спорту, науки та здобутки діячів соціалізму.
У Чернівцях є дві відомі та добре збережені мозаїки. Одна з них, мозаїка на фасаді спортивної школи, що на вулиці Небесної Сотні. Нещодавно школу відремонтували та утеплили, проте мозаїку зберегли.
Мозаїка символізує найвищий рівень спортивних досягнень – участь в Олімпійських іграх. Однією з найбільших фігур є дівчина в українському національному одязі з голубом в руці, який є символом миру.
Тему сорока років входження Буковини до СРСР намагалися інтерпретувати в мозаїці "Квітуй, Буковино!", що на проспекті Незалежності.
За словами художника Івана Салевича, у ній можна знайти прочитання строф Шевченка: "А буде син, і буде мати, і будуть люде на землі", а також біблійні мотиви.
Автором мозаїки є буковинський митець Артем Присяжнюк. Він створив її, коли влада чинила значний ідеологічний тиск на мистецтво. У цей час митцю вдалося створити твір, який першочергово має у собі загальнолюдські, гуманістичні цінності, уникнувши прямого ідеологічного навантаження.
На мозаїці немає символів СРСР, як-от серпа та молота, проте є непряма асоціативна присутність прапора радянської України, – каже Салевич.
Монумент Перемоги
На початку ХХ століття на Соборній площі, де тепер обеліск з пам'ятником солдату, стояв пам'ятник австрійській принцесі Сісі, дружині Франца Йозефа. Народ дуже любив принцесу, тому після її загибелі зібрали гроші на бронзовий пам'ятник, каже митець Тарас Полатайко. Коли в 1919 році Буковину окупувала Румунія, пам'ятник знесли.
Радянська влада звела на площі монумент Перемоги. Під час радянських урочистостей та мітингів партійна верхівка використовувала верхній ярус пам'ятника як трибуну, звідти виголошували промови.
У радянського солдата на монументі диспропорційна рука, якою він тримає прапор. Рука вдвічі довша за іншу кінцівку солдата.
Читайте також
Аристократи, вечірки та парки з рідкісними рослинами. Три історії буковинських палаців
У Чернівцях на кладовищі відреставрували три надгробки, яким понад два століття